SDE

На «Ноєвому ковчезі» Самбора «плавав» Іван Нечуй-Левицький [фото]

19 червня 2015
Друк E-mail
Літературний вечір на "Ноєвому Ковчезі"
Напевно, нема такого мешканця міста Самбора, який би не знав, що у неділю по-обіді, завжди можна провести гарно і корисно час на «Ноєвому Ковчезі». У своїй суті, він є чудовим капеланським центром при лікарняному храмі святого великомученика Пантелеймона, що об’єднує як молодь, так і сивочолих старців. Тематичні вечори, які проводить священик Тарас Рисей, здавна стали унікальною родзинкою цього затишного просвітницького духовного осередку.

Минула неділя, 14 червня 2015 року Божого, була також неймовірно особливою.

Спочатку, у храмі відслужили ІХ час та Вечірню, а тоді отець Тарас запросив усіх піднятись на другий поверх – до актового залу «Ноєвого Ковчегу», де мало відбутись цікаве дійство. Цього разу, сюди прийшли люди великою кількістю, щоби познайомитися із давно призабутим геніальним прозаїком української літератури ХІХ-ХХ стт. – Іваном Нечуй-Левицьким. Саме йому і був присвячений цей літній теплий вечір.

Першим взяв слово отець Тарас, який розповів присутнім, ким насправді був цей славний чоловік, який народився у 1838 році на Черкащині. Виявилося, що його називали знайомі не інакше, ніж «диваком», «не від світу цього», «не таким, як усі», «самітником»… Він не лише був сином сильного проповідника – отця Семена Левицького, а й сам навчався у Київський духовні академії. По закінченні своїх студій чомусь не одружувався, а власне життя проводив, неначе, пустинник із відомих патериків… З Івана кепкували знайомі, але він смиренно вмів зносити всі глузування, адже, якщо десь-колись на когось і «зривався» сваркою, то пізніше міг два тижні лежати хворим у ліжку. Такою вже вразливою була його совість… Він умів приглядатися та прислухатися до простих людей. Любувався українською мовою, вивчав діалекти, фольклор… Пишався добрими якостями нашого народу, і, водночас, дуже сумував, помічаючи схильність селян і міщан до таких пристрастей, як гнів, заздрість, гординя… Був дуже пунктуальний, лягав спати рівно о 22 годині. Написав чудові твори про життя духовенства, інтелігенції та простолюддя… Надзвичайно прискіпливим був до чистоти українського правопису. Бунтував від засилля російської літератури, кажучи, що вона годиться лише для Росії, а для нас – ні в якому разі…

Присутні на «Ноєвому Ковчезі» мали змогу переглянути кінострічку «Кайдашева сім’я», зняту за однойменною повістю Івана Нечуй-Левицького, у якій автор піднімає дуже болючі питання українських сімей і сьогодні, а саме: конфліктні відносини між батьками та дорослими синами, а також їхніми дружинами – невістками; боротьба за шматок своєї землі; змагання за титул «господар-господиня у хаті»; алкоголізм одного із членів сім’ї; заробітчанство…

Після побаченого фільму, розпочалась гаряча дискусія, яка тривала близько години… Закінчилось «засідання» «ковчезян» солодким частуванням, молитвою та благословенням отця Тараса на новий тижень…

За повідомленням учасників
літературного вечора

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Самбірський деканат

Інші публікації за темою

banner

Архів
^ Догори