У Дрогобичі відбувся вечір-пам'яті присвячений Тарасу Шевченку
10 березня 2011
Друк
E-mail
9 березня в приміщенні Дрогобицького драматичного театру відбувся захід присвячений 197-й річниці з дня народження українського письменника, поета та художника Тараса Шевченка. З цієї нагоди на свято серед запрошених гостей прибув владика Ярослав (Приріз), єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, та духовенство міста.
У своєму зверненні до присутніх владика Ярослав змалював духовний портрет Тараса Шевченка, відкривши таємні сторони цієї великої постаті, які до недавнього часу були завуальовані радянською ідеологією. «Святе Письмо Шевченко знав із дитинства, бо чув його з уст діда та батька; заслуховувався співом лірників і кобзарів про Ісуса та Лазаря на базарах. Навчаючись грамоти у сільського дяка, Тарас першим із учнів після вивчення “азбуковника“ перейшов до читання Псалтиря. Повертаючись додому, ще подовгу зачитувався Псалмами, декламував їх уголос, захоплюючись мелодикою та красою слова,» - зауважив архієрей. Відтак владика зазначив, що в окремих поезіях Т. Шевченка читач простежує глибокий молитовний досвід автора: «Про своє раннє спілкування з Богом Шевченко щиро й зворушливо описав у вірші “Мені тринадцятий минало…"»:
Уже покликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся Богу… і не знаю,
Чого маленькому мені
Тоді так приязно молилось,
Чого так весело було?
Одним з найпереконливіших свідчень глибокого духовного досвіду Кобзаря, на думку єпископа, став цикл поезій під назвою «Давидові псалми»: «Десять поезій Кобзаря є не лише високохудожніми переспівами пісень-молитов, а й своєрідними заповітами рідному народові».
Під час святкової академії присутні мали змогу почути музичне виконання творчості Кобзаря, яке здійснили місцеві народні колективи. Урочистий захід в честь великого сина України відтворив внутрішній світ Поета, якому народ завдячує творчою скарбницею, котру від нього отримав у спадок.
о. Олег Чупа,
прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії