Як митрополит Андрей молодь поучав
№1 (170), січень 2014 _
о. Тарас РИСЕЙ
Митрополит Андрей Шептицький
Одного разу великий подвижник і геній Київської Церкви початку ХХ століття митрополит Андрей Шептицький спитав юних прочан: «Як гадаєте, чому квітка завжди така прекрасна?» Сказавши це, він відразу поспішив дати свою влучну відповідь: «А тому, що протягом дня вона постійно свою голівку повертає до сонця!» Кажучи так, старець натякав на те, що і людина, якщо хоче бути прекрасною, має постійно шукати Бога і прагнути споглядати Його красу.
У своєму чудовому посланні «Про виховання молоді», написаному в 1942 році, митрополит Андрей говорить так: «Можна і треба плекати різні великі ідеали: ідеал наукової праці, ідеал витривалої консеквентної та ідейної праці для родини і для народу, як хто хоче стати учителем молоді, виховником, провідником громади тощо. Але кожному з молодих безумовно треба ідеалу бути добрим, а то й великим християнином. До певної міри молодь мусить зрозуміти, що від того залежить успіх у досягненні інших ідеалів… На мою думку, треба дитині від перших літ, як тільки приходить до розуму, говорити про святість душі і про молитву до Всевишнього. Думаю, що і ми маємо ум Христовий, – у всіх виховних інституціях треба вчити молодь, щоб до щоденних молитов додавала благання: Зроби нас святими!»
Митрополит Андрей (Шептицький) мав до молоді дуже особливий підхід. Він добре розумів, що юнацький вік сповнений блискучим ентузіазмом, інколи надміром енергії, а часом і бунту проти старших та тих, котрі диктують свої правила життя. Підлітки з легкістю впевнено повторяють за Архімедом легендарну фразу: «Дайте мені точку опори – і я переверну весь світ!» Змінювати (реформувати) все навколо – справа слушна, однак, якщо не перевернути у покаянні спершу свій внутрішній світ, все інше далі крокуватиме до провалля. І точку опори не слід шукати хто-зна де… Вона зовсім поряд. Цей той Камінь у сні жорстокого царя Навуходоносора, який відколовся від скали і потрощив поганського боввана, а потім «зробивсь великою горою й заповнив усю землю» (Дан. 2, 35). Це сам Господь, Який, згідно правдивих слів святителя Афанасія Великого, зволив стати цілковито Чоловіком, щоб людина могла зробитись богом по благодаті. Лише на цьому міцному фундаменті ми можемо збудувати свій український дім – твердиню-державу. І не варто кричати на весь світ, що з нами Бог, тому за нами перемога, якщо ми у своїй гордині і далі покладатимемось виключно на себе або ж сильних світу цього. Амінь.
