№1 (130), січень 2011 _
Олександра КОЗАНКЕВИЧ
У січні святкуємо одне з найгарніших свят – народження Ісуса Христа. Неймовірно – навіть Бог був безпорадною, крихітною дитиною! Що означає для нас те, що Бог народився? Що спільного має народження, життя наших дітей з присутністю Бога в нашому житті? Чи у мені, у кожному з нас діє Бог? В який спосіб?
Детальніше...
№1 (130), січень 2011 _
о. Тарас РИСЕЙ
Якось, виходячи з обителі, святий Франциск зустрів брата Юніпера. Цей монах був простою та щирою людиною, якого важко було не любити. Порівнявшись з ним, отець привітно промовив:
- Брате Юніпере, ходімо разом зі мною, будемо проповідувати!
Почувши ці слова, інок помітно зніяковів і, опустивши очі додолу, стиха відповів:
- Отче святий, ти ж знаєш, який я неграмотний. Як же ж мені проповідувати?
Святий Франциск, вдавши, що не чує, продовжував наполягати, і той погодився. Крокували вони вулицями всього міста, молячись у тиші за тих людей, які працювали в майстернях і на полях. Діточкам та знедоленим дарували посмішку та ніжність. Зі старшими перекидались кількома словами. Особливо зупинялися біля хворих. Якійсь жінці допомогли нести важкий глечик з водою. Коли ж вони так обійшли містечко кілька разів, святий Франциск сказав:
- Ось і все, брате Юніпере, настав час повертатися до обителі.
Почувши ці слова, монах здивувався і несміливо запитав:
- А як же наша проповідь? Коли ми розпочнемо це робити?
Франциск посміхнувся і відповів:
- Та проповідували ми вже, проповідували… Цього вповні достатньо…
Детальніше...
№ 1 (130), січень 2011 _
Олександра КОЗАНКЕВИЧ
Усе закінчилося! Гірше не може бути. Усі кордони, всі правила порушені. Біль, приниження, розпач не знають меж. Це ситуації залежності від алкоголю, наркотиків, зради, побиття, невиліковної хвороби, смерті... Як встати, як піднятися з мертвих і продовжити життя, продовжити боротьбу? Чи це реально? Чому саме мене це зустріло?
Детальніше...
№ 1 (130), січень 2011 _
Тарас ШАФРАН
Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до одного з найбільших релігійних свят — Різдва Христового. Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч», «Нова радість стала» та інші).
Детальніше...
№ 1 (130), січень 2011 _
Лілія ЛЕВИЦЬКА
Мільйони людей в цілому світі готуються до святкування Різдва Христового 2011 року. Можливо, ви теж. А може, ви й не дотримуєтесь релігійних звичаїв, пов'язаних з цим святом. У будь-якому випадку вам не вдасться уникнути народження Ісуса. Він приходить до нас як дитина, щоб йти з нами в майбутнє, з радістю, яка променіє скрізь і всюди. Духом цього свята наповнюються всі народи, навіть у нехристиянських країнах.
Детальніше...
№ 1 (130), січень 2011 _
Ігор БРИНДАК
Поясніть, яке значення має носіння на собі релігійних предметів: хрестиків, медаликів, параманів, вервичок і т.д. Чим воно відрізняється від носіння талісманів?
Небезпека перетворити будь-яку річ, навіть найкращу, у забобон, є завжди. Все залежить тільки від того, як ми до тої чи іншої речі будемо ставитися. Так, наприклад, читаємо у Святому Письмі, що в Ізраїлі був звичай носити прив’язаним на руку чи на голову філактери – невеличкі коробочки, в яких були поміщені сувої з написаними на них Божими заповідями. Звичай цей був встановлений самим Богом (Вих. 13, 9; Втор. 6, 8; Втор. 11, 18).
Детальніше...
№ 1 (130), січень 2011 _
Микола ГЕРЕТА
У китиці спогадів з минулих літ світить, мов Вифлеємська зоря, спомин про Святий вечір на селі під рідною стріхою. У хаті панує святковий настрій. Ось Дідух з добірного жита з великою дерев’яною ложкою за перевеслом воцарився на покуті кімнати. На столі розстелене духм’яне сіно, а на ньому красується білий обрус з конопляного полотна, витканого в сосонку. Від нього віє літнім теплом, бо вибілене воно у променях сонця на зеленому лузі біля річки. Посеред столу макітра з кутею, в глиняних мисках святвечірні страви, приготовані з плодів, що Бог вніс в руки хлібороба на городі й на полі.
Детальніше...
№ 1 (130), січень 2011 _
спільнота
Всі люди на землі з радістю згадують своє дитинство, коли з легкістю могли уявляти собі найдивовижніші речі. Головні герої фільму «Міст в Терабітію», десятирічні однокласники, хлопчик Джессі Ааронз (Джошуа Хатчерсон, на фото) та дівчинка Леслі Бурке (Анна Софія Робб, на фото), власне, і є такими, що з головою поринули у світ власних фантазій. Втікаючи від сірих буднів дорослого життя, де стільки зла, штучності та брехні, вони створюють свою, казкову країну із назвою Терабітія.
Детальніше...
№ 5, травень 2010 _
Тарас РИСЕЙ
Авва Йоан, котрий багато років подвизався у скитському монастирі, раптом почав кудись збиратися. Спершу повернув у бібліотеку всі книги, тоді виправ онучі, врешті заштопав усі дірочки на старенькій рясі та начистив до блиску черевики.Побачивши це, брати вирішили жартома покепкувати собі із старця.
Детальніше...