Справжня свобода – свобода від гріха

Синайський монастир

У пустельному краї, біля підніжжя гори Синай знаходиться один з найдавніших безперервно діючих монастирів – монастир св. Катерини, відомий також за назвою Синайський монастир. Заснований ще у ІV ст., монастир займає особливе місце в історії християнства протягом уже 17-ти століть. Детальніше...

Чистота помислів

Дорогі читачі! Святі отці Церкви однодумно свідчать про те, що чистота мислення в духовному житті є так важлива, як для тілесної діяльності зір. Одного разу святого Паїсія запитала одна жінка: як можна завжди мати добрі помисли, коли щодня я бачу і чую багато різних неприємностей: крадіжки, злочини, обмови, заздрощі, трагедії? Я про це часто роздумую, обговорюю, переказую іншим і не можу мати на серці постійного спокою. Старець Паїсій на це відповів: «Пізнав я з досвіду, що люди діляться на дві категорії. Перша категорія подібна до мухи. Муха має властивість сідати на все брудне і нечисте. Навіть якщо вона залетить в сад гарних пахучих квітів, то байдуже пролетить над ними і на жодну з них не сяде, але наполегливо буде шукати якийсь бруд. Подібно і люди цієї категорії всюди шукають лише негатив, навіть там, де його і нема. Але із заздрості будуть вигадувати і насолоджуватися цим. Детальніше...

Про скарб Серафима Саровського…

Старець Серафим подвизався у саровській пустині уже багато років... Його постам і безперервній молитві, здавалося, не було меж. Тим, хто навідувався у ці лісові сторони, святий любив повторяти: «Істинна ціль нашого християнського життя полягає у безперервному стяжанні Духа Святого». Цьому шляху старався ж бути вірним до кінця. Як свідчать очевидці, його обличчя на схилі літ, внаслідок глибинного уподібнення до Христа, випромінювало чудесне світло, на яке інколи важко було і глядіти. Однак, ворог людства, бажаючи залякати преподобного, неодноразово створював йому всілякі перешкоди. Детальніше...

Бути батьком – це насамперед провадити дитину до Бога!

«Коли я виросту, хочу бути схожим на свого тата!» - часто можна почути такі слова з уст маленької дитини. Бо справді ще з дитинства батько для малюка є захисником, особистим охоронцем при перших маленьких невдачах, мужнім плечем, яке завжди висушить дитячі сльози. Уже з перших днів життя дитини батько має старатися стати для неї гідним прикладом для наслідування. Детальніше...

Як отець Андронік розбійників навертав…

Отець Андронік жив у давні часи, коли ще не було машин і автобусів. Якось йому потрібно було потрапити в одне село, щоб висповідати вмираючу людину. Він довго не вагався, взяв на плечі торбу і пішов. Його дорога пролягала через дрімучий ліс. Старець добре знав, що тут живуть жорстокі розбійники. Коли звечоріло і стало дуже темно, отець угледів посеред гущавини якийсь вогник і попростував туди. Підійшовши ближче, він побачив страшних бородатих чолов'яг, котрі грілися біля багаття. Отець Андронік зрозумів – це розбійники, але відступати було пізно. Він сміливо став перед ними і привітався: «Слава Ісусу Христу!». На хвилю запала мовчанка, а потім – страшний регіт. Якийсь молодий розбійник зніяковіло промовив: «Слава на віки!». Андронік поблагословив його, а тоді звернувся до ватажка: «Чи можна трохи погрітися біля вогню?» - «Грійся», - відповів отаман. Його пригостили чаєм. Коли він подякував і вже хотів іти, ватажок заревів страшним голосом: «А тепер давай, викладай усі гроші, котрі маєш!». Священик не упирався. Розбійник перепитав: «Це все?». Отець сказав: «Господь свідок, що я вам віддав все, що мав!». Тоді вони його відпустили. Старець уже був далеко, коли в кишені ряси відчув, що там є ще одна монета, яку він не знайшов спочатку. «Що робити?», - подумав він, - «Адже я призвав ім'я Господнє, присягаючись, що більше нічого не маю?!». Він розвернувся і пішов шукати розбійницьке кубло. Це забрало багато часу, але таки відшукав. Коли бандити побачили знову перед собою старого священика, то дуже здивувалися. Він підійшов до них і сказав: «Ось ще одна монета. Я приніс її вам». Почувши це, розбійники розчулились і віддали все, а потім покаялись. Детальніше...

