Звернення з нагоди листопадових подій 2004 р.

Всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Возлюблені у Христі брати та сестри!

Минає рік з того часу, як український народ об'єднався на Майдані у Києві, щоб відстояти своє право жити в незалежній та демократичній державі. Тоді весь світ побачив правдиве обличчя народу мужнього, саможертовного, готового боротись за свої права мирним, демократичним шляхом і здатного досягнути перемоги.
Та й направду самі українці усвідомили себе як народ, не розділений на Схід і Захід, на лівих і правих, на православних і католиків. Популярні тоді гасла "Нас багато - нас не подолати", "Схід і Захід разом" були не просто теоретичними лозунгами кампанії, але виражали дух, яким жив народ, були правдивим відображенням того, чим жив кожен пересічний українець.
Пройшов рік з цього часу… Сучасна ситуація в Україні не є найкращою. Проте, надія на краще майбутнє не помирає. Вона і не може померти, адже для нас, християн, надія дає впевненість у завтрашньому дні. Саме надія має проявлятись конкретно, у щоденності, надавати динамізму вчинкам того, хто вірить у Бога.
Бог кожного з нас заохочує брати активну участь у суспільному житті, ставати на захист прав убогих, безробітних, охороняти навколишнє середовище. Християнин у світі має бути закваскою, з діл котрого росте тісто, щоб таким чином швидше наставало Боже Царство, "нове небо і нова земля" (пор. Од 21,1).
Надію слід плекати і в особистому житті, прагнучи святості, жити євангельським духом любові та служіння у сім'ї, на місці праці, відпочинку. Св. Василій Великий каже: "Той, хто працює для святості не буде ошуканий у своїй надії, бо його мета виправдала боротьбу, даючи певне й вічне Небесне Царство".
Дозвольмо, щоб надія формувала наше життя, змінювала світ на краще. Адже справжнім учням Христа ніколи не байдужа доля України, їхніх братів і сестер, свого майбутнього. Вони прагнуть справжньої повноти життя, оновлення та зустрічі з Богом "обличчям в обличчя" (1 Кор 13,12).
З цієї нагоди засилаю всім вам, дорогі у Христі, своє архипастирське благословення і заохочую всіх до молитви і ревної праці на благо свого народу та рідної землі.
Благословення Господнє на Вас!

+Юліян Вороновський,
Єпископ
Самбірсько-Дрогобицький

Дано у Дрогобичі
при Катедральному Соборі Пресвятої Трійці
18 листопада 2005 р.Б.
у празник св. мчч. Галактіона та Епістими