Герої «Небесної Сотні»; жертви визвольної війни на Сході України: військові та мирні жителі (діти і дорослі, хлопці і дівчата, чоловіки і жінки) – переставилися до Небесного Вифлиєму, щоб у вічності славити Бога. Не одна дитина у Різдвяні свята запитає: мамо, мамо, де наш тато, чом не вечеряють? Не один чоловік, батько і син в АТО споминають Святий Вечір у своїй родині; батька, матір, дружину і дітей й вільну нашу Україну. Їхній біль і жаль – це скорбота кожного українця. Адже ці герої та їхні родини терплять не за себе, а за нас, щоби нам жилося краще. Завдяки цим Героям, ворожі кулі і гради не долітають до наших галицьких домівок, тому що воїни стримують їх на передовій ціною свого життя і здоров’я. А скільки їх вбитих, скалічених і поранених?
Різдво Христове сповіщає нам радість Божої присутності серед нас. Як новонародженого Ісуса не зміг подолати жоден Ірод, так і наш український Богом бережений народ не здолає сучасний ірод російської держави. Бог перемагає зло, і Україна переможе, бо з нами Бог!
