Цього дня до музею завітали духовні наставники отець-декан Старосамбірський Михайло Николин, отці Теодор та Юстин з Лаврівського монастиря, організували захід спільно Назар Ящак, директор музею Старого Самбора та Любов Тепла, директор музею ім. Леся Курбаса у м. Самборі..
Привітав гостей заходу Назар Ящак, надавши слово для благословення священикам, які відслужили панахиду за отцем Юстином.
А далі самбірянин Степан Павлішак представив свою колекцію духовної літератури, зокрема всі ті видання, в яких йдеться про славного отця Юстина, підпільного душпастира УГКЦ, про якого і говорили цього дня. З його іменем безпосередньо пов'язаний і наш край.
Народився Йосиф Роман у лютому 1912 року в селі Босько Сяноцького повіту (тепер Польща). Тимчосові обіти склав у Крехові, а подальше навчання і підготовку до священства проходив у нашому Лаврівському монастирі. А в Добромильському Святоонуфріївському монастирі склав Господеві професію довічних обітів у Василіянському Чині. Ієрейські священня отримав у Лаврові 1939 року з рук священомученика Йосафата Коциловського. Але, напевно, нашим читачам нічого не скажуть біографічні факти, як і я нічого особливого не відкрила для себе, слухаючи їх у музеї, поки не почула свідків, які особисто знали цього відважного священика, бо молилися за часів підпілля Церкви на Літургіях, які служив отець Юстин. Сьогодні багато хто розуміє, що означало бути греко-католицьким священиком за радянської влади, а ще більше знають ті, хто безпосередньо молився у цій Церкві підпільно.
З трепетом усіма присутніми сприймалися спогади директора Самбірського музею Любові Теплої, самбірянки Марії Пекінчак, жителів села Бусовиська Марії Товарницької, Катерини Луць, Марії Іваницької. Декого з цих людей отець Юстин хрестив, дехто з його рук отримував Перше Причастя. А 83-річна Катерина Луць може годинами розповідати про те, як у її хаті, у Бусовиську, була мікроцерковця, де якраз отцем Юстином відправлялися Служби Божі, як приходили люди з довколишніх сіл, як чекали і зустрічали священика, як він приходив, як за ним стежили.
Стежив за ним тоталітарний режим, тому і був засуджений та відбував покарання у воркутських таборах з 1947 до 1955 року. після звільнення оселився в селі Нагірне Самбірського району, відтак проживав у Самборі. І навіть при тому, що був під пильним оком НКВД не покидав душпастирської праці. У своїй квартирі при він служив Божественні Літургії, сповідав, причащав, вінчав подружні пари, хрестив діточок. Гонений, але не зламний на 70 році життя упокоївся у Господі. Похоронений в Самборі на міському цвинтарі.
Церква наша має багато достойників. Серед них і отець Юстин Роман, ім’я якого багато хто відкрив для себе на недільній зустрічі у музеї. А підсилили духовну атмосферу чудові релігійні пісні у виконанні Михайла Дякуна та дитячого хору церкви Різдва Пресвятої Богородиці міста Самбора. Завершився захід спільною піснею-молитвою «Під Твою милість прибігаємо…».
Марія КУЗЬМИН
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Владика Ярослав здійснив душпастирські відвідини парафії св. Миколая у м. Старий Самбір [фото]
- В Старому Самборі урочисто відзначили 106 річницю створення ЗУНР та вшанували 80 років від дня відходу до вічності митрополита Андрея Шептицького
- Спільнота "Матері в молитві" Старосамбірського деканату взяла участь у Всеукраїнській прощі в Зарваниці
- У Старому Самборі вшанувала другу річницю загибелі Героя Василя Пелиша [фото]
- Відбулася тринадцята піша проща "Стара Сіль - Лаврів" присвячена 35-літтю виходу УГКЦ з підпілля
