Молодіжні Комісії працюють над удосконаленням стратегії та визначенням механізмів праці з молодими особами. Зокрема, відбувається спільна праця Комісії у справах молоді УГКЦ з Командою №3, яка визначає основні напрямки розвитку молодіжного апостоляту УГКЦ.
На Патріаршому Синоді було створено Комісію, завданням якої є розробити стратегію розвитку УГКЦ до 2020 року. Для цього зроблено ряд кроків:
1. Визначено групу єпископів – Команду №1, відповідальну за випрацювання стратегії.
2. Команда №2 проаналізувала сильні та слабкі сторони Церкви, визначила 11 пріоритетів у розвитку УГКЦ до 2020 року.
3. Розробка механізмів досягнення поставлених цілей – завдання Команди №3.
Як зауважив Блаженніший Святослав, визначені пріоритети є передусім євангелізаційного, душпастирського, а не будівельного характеру, серед них молодіжний апостолят – «абсолютний пріоритет». Для кого ми працюємо, кому ми передамо Церкву – молоді, - ствердив Глава УГКЦ.
В п'ятницю, 17 червня 2011 року на Постійному Синоді, що відбудеться в Римі буде представлено напрацювання Комісії, які згодом будуть передані на розгляд Патріаршому Синоду.
Обговорюючи шляхи здійснення молодіжного душпастирства в УГКЦ, Блаженніший Святослав поділився досвідом життя молодіжних спільнот в Аргентині, Голови Молодіжних комісій розповіли про специфіку праці з молоддю на різних теренах України. В цьому контексті прозвучали такі виклики:
1. Кожна парафія потребує молодіжних рухів.
Те, що в громаді може не бути молодіжного руху в Латинській Америці розуміється як занепад громади, - зауважив Глава УГКЦ.
2. Молоді люди соромляться своєї приналежності до парафіяльної молодіжної спільноти.
Однією із проблем, чому молодь в Латинській Америці виходить із молодіжних парафіяльних рухів чи приховує свою приналежність до них є поширення негативного іміджу таких спільнот. Подібно і в Україні на територіях, де греко-католики становлять меншість відбувається цькування молоді, висміювання побожності. Тому молодь, яка прибула з інших областей боїться відвідувати храм.
3. Відбувається спланована ліквідація церковних молодіжних рухів.
«І в Києві, і у Львові молодіжні спільноти кажуть, що відбувається зачистка молодіжних організацій т а рухів,- каже Блаженніший Святослав. – А це ставить нові виклики для Церкви. Ми завтра можемо не мати молодіжних рухів, бо це є цілеспрямований наступ на церковну молодь».
4. Трансформація молодіжного руху в організацію веде до зменшення її активності.
Рух, що виробив свій сталий механізм праці і перетворився в організацію, стає самодостатнім і нові члени не знаходять місця для самореалізації. Тому важливим є існування багатьох рухів на парафії, щоб кожна особа м огла віднайти себе у різних сферах та відповідно до віку.
5. Харизматичні рухи потребують доброго керівника.
Харизматичні рухи є позитивними в тому випадку, якщо мають доброго провідника та допомагають у розвитку парафії.
6. Студентське капеланство – необхідний крок у розвитку молодіжного душпастирства.
Як зазначив Блаженніший Святослав, в Латинській Америці кожен університет має свою Церкву, але, незважаючи на те, що це католицька країна, розвиток капеланства має суттєві проблеми. В Україні, зокрема, у Львові воно теж має ряд перешкод.
7. При творенні молодіжних спільнот визначальною повинна бути ініціатива молоді.
Якщо головна ініціатива творення спільноти виходить від священика, то життя молодіжного руху не є тривалим, потрібна активність молоді, гуртування навколо спільних інтересів.
8. На окремих парафіях молодь не є почутою.
Неодноразово священики не мають можливості допомогти молоді, зважаючи на обов'зки свого сану та матеріальні обмеження.
9. Молодіжне душпастирство активно діє лише в конкретному вузькому руслі.
Часто активність молоді на парафії обмежується до проведення певних акцій, літніх таборів. Молодь хоче бути почута, шукає свого місця в Церкві, нам потрібно вийти їй на зустріч, - сказав Блаженніший Святослав.
10. Патріарх Святослав відвідає з візитом єпархії та екзархати УГКЦ, при цому зустрічатиметься змолоддю.
Перший свій візит Патріарх Святослав здійснить до Одесько-Кримського екзархату та зустрінеться із молоддю. Блаженніший Святослав прагне, щоб молодь різних конфесій, яка прибуде на зустріч відчувала себе вільною задати питання на будь-яку тему.
Порівняння життя молодіжних спільнот в Аргентині та в Україні, як основа стратегії розвитку молодіжного душпастирства
Порівнюючи життя молодіжних спільнот в Україні та Аргентині, Глава УГКЦ зазначив, що за кордоном вони творяться на парафіяльному рівні. Ініціатива та реалізація ідей виходить в першу чергу від молоді. Як приклад Блаженніший Святослав привів щорічний Молодіжний конгрес. Кожного року молодь сама обирає місце його проведення. Це може бути навіть нечисленна, неактивна громада. Але після Конгресу її життя оживає, особливо молоді люди тягнуться до Церкви. Натомість в Україні молодь передусім прагне участі священика у житті своєї спільноти. Часто окрім духовного проводу його участь розуміють як координацію та ініціативу усіх заходів спільноти.
Приклад Аргентини свідчить, що справжнім двигуном творення молодіжного життя є бажання молоді. Тому, на думку о. Ростислава Пендюка, Голови Комісії у справах молоді УГКЦ з боку Церкви необхідне творення сприятливого середовища, платформи, на якій молодь могла б втілювати свої задуми. Однією із причин, чому молодь не вступає до молодіжних спільнот є директивність – молодим особам дають конкретні завдання, а насправді їй потрібен простір для реалізації своєї творчості. Оскільки за своєю природою людина прагне перебувати в колі однодумців, тобто участь у різного типу спільнотах, організаціях є її потребою, то Церква повинна створити умови для осіб, які прагнуть різнобічного розвитку, виходячи із релігійних цінностей.
Підсумовуючи обговорення, Блаженніший Святослав визначив такі ключові виклики у розвитку молодіжного апостоляту, що стоять сьогодні перед УГКЦ, зокрема, перед Молодіжними комісіями:
1. Розвиток парафіяльних молодіжних спільнот.
2. Участь представника від Молодіжних комісій в наступнму митроличому Синоді, який відбудеться в жовтні.
3. Визначення дати святкування Дня молоді в Україні. Досі він відзначався у квітну неділю на зразок Днів молоді, які запровадив Блаженний Іван Павло II. Однак, зважаючи на українські традиції Великодніх святкувань, на специфіку різних регіонів України необхідно обрати іншу дату.
Джерело: сайт Дивен світ
