SDE

Історія переселенців, якими опікується БФ "Карітас СДЄ"

27 лютого 2015
Друк E-mail
Фото БФ "Карітас СДЄ"
Від початку окупації Кримського півострову та Донбасу зокрема. З перших місяців березня 2014 року до нас на Західну Україну у Дрогобич приїхало майже 100 кримсько-татарських сімей, котрі безпосередньо проживали у приміщенні Карітасу та отримували як фінансову так і моральну допомогу. З часом кількість переселенців почала колосально збільшуватись, оскільки їхали вже не лише кримці, але й особи з Луганської та Донецької областей. Найгарячішим та найскладнішим період став січень - лютий 2015 коли регулярна російська армія безжалісно продовжувала знищувати увесь Донбас та околиці – руйнувати житлові будинки, дитячі садки, школи та всю інфраструктур Східної України. Саме тому уся команда Карітасу СДЄ вирішила активно розширювати діяльність центру допомоги внутрішньо-переселеним особам. І до сьогоднішнього дня проекти написані до іноземних донорів є успішно підтримані Європейським Союзом. Окрім фінансової підтримки, ми дуже активно працюємо над тим, щоб надавати їм в першу чергу моральну підтримку та реабілітацію, бо без сумніву, діти чи навіть дорослі , які на власні очі бачили знущання російськими найманців на українській землі потребують довготривалої реабілітації.

Зовсім нещодавно БФ «Карітас» вкотре прийняв сім’ї з окупованих територій. Цього разу це дві родини з Дебальцевого, котрі опинились у найжахливішому становищі –у їхні домівки влучили російські гради, а батько однієї родини загинув під час бомбардування. До останнього вони надіялись та чекали, думали що все-таки їх омине, проте коли їхні будинки були вщент повалені, а на руках у матерів та бабусь залишились маленькі діти, то залишатись там більше не було сил та надії. «Ми приїхали з Донецької області, неподалік міста Шахтар. Село в якому ми мешкали постійно обстрілювали, не знаю хто, але думаю,що все-таки ДНР. Спочатку в новинах весь час говорили про нас, а потім просто забули. Коли ситуація стала дуже критичною ми переїхали в Єнакієво, правда і це не допомогло, пізніше ми виїхали в місто Краматорськ, зрештою, ми це планували зробити швидше, але не було грошей на дорогу. В Краматорську ми жили разом з іншими переселенцями в одній великій кімнаті. З нашого місцевості багато людей просто бояться їхати на Західну Україну, ми не боялись,бо мої діти мали можливість побувати на канікулах у Франківську, тому усі розповіді про Західну Україну розвіялись. В нашому селі люди сидять в підвалах ,голодні, холодні, але не виїжджають, бо бояться. Знаєте, одного дня коли місто Краматорськ почали обстрілювати, то люди збіглись і одноголосно почали кричати : «Ура, это наши пришли» на що я відповіла: «Ваші по вас і стріляють»! А ті, хто обстрілює прекрасно знає, для чого воно це роблять, вони ж не обстрілюють Арику, Росію Чи Китай, вони стріляють там, де є мирні жителі та їхні діти. Коли ми виїжджали, наш дім був зруйнований повністю. У Краматорську вся допомога поступає лишень із західної України. Зі Сходу ті ж ДНР та ЛНР нам не давали абсолютно нічого . Мій чоловік загинув коли обстрілювали нашу хату, тоді градом було вбито 5 людей із нашого села. Хочу додати,на Заході нам надзвичайно багато допомагають, а у Карітасі зокрема, нам дали чудову гарну кімнату та створили усі необхідні умови для подальшого життя. Ми надіємось повернутись додому, але за умови якщо там буде лише Україна.» - ділиться болючими враженнями пані Оксана, яка приїхали у Дрогобич з трьома маленькими дітьми та свекрухою.

Нагадаємо,що наша організація "Карітас СДЄ УГКЦ" з початку окупацї Кримського півострову дуже активно допомагає потерпілим людям від війни та вимушено переселеним особам. За період жовтень-грудень 2014 року ми допомогли майже 650 особам. Види нашої допомоги є наступними:
- часткова компенсація на проживання (400 грн. на 1 особу);
- кошти на придбання речей на зиму ( 1000грн на 1 особу);
- медична допомога (350 грн. на 1 сім"ю);
- медичні аптечки для багатодітних сімей (1200 грн на 1 сім"ю);
- продуктові набори (265 грн на 1 особу);
- правова допомога;
- психосоціальна допомога;
- допомога у працевлаштуванні
- часткова компенсація на проживання (550 осіб) - 220 000 грн;
- кошти на придбання речей на зиму (75 осіб) - 75 000
- медична допомога (30 сімей) - 19 000 грн.

Карітас також планує у 2015 році допомогти наступній хвилі переселенців на суму 300 000 грн.

Сьогодні у Карітасі дуже активно діє центр для переселенців, уся команда працівників залучена до цієї соціальної роботи. У нас є також психолог, який надає моральну підтримку та допомагає в першу чергу оговтатись від всього жаху, який вони пережили та нормально адаптуватись до умов нового місця перебування. Додомо, що з початком нашої діяльності з біженцями все більше людей охоче стають волонтерами, щоб підтримати їх. З приходом Великого посту у нас стартувала акція « Великодній Виграш», котра традиційно відбувається кожного року, проте цьогоріч її концепція дещо змінена. На усі зібрані кошти ми закупимо все необхідне,що потребують діти переселенців, а це зокрема ліки, канцелярію,одяг та їжу. «Великодній Виграш» є ініціативою, про яку вже кілька років мешканці нашого міста чудово знають і підтримують.

«Мені подобається як у вас тут, так гарно і добре, але я дуже хочу додому, хочу щоб був мир» - каже чотирнадцятирічна дівчинка Саша, очі якої переповнені сумом та водночас надіє на те, що війна скоро закінчиться.

Маріанна Буяк

Теми: карітас

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори