SDE
Молодіжна газета "З любов'ю у світ"

Не авва і не старець Григорій – про діамант та гній

№6 (165), червень-липень 2014 _ о. Тарас РИСЕЙ
Хто з українців не чув у житті про мандрівного філософа 18 століття – Григорія Сковороду? Напевно, таких не знайдеться… А хто коли чув, що і йому, немов християнському святому, написане «Житіє»? Ось невеликий уривочок з нього: «Вставав дуже рано, їв раз на день, без м'яса і риби, був завжди веселий, сильний, рухливий, з усього задоволений, до всіх добрий, усім готовий послужити. Поважав і любив добрих людей без різниці їх стану, навідувався до хворих, розважав сумних, ділився останнім з тим, хто нічого не мав». Тридцять років ходив із села у село і… не розлучався зі Святим Письмом. Любив повторювати таке: «Вірити в Бога не значить — вірити в Його існування, а значить — віддатися Йому та жити за Його законом». Тим не менше, його не любили: ні тогочасні державники, ні церковники... Але всі інші, зрештою, слухали мудреця залюбки. Може послухаєш і Ти? Ось його одна з історій:«Отой самий Гній, у якому в давнину Езопів півень вирив дорогоцінний камінчик, дивувався Діаманту і з цікавістю питав: “Скажи мені, будь ласка, звідки увійшла в тебе ціна така велика? І завіщо тебе так вшановують люди? Я удобрюю ниви, сади, городи і є, власне, творець краси й користі, але при всьому тому ні десятої частки не маю шаноби в порівнянні з твоєю”. “Сам не знаю,— відповів Діамант. – Я так само, як і ти, є земля і значно гірший за тебе. Вона є перепалена сонцем жужіль. Але в сухих моїх водах величною красою відбивається блиск сонячного світла, без сили якого всі твої удобрення надаремні, а рослини мертві...”». Детальніше...

Як захистити себе і своїх дітей від небезпек віртуального світу?

№6 (165), червень-липень 2014 _ Ігор БРИНДАК
Святе Писання пише: «Все мені можна, та не все корисне» (І Кор. 6, 12). Сам по собі Інтернет не є нічим поганим. Там завжди можна знайти багато корисної інформації. Церква також використовує цей новітній засіб зв’язку. Але з другої сторони в ньому також є багато небезпек. Це можуть бути різного роду маніпуляції, обмани і використання його аморальними людьми і, зрештою, сама непоміркована прив’язаність, яка переростає у залежність. Детальніше...

Байка авви Рафаїла про чоловіка і трьох друзів

№8 (157), жовтень 2013 _ о. Тарас РИСЕЙ
Десь далеко на Кавказі жив, а може живе ще й досі славний монах з чудесним ангельським іменем –  Рафаїл. За його духовними порадами звідусіль з’їжджались різні люди, щоб повернутись додому, як кажуть очевидці,  щасливими та умиротвореними. Детальніше...

Фільм "Лемоні Снікет: 33 нещастя"

№8 (157), жовтень 2013 _ Ноїв Ковчег
«Життя складне. Воно – війна. Борися або помри…», – саме ці слова згадуються мимоволі, коли знайомишся із сюжетом фільму «Лемоні Снікет: 33 нещастя». Уже в перших кадрах стрічки ми бачимо трьох безтурботних діточок сім’ї Бодлер – Вайлет, Клауса та Сонечко, які раптово стають безпритульними сиротами внаслідок жахливої пожежі, яку загасити ніхто так і не зумів. Детальніше...

Як будувати рідну хату?

№8 (157), жовтень 2013 _ Юліана ЛАВРИШ
Практично кожна епоха української історії мала у основі свого розуміння державотворчої цінності. Держава була і залишається основним пріоритетом будь-якого соціуму, адже термінологічне визначення поняття «держави» завжди співзвучне із впорядкованим суспільством, де у кожного із його членів власні місце і роль. В основі політологічної науки маємо чимало текстів, які мають на меті розкрити основні функції чи місію держави. Пригадаймо класично-хрестоматійні тексти Платона, Аристотеля, Макіавеллі…Кожен із цих авторів намагався крізь призму власного розуміння пояснити найважливіші принципи і засади розвитку держави. У кожного були на думці ключові важелі ефективності: влада, порядок, законодавча система. Безумовно, ці фактори мають своє місце, проте найважливіший момент – виокремити у державотворчому процесі роль духовних орієнтирів. Детальніше...

Тихий голос великого покликання

№8 (157), жовтень 2013 _ Ореста КІНАШ
У житті кожного з нас рано чи пізно постає питання – ким бути, чи ким стати в цьому земному житті. Чомусь вище написані поняття "бути кимось " і "стати кимось" для нас не мають різниці, але якщо вдуматися глибше, то це може стати щонайменше цікавою темою для дискусії. Детальніше...

Щастя подружжя у спілкуванні!

№8 (157), жовтень 2013 _ о. Василь НЕСТЕР
Мабуть, не знайдеться людини, котра не бажає бути щасливою. Слово «щастя» має гарну похідну від слова «сопричастя» або «соучастіє». Напевно всі згодяться з тим, що щастя знаходить своє особливе місце у Подружжі, де двоє людей бажають розділити своє життя одне з одним, стають сопричасниками взаємної любові, приймають участь у житті одне одного... В обряді Вінчання священик дає молодятам спожити із спільної чаші як символ їхнього взаємного обдарування та спільної долі. Але чому так стається, що в багатьох сім'ях вже за кілька років можна почути слова: «Вже все, чаша моїх терпінь переповнена… Більше не можу». Детальніше...

Проблеми молоді в творчості І. Нечуя-Левицького

№8 (157), жовтень 2013 _ Тарас ШАФРАН
Проблема батьків і дітей — це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати. Детальніше...

Собор святого Якова

№8 (157), жовтень 2013 _ ар'яна КЕКОШ
Собор св. Якова знаходиться в іспанському місті Сантьяго-де-Компостелла, у ньому зберігаються мощі апостола Якова. Тому це невелике місто, витоки якого беруть початок в епоху раннього Середньовіччя, є третьою святинею католицького світу (після Єрусалиму і Риму), центром паломництва і кінцевим пунктом знаменитого маршруту «Шлях святого Якова», що охоплював усю територію Європи і дав місту назву "християнської  Мекки". Детальніше...

Хто зі святих вважається покровителем шкільництва?

№8 (157), жовтень 2013 _ Ігор БРИНДАК
Святий Жан Батіст де Ля Саль (1651 - 1716). Французький священик, який в 1684 році заснував згромадження «Братів християнських шкіл». Він та засноване ним згромадження закладали безплатні школи, в яких могли навчатися діти з різних верств населення, незалежно від майнового  статусу (в цей час більшість шкіл були платними). Детальніше...

Як відрізнити гріх гордості від почуття власної гідності?

№8 (157), жовтень 2013 _ Ігор БРИНДАК
Щоб зрозуміти відповідь прочитаємо, що пише про гріх гордості Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха»: «Гордість – найнебезпечніша пристрасть і матір усіх гріхів. Детальніше...

14 жовтня - Покров Пресвятої Богородиці

№8 (157), жовтень 2013 _ Степан БОБЕР
Празник Покрова Пресвятої Богородиці має дивовижну історію виникнення і встановлений на честь з'явлення Божої Матері в одному із храмів Константинополя. За переказом, в час правління імператора VІ Філософа (886-912), коли на місто напали сарацини, жителі молилися на всенічній службі у Влахернському храмі, де зберігалася риза Богоматері, Її омофор (покривало) та частина поясу, перенесені з Палестини в V столітті. Саме в цей час Андрій, Христа ради юродивий, побачив під церковним склепінням з'явлення Пресвятої Богородиці в оточенні ангелів, пророків і апостолів. Святий Андрій бачив, як від царських дверей до храму ввійшла осяяна світлом Богородиця у супроводі св. Івана Хрестителя і св. Івана Богослова. При співі великого хору святих Преблагословенна Богородиця просила Господа Ісуса Христа прийняти молитви всіх християн, що прикликали Його пресвяте ім‘я і прибігали до Її заступництва. Вона довго молилася за весь християнський світ, а потім, підійшовши до престолу, зняла з голови омофор і широко розпростерла понад головами народу у храмі. Це чудесне з‘явлення Богородиці було прославлене присутніми в храмі людьми, які увірували в допомогу Матері Божої у їх боротьбі із загарбниками. Підбадьорені небесною підтримкою, греки-християни перемогли сарацинів, а Покров-омофор став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії. Від того покрову-омофору празник дістав свою назву. Покров став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії. Детальніше...

Старець Тихон – образ смирення

№7 (156), вересень 2013 _ о. Тарас РИСЕЙ
Минулого століття на горі Афон подвизався дивний чоловічок з іменем Тихон. Зі слів очевидців дізнаємося, що цей старець, проводячи багато років у постах та безперервній молитві, здобув чесноту абсолютної незлобивості, ставши вільним від гріха. Він любив усіх так, як того вчив сам Господь: і друзів, і супротивників. Якось до його келії навідався місцевий злодій, який гадав, що в отця мусять бути великі гроші. Він шулікою метнувся до подвижника, накинув на старечу шию петлю і почав його безжалісно душити, вимагаючи свого. Бачачи, що отець Тихон зовсім не пручається, збагнув одне: грошей в нього таки нема. Нечестивець облишив старця і з лайкою на устах подався до дверей. «Бог нехай простить тебе», – говорив отець Тихон йому навздогін. Він завжди підкреслював важливість чесноти смирення. «Один смиренний чоловік, - навчав старець Тихон, - має більше благодаті, аніж тисяча. Кожного ранку Господь благословляє світ своєю десницею, але коли бачить смиренну людину, то благословляє її обома руками. Ось чому той, хто має більше смирення, є величнішим за всіх». Детальніше...

Павло Скоропадський: останній гетьман України

№5 (154), травень 2013 _ Тарас ШАФРАН
«Я, гетьман усієї України, на протязі семи з половиною місяців докладав усіх сил,щоб вивести край з того тяжкого становища, в якому він опинився.Бог не дав мені сил справитись із цим завданням. І нині я, з огляду на умови,які тепер склалися, і керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади»З тексту зречення П. Скоропадського від влади   Детальніше...

Роздуми про піст

№3 (152), березень 2013 _ Настя КАМІНСЬКА
Наближається весна, а разом із нею пора приготування до найбільшого свята усіх вірних - Воскресіння Христового. Це час, який потрібно присвятити роздумам над своїми вчинками і самим собою, вдосконаленню своїх чеснот і умертвлінню своїх недоліків. Подібно Христові, який у пустелі сорок діб протистояв спокусам, ми теж намагаємося побороти свої вади. Вони нападають з кожного кутка, намагаючись затягнути у вир "насолод". Детальніше...
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Наступна > Кінець >>
Сторінка 3 з 9
Про часопис
"З любов’ю у світ" – єпархіальний молодіжний часопис – заснований у грудні 1999 року Божого. Часопис є щомісячним виданням, тираж якого складає 7000 примірників. За час існування часопису його редакторами були: о. Василь ПОТОЧНЯК та о. Василь ГОЙ. «З любов’ю у світ» - це часопис, який твориться молоддю для молоді. Автори часопису у своїх матеріалах розкривають теми духовного життя, стосунків у родині та виховання дітей. Історична рубрика знайомить читача з глибинами життя нашого народу. Щомісяця до редакції надходять питання на різноманітні теми. Ґрунтовні відповіді на ці запитання читачі дізнаються у черговому номері часопису.

Редактор:
о. Олег КЕКОШ

Адреса:
вул. Шевченка, 29/1
м. Дрогобич, Львівська обл.
82100 Україна

Тел.: +380324450110
Ел. пошта:
lubysvit@sde.org.ua

^ Догори