Часто ми чуємо про те, що варто вийти із зони комфорту, щоб досягнути більших висот. Та страх зазнати невдачі ховