О. Мирон Бендик зауважує, що людина часто намагається заглянути у завтрашній день. При цьому, вона спирається на свій досвід або мрії. Через це в її очах завтрашнє часто виглядає непевним.
«Звідки наша непевність? Ми б хотіли жити довше, але не знаємо скільки проживемо. Тому якийсь завтрашній день може стати в нашому житті останнім, і це напоює нас тривожним очікуванням і негативними емоціями», — твердить ректор Дрогобицької семінарії.
Натомість, коли людина погляне на Воскреслого Христа, то це сповнює її цілком іншими думками. «Завтра і післязавтра Воскреслий Христос не відійде вже в минуле. Так каже апостол Павло: „Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує“ (Рим 6, 9)», — зазначає о. Мирон. Таким чином, докорінно змінюється бачення майбутнього.
О. Іван Гаваньо зазначає, що подія Пасхи є джерелом всього богослужбового життя. «Пасха своїм світлом наповнює всі богослужіння, які здійснює Церква», — говорить о. Іван. Хоча святкування Пасхи відбувається у певний період церковного року, на богослужбовому рівні вшанування Пасхи відбувається щонеділі. Через це неділю ще інколи називають «малою Пасхою».
О. Тарас Коберинко розповідає про значення євангельських блаженств. «Словом „Блаженні“ Господь накреслює духовну висоту і остаточну мету людських діянь, яку ми покликані осягати впродовж усього життя», — говорить о. Тарас. Заповіді блаженств зображають християнське життя немов сходження на гору. «У міру того, як ми піднімаємось щораз вище, перед нашими очима відкриваються нові горизонти, які кличуть нас осягати величніші і прекрасніші обрії», — твердить викладач морального богослов’я.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
