SDE

«Українська молодь – Христові!» м. Самбір провела Шевченківський вечір [фото]

14 березня 2017
Друк E-mail
Фото Марії Вачинич
Моліться Богові одному,Моліться правді на землі,А більше на землі нікомуНе поклоніться…Т. Г. Шевченко «Неофіти» «Духовність у віршах великого світоча українського народу – Тараса Григоровича Шевченка»…Саме так звучала тема чергової суботньої зустрічі християнської організації «Українська молодь – Христові!» м. Самбора, яка відбулась ввечері, 11-го березня 2017 року Божого.

Як і кожного разу, все розпочалося із молитви та звертання духівника вищезгаданої спільноти – о. Тараса Рисея. Свою бесіду він повів так: «Мабуть, неодноразово, дорога молоде, нам доводилося чути від тих чи інших людей про так звані атеїстичні нотки у віршах Шевченка. Мовляв, український геній чітко і виразно заперечував існування Бога (наприклад, «Немає Бога, тілько я» у поезії «І мертвим,і живим, і ненародженим…»), зневажливо ставився до Церкви та її традицій (як тут, «Люльки з кадил закуряти, явленими піч топити, а кропилом будем, брате, нову хату вимітати» у вірші «Світе ясний, світе тихий»), чи, навіть, відверто порушував норми християнської моралі (читаємо: «Якби знала, у колисці задушила,під серцем приспала..» у шедеврі «Розрита могила»)». Метою отця було різке розвіяння даних стереотипів. У своїй бесіді про Тараса Шевченка духівник навів багато зовсім протилежних прикладів, одними з яких були щоденник поета та його листування, де часто згадувалося про потребу особистісної молитви, безнастанного читання Святого Письма, участі в таїнствах Покаяння та Євхаристії. Не забув отець Тарас розповісти і про релігійне виховання та любов до Бога, які були прищеплені великому Кобзареві ще в ранньому дитинстві.

Краще розпізнати духовність поезії  Шевченка, опісля слова отця, допомогли присутнім самі члени «УМХ». Так, про релігійне наповнення віршів пророка України розказала Ліля Кінцак. Разом із Василем Страшівським вона прочитала вірш «Розрита могила». Опісля у спільному музичному виконанні із Христиною Нечипор прозвучав безсмертний «Заповіт» великого Тараса. Але вечір на цьому не завершився. Згодом виступила Наталя Мишко, яка продекламувала декілька віршів, один із яких, за її словами, вона вивчила ще у школі. Вечір продовжили піснею «Думи мої..», яку виконали Дмитро Білий та Назар Городиський. Послання будителя нації «І мертвим, і живим, і ненародженим» до «УМХ»-істів донесла Марія Вачинич. Чудову оцінку усім відомого вірша «Ну щоб здавалося слова..» дала Ірина Славич, а про значення історії українського народу в таких поезіях, як «Гомоніла Україна» та «Минають дні..» розповіла Ірина Липак.

Останнім виступив християнський рок-гурт «Зорі-Роси», який блискуче виконав дві пісні на слова Тараса Шевченка із циклу «Псалми Давидові»: «Псалом 12» та «На ріках круг Вавілона». Вечір завершили спільною молитвою за душу поета. Із почутих відгуків, можна запевнити, що ця конференція закарбувала у серцях юних осіб пам`ять про Шевченка не лише, як про патріота-бунтаря, поета чи художника, але й як, в першу чергу, християнина вірного Богові до останнього свого подиху!

Марія Вачинич

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Самбірський деканат

Інші публікації за темою

banner

Архів
^ Догори