SDE
Єпархіальна газета "Жива вода"

Роман Андрійовський: «Основним завданням я вважав передати той біль, який терпів Спаситель»

№3 (206) квітень 2012 _ Роман АНДРІЙОВСЬКИЙ
Наприкінці лютого у Києві відбулося відразу дві презентації, безпосереднім учасником яких був наш співрозмовник, львів'янин, студент-випускник Української академії друкарства Роман Андрійовський. Серед інших експонатів, які почергово були представлені в Українському домі та в Музеї книги і друкарства Києво-Печерської лаври (усі вони об'єднані концептуально терміном «арт-бук»), особливий інтерес у відвідувачів викликала виконана ним кована книга. При створенні «Страстей Христових» у металі було використано латунь, сталь, різні сплави. У цій книзі, яка складається як з литих частин, так і з кованих, зображення сюжетів-стацій Хресної Дороги чергуються із текстами, витравленими у металі. Про виставки оригінальних за задумом і художнім виконанням робіт повідомлялось у пресі, на телебаченні. Інформаціями про таку небуденну подію рясніють інтернет-сайти. Не стала винятком і наша газета. Коли ми звернулися до Романа з проханням розповісти про створену ним книгу, то він одразу відгукнувся і радо погодився розказати про те, як прийшов до свого творчого успіху. Детальніше...

Владика Михаїл (Гринчишин): «Саме християнство зробило Європу Європою»

№4 (206) квітень 2012 _ Владика Михаїл (Гринчишин)
Наше минуле невід'ємно пов'язане з нашим теперішнім та впливатиме на наше майбутнє. Знаючи історію, людей історії, а саме їхні прагнення і вчинки, ми маємо перспективу «карлика на плечах гіганта» не лише краще бачити, але й творити історію, позбавлену значних помилок. Звісно, найкращою можливістю пізнання історії – сама зустріч із людьми історії. Людьми, «сивий волос яких» – ознака життєвого досвіду, мудрості. І коли за певних, незапланованих обставин тобі доводиться з такою людиною зустрітись, єдине, що виникає, – це поділитись про це з іншими. Саме така випадкова нагода трапились нам. Ми зустрілись із Владикою Михаїлом (Гринчишином), учасником Другого Ватиканського собору. Владика не лише особисто знав Патріарха Йосифа Сліпого, але й є постулятором у беатифікаційному процесі Митрополита Андрея Шептицького. Детальніше...

Історичні основи ідентичності Української Греко-Католицької Церкви у богословській думці Йосифа Сліпого (1892-1984)

№3 (205) березень 2012 _ о. Андрій МИХАЛЕЙКО
Не викликає жодних сумнівів, що діяльність і сама особа Йосифа Сліпого (1892-1984) суттєво вплинули на розвиток і позначилися на самобутності Української Греко-Католицької Церкви (далі – УГКЦ), або ж Української Католицької Церкви (далі – УКЦ), як її традиційно називали в українській діаспорі в період від Другого Ватиканського собору до легалізації греко-католиків у Радянському Союзі (1989). Зокрема, в дискусіях навколо питання ідентичності східних католиків, яке було надзвичайно актуальним у контексті політичних та церковних реалій XX століття і залишається таким донині, найчастіше згадуються постаті митрополита Андрея Шептицького (1865-1944) і патріарха Йосифа Сліпого та їх особливий внесок в осмислення місця та ролі УГКЦ у християнській спільноті та в історії Церкви. Однак до сьогодні відсутні узагальнюючі дослідження на цю тему, в яких було б проаналізовано процес формування церковної ідентичності з урахуванням усіх історичних процесів, середовищ, передумов, котрі могли б мати вплив на ґенезу думок першоієрархів УГКЦ. В останніх десятиліттях з'явилась значна кількість наукової і науково-популярної літератури про Й. Сліпого, в якій висвітлюються окремі аспекти його діяльності як філософа, педагога, питання утвердження помісності та патріархату УГКЦ, тема ідентичності, проте, не стала предметом окремого дослідження. Детальніше...

о.Володимир Маргітич про Патріарха Йосифа Сліпого: "Людина, що заслуговувала особливої поваги"

№3 (205) березень 2012 _ о. Володимир МАРГІТИЧ
Спогади о.Володимира Маргітича про Патріарха Йосифа Сліпого. Детальніше...

о.Михайло Димид: «Окрім екуменізму, основна мета Собору полягала у молитовному відновленні Церкви»

№3 (205) березень 2012 _ о. Михайло ДИМИД
Другого лютого 1962 року, півстоліття тому, Римський Архиєрей Іван XXIII офіційно оголосив про скликання II Ватиканського Собору, який сьогодні вважається однією з найвизначніших подій у сучасній історії Католицької Церкви. Тодішній Понтифік зазначив, що дата початку II Ватиканського Екуменічного Собору (11 жовтня 1962 року) прив'язана до початку Ефеського Собору, який відіграв величезну роль в історії Церкви. Адже він проголосив Марію Богородицею. На жаль, смерть Папи Івана XXIII завадила йому завершити Собор, тому це зробив його наступник Павло VI, який у 1965 році урочисто оголосив про закриття ІІ Ватиканського Собору. Хоча від початку Собору минуло майже 50 років, проте й досі тривають дискусії про його діяльність і плоди для сучасної Церкви. Відтак, використовуючи нагоду близького ювілею, редакція часопису вирішила представити нашим читачам ряд статей та інтерв'ю на дану тему. У цьому номері пропонуємо вам нашу розмову із о. д-ром Михайлом Димидом, автором численних публікацій, присвячених цьому Собору. Детальніше...

Роза Гуменна: "Батьківську опіку майбутнього Патріарха відчували не тільки українці"

№11 (93) листопад 2002 _ Роза ГУМЕННА
Як відомо, наслідком Другої світової війни було не лише знищення десятків мільйонів людей, а й також глобальні міграційні процеси. Примусове переселення, викликане нелегкими обставинами часу, змінило долю цілих етносів. Серед інших народів, які стали жертвами сталінських експериментів, були, зокрема, й німці. У цій публікації мова йтиме про частину з них - поволзьких німців. Приклад окремо взятої родини з усією очевидністю демонструє, як тоталітарний режим, озброєний ідеологією класової боротьби, втілював відвічне, притаманне імперіям гасло «розділяй і володарюй». Наприкінці серпня 1941 року ВКП(б) ухвалило спеціальну постанову «Про німців, які мешкають на території Української РСР». Згідно з цим документом арешту підлягали ті, хто перебував на обліку як «антирадянські елементи». Ту ж частину працездатного населення, віком від 16 до 60 років, наказувалось «мобілізувати в будівельні батальйони і передати НКВС для використання в східних областях СРСР». Детальніше...

Пророче служіння Митрополита Андрея Шептицького

№3 (205) березень 2012 _ Ігор БРИНДАК
Важко знайти таку ділянку релігійного і громадського життя Західної України першої половини ХХ століття, яку б не охопив своєю працею Митрополит Андрей Шептицький. Однак більшість дослідників, як церковних, так і світських, оминають один цікавий аспект з біографії цього великого мужа. Йдеться про його пророчий дар. І якщо про нього й згадується, то тільки мимовільно. Спробуймо глибше переосмислити цю сторінку з його життєпису. Детальніше...

Дух і літера

№2 (204) лютий 2012 _ Ігор БРИНДАК
У цій публікації мова йтиме не про однойменне видавництво у Києві, а про загальновідому біблійну цитату: «Літера вбиває, дух же оживляє» (2 Кор. 3,6). Як розуміти ці слова і як вони справджуються у нашому житті? Детальніше...

Євген Чикаленко - визначний громадський діяч, видавець, публіцист, меценат української культури

№12 (202) грудень 2011 _ Богдан ДОБРЯНСЬКИЙ
Ім’я Євгена Чикаленка як агронома, мецената, громадського діяча, видавця, публіциста свого часу було добре відоме в Україні та поза її межами. Однак за радянських часів його ім’я було забуто. Його донька Ганна згадувала, що батько був людиною єдиної мети, для нього „українське національне відродження було тою ідеєю, яка панувала над цілим його життям”. Детальніше...

Різні залежності

№12 (202) грудень 2011 _ Ігор БРИНДАК
Узалежнення від алкоголю, від наркотиків, азартних ігор, комп'ютерів і т.д. Про ці речі дуже часто доводиться чути як у ЗМІ, так і в приватних розмовах. Над поборюванням цих негативних явищ працюють лікарі, психологи, священики, представники інших професій. Але р езультати наразі досить скромні. У даній публікації мова йтиме не про те, як протидіяти різним узалежненням, а про деяку небезпеку, пов'язану з їхньою класифікацією. Детальніше...

Вам пощастило…

№12 (202) грудень 2011 _ Дмитро НАКОНЕЧНИЙ
Пустеля – помітна відсутність води... Лікарня – відчувається пустка чиєїсь душі... Змокріле від поту та сліз ліжко – потреба в турботі... Цвинтар – зазвичай асоціюється із безнадійністю та безтурботністю... Порожній у літній час головний міський майдан – потреба у солідарності? А чи усі ці питання турбують тих, хто, можливо, зараз лежить хворим у ліжку, чи, можливо втратив роботу та «ловить гав», або ж сидить на стільці і завиває циганські наспіви у фольклорному стилі і водночас простягає пластиковий контейнер із монетами. Тут важко дати однозначну відповідь, проте ми, люди, постійно перебуваючи в процесі створення чогось, зазвичай забуваємо себе. Забуваємо, що усе, створене нами, не належить нам, але є для нас. Ідемо на роботу наче на каторгу, хоча можемо і не ходити. Нарікаємо на когось чи на щось, хоча лише ми здатні це виправити чи відремонтувати. Шукаємо себе в очах іншої людини, але там лише туман, і коли він розсіється, відомо лише власнику дзеркала душі. Намагаємось заснути, але сон чомусь не приходить. А може, сон - це воно? Детальніше...

Розвиток митрополій в Україні як явище у просторі і в часі

№1 (203) січень 2012 _ Ігор БРИНДАК
Нещодавно в Українській Греко-Католицькій Церкві створено три нові Митрополії: Львівську, Івано-Франківську і Тернопільсько-Зборівську. У зв'язку з цим доречно зробити екскурс в минуле і пригадати, як формувалися Київська і Галицька Митрополії. Детальніше...

Рік високосний, або чи прийдуть молодята до шлюбу навесні?

№1 (203) січень 2012 _ о. Михайло БУЧИНСЬКИЙ
Розпочався рік 2012. Після Різдвяних та Йорданських свят до українських храмів знову прийдуть наречені, щоб просити благословення на щасливе подружнє життя. Детальніше...

Отець-доктор Богдан ПРАХ: «Зробимо усе для того, щоб сповна відновити український собор Святої Софії у Римі»

№2 (204) лютий 2012 _ о. Богдан ПРАХ
Ім'я нашого співрозмовника відоме широкому колу українців як в Україні, так і далеко поза її межами. Отець-доктор Богдан Прах проявив себе з якнайкращого боку, душпастирюючи на різних парафіях, очолюючи Львівську духовну семінарію, викладаючи в УКУ, досліджуючи історію УГКЦ. Але є ще одна іпостась, яка дозволяє сповна розкритись йому як обдарованій Богом особистості. Він насправді є великим будівничим. То ж не випадковим є те, що з благословення Церкви він тепер безпосередньо займається відновленням однієї з найкращих українських святинь, зведених далеко від України. Про його діяльність на цьому поприщі йдеться у пропонованому інтерв'ю. Детальніше...

Святість довкола нас

№4 (194) квітень 2011 _ Ігор БРИНДАК
Те, що на честь святих називають храми, більшість людей знає. Загалом відомо також, що не лише на честь святих, але й просто релігійних осіб можуть називати вулиці, населені пункти, лікарні, бібліотеки, географічні місця... Наприклад, Сан-Франциско, Сен-Жермен, Сен-Мішель і т.д. Скажімо, така країна як Грузія названа на честь святого Юрія (Георгія). Грузинською мовою – Ґурій. Був період, коли іменами святих називали кораблі. Так, одна з каравел Христофора Колумба іменувалась «Санта-Марія». Але, щоб на честь релігійних осіб, в тому числі й канонізованих святих, називалися якісь звичайні речі з нашого щоденного життя, про це більшість людей і не здогадується. Однак це є реальністю. Детальніше...
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > Кінець >>
Сторінка 4 з 5
Великий піст

pist

 

Про часопис
"Жива вода" – єпархіальна газета Самбірсько-Дрогобицької єпархії – заснована у травні 1995 року Божого. Часопис є щомісячним виданням, тираж якого складає 5800 примірників.  Із сторінок газети читач дізнається про актуальні новини церковного життя як в Україні, так і світі. Автори часопису роздумують над богословськими питаннями, діляться дослідженнями на історичну та суспільну тематики. Часопис друкує послання Глави УГКЦ та правлячого архиєрея, а також офіційні загальноцерковні та єпархіальні документи.

Редактор:
о. Михайло БУЧИНСЬКИЙ

Адреса:
вул. Трускавецька  2
м. Дрогобич, Львівська обл.
82100 Україна

Тел.: +380324453034
Ел. пошта: zvoda@sde.org.ua

^ Догори