Собор святого Миколая у місті Барі

У місяці травні віруючі вшановують перенесення мощей святого Миколая Чудотворця з міста Мир, де святитель був єпископом, до міста Барі, що знаходиться на півдні Італії. Ця знаменна подія відбулась 1087 року, в неспокійні часи, коли невірні нищили християнські землі та плюндрували храми та святині. Серед інших розорили і місто Мири в Ликії, де спочивали святі мощі. Осквернення святинь обурювало всіх християн. Особливо побоювалися за мощі святителя Миколая вірні в Італії, серед яких було багато греків. Жителі міста Барі, розташованого на березі Адріатичного моря, вирішили врятувати мощі, спорядивши кораблі, які вирушили на пошуки. Детальніше...

Притча про гірчичне зерно

Поясніть конкретніше відому Євангельську притчу про гірчичне зерно (Мк. 4, 30 - 32). Зокрема, чому говориться, що гірчиця є більша понад всю городину? Детальніше...

Чи мають похоронні вінки сакральне значення?

Для чого на могилах покійників кладуть вінки? Чи має це якесь сакральне значення? Детальніше...

Нашій дитині 9 років

Наші діти змінюються як математична синусоїда. 8 років – це вік енергії, проб, протесту, дуже сильної прив'язаності до матері. У 9 років дитина стає дещо спокійнішою, впевненішою, одночасно потребує більше друзів. Як допомогти дитині у цьому віці подолати труднощі і задовольнити її природні потреби? Детальніше...

Різдво Івана Хрестителя

Перше неплідна днесь Христового предтечу родить і він є сповненням усякого пророцтва, бо кого пророки проповідували, на того він у Йордані руку поклав. Явився Божого Слова пророк, проповідник, разом і предтеча.(Кондак свята) 7 липня наша Церква святкує великий празник – Різдво Івана Хрестителя. Серед великого числа святих тільки Іван Хреститель удостоївся честі, щоб ми святкували Його Різдво. Чому ми відзначаємо народження Івана Хрестителя? Святий Бернард дає точну вичерпну відповідь: "...бо це народження було святим". Детальніше...

Роль батька у житті дитини

Кожна дитина потребує реальної присутності батька. Для правильного розвитку дитини навіть найкращої опіка матері недостатньо. Чому таким важливим є батько? Більшість з нас виховувалася в повній сім'ї, однак так часто образ батька залишається в нашій пам'яті сумним і болісним. Детальніше...

«Повчання Володимира Мономаха дітям» як порадник батькам для доброго виховання дітей

Не всім творам староукраїнської літератури судилося дійти до наших часів. Те, що дійшло, - це тільки частина давньої творчості. Багато давніх рукописів утрачено в часи татарського лихоліття, в добу першої Руїни. Все ж таки те, що дійшло до нас, є свідоцтвом розмаху, творчої сили і таланту давніх письменників. Яскравим прикладом оригінальної творчої праці є "Повчання Володимира Мономаха дітям”. Цінним воно є з багатьох причин. Детальніше...

Фільм «Пелікан Нікостратос»

Ласкаве літо, здавалося б, мало дарувати усім навколо тільки невимовну радість свята життя – сонечком, кольорами веселки, блакитно-прозорим небом. Але це не про героїв нашої кінострічки. Хлопчина на ім'я Яніс (Тібо Ле Геллек, на фото) у цій порі року втрачає свою маму, а його батько-рибак (Емір Кустуріца) – вірну люблячу дружину. Вони залишаються віч-на-віч із проблемою, яку вирішити не вдасться вже ніяк. Саме таким сумним і безбарвним виглядає початок фільму «Пелікан Нікостратос». Однак чорні полоси людського буття можуть різко змінюватись на білі, якщо на це є воля Всевишнього. У житті юнака майже випадково з'являється пернатий друг – пелікан, якого він вимінює на золотий мамин хрестик. З цього моменту і починається хід зовсім нової історії. Весь свій вільний час Яніс проводить разом із птахом: годує його, навчає виконувати різноманітні команди, трюки і навіть показує, як потрібно літати. Але, попри все те, якісь невидимі крила виростають і у нього самого. До юнака знову, зовсім непомітно і тихо, повертається давнє почуття ніжного щастя, яке поступово передається усім навколо – монахам, співмешканцям, туристам, батькові... Детальніше...

Свята П'ятидесятниця

"Ми виділи світло істинне,ми прийняли Духа небесного,ми знайшли віру істинну,нероздільній Тройці поклоняємося,Вона бо спасла нас"(Стиховна вечірні П'ятдесятниці) Назву П'ятидесятниці цей день отримав за старозавітним празником, який відзначався після юдейської Пасхи в 50-й день. В цей день згадувався дар Синайського Закону, отриманого юдеями через 50 днів після визволення з єгипетської неволі і юдейський народ сходився до Єрусалимського храму з найвіддаленіших земель, щоб принести вдячну пожертву Господеві. Таким світлим днем став і християнський празник П'ятидесятниці, що у гимнографії закарбувався як празник, предвіщений старозавітніми пророками. Детальніше...