Людина, людяність – це звучить гордо. Дар людини, яка живе поруч нас, – дар кожної дитини, чоловіка, жінки, батьків, - є найціннішим скарбом. Дар дитини – що це таке? Дитина народжується для того, щоб її любити, захоплюватися нею, піклуватися про неї, вчити її доброти, відваги, ризику, програшів. Поява дитини вже від самого початку її життя в утробі мами вчить нас звернути увагу не на себе самого, але на другу особу. «Я для Тебе, дитино, харчуюся здоровими продуктами, більше сплю, частіше усміхаюся, читаю і вчуся, як піклуватися про немовлятко, частіше молюся. Мої плани стають другорядними». І що цікаво, ми, батьки, найбільш радіємо не з успіхів на роботі, наукових ступенів, кар’єри, зароблених грошей чи побудованого дому, але з присутності дітей. Щастя полягає у тому, щоб вміти захоплюватися малими речами – круглими щічками немовляти, міцним триманням голівки, маханням ручок і ніжок, кожним вимовленим звуком, кинутою на землю іграшкою, пізніше кожним запитанням, кожною дією.
Не я, але Ти є на першому місці. Основні принципи опіки над немовлятком – це любов і інтуїція серця. Любов говорить: «носи часто на руках свою дитину, пригортай її до себе, цілуй, часто годуй, багато і ніжно говори. Не дозволь йому плакати, заспокоюй». Мамо, дбай не за ідеальну чистоту помешкання чи вчасно зварений обід, але за радість і мир тих, що у цьому домі живуть. Не забудь, що в Тебе є і старші діти, які потребують ласки, спільної забави, допомоги, довгої і частої розмови. Варто включати старших дітей в процес допомоги і спільної забави.
Уяви собі, що живеш 2000 років тому і це в твоєму домі народився Бог – маленький Ісус Христос. Що би ти робив, чи прийняв би Його до своєї кімнати, дав ліжко, їжу? Як би ти піклувався про це немовлятко? Немовлятко, яке буде судити усі народи, яке спасе цілий світ, яке завершить своє життя на Землі хресною смертю! Бог є у кожній дитині. Тож піклуймося про своїх дітей так, як піклувалися б про самого Ісусика! Про це нагадує нам кожного року Різдво Христове. Тому наші діти дуже люблять це свято. Це час колядування, подарунків, прощення, частого відвідування Богослужінь, розмов, відвідування дідусів, бабусь. Варто, щоб цілий рік тривало людяне трактування наших дітей!
Є ще інша святість у наших сім’ях – Тайна подружжя! Наш чоловік чи дружина - це людина, якій ми присягали на Євангелії щось особливе – любов, вірність, чесність, а навіть віддати своє життя за її щастя. Чи в цей різдвяний час вмію побачити обличчя втомленого Ісуса Христа у моїй жінці, у моєму чоловікові? Живемо і доторкаємося кожного дня великих, справді прекрасних людей, які є поруч. Щастя наше на відстані простягнутої руки – обійми його, скажи, що дуже любиш, поцікався життям найближчої Тобі особи. І знову, щоб бути щасливим у подружжі, варто дбати за маленькі справи – за часті слова: прости, дякую, будь ласка; за ніжність, за подання до ліжка кави, за букет квітів для свого чоловіка, за щиру усмішку. Щастя – це буття простою, звичайною і доброю людиною. Воно є в нас самих, але діє тільки тоді, коли ми даруємо себе другій особі.
Дорогий читачу, у кожному з нас присутній Дух Святий, елемент святості, який має силу творити чуда. Запрошую усіх нас подивитися на життя з надією, по-новому і по-дитячому. Гарантую, варто!
