Вам пощастило…

Пустеля – помітна відсутність води... Лікарня – відчувається пустка чиєїсь душі... Змокріле від поту та сліз ліжко – потреба в турботі... Цвинтар – зазвичай асоціюється із безнадійністю та безтурботністю... Порожній у літній час головний міський майдан – потреба у солідарності? А чи усі ці питання турбують тих, хто, можливо, зараз лежить хворим у ліжку, чи, можливо втратив роботу та «ловить гав», або ж сидить на стільці і завиває циганські наспіви у фольклорному стилі і водночас простягає пластиковий контейнер із монетами. Тут важко дати однозначну відповідь, проте ми, люди, постійно перебуваючи в процесі створення чогось, зазвичай забуваємо себе. Забуваємо, що усе, створене нами, не належить нам, але є для нас. Ідемо на роботу наче на каторгу, хоча можемо і не ходити. Нарікаємо на когось чи на щось, хоча лише ми здатні це виправити чи відремонтувати. Шукаємо себе в очах іншої людини, але там лише туман, і коли він розсіється, відомо лише власнику дзеркала душі. Намагаємось заснути, але сон чомусь не приходить. А може, сон - це воно? Детальніше...

Євген Чикаленко - визначний громадський діяч, видавець, публіцист, меценат української культури

Ім’я Євгена Чикаленка як агронома, мецената, громадського діяча, видавця, публіциста свого часу було добре відоме в Україні та поза її межами. Однак за радянських часів його ім’я було забуто. Його донька Ганна згадувала, що батько був людиною єдиної мети, для нього „українське національне відродження було тою ідеєю, яка панувала над цілим його життям”. Детальніше...

Дух і літера

У цій публікації мова йтиме не про однойменне видавництво у Києві, а про загальновідому біблійну цитату: «Літера вбиває, дух же оживляє» (2 Кор. 3,6). Як розуміти ці слова і як вони справджуються у нашому житті? Детальніше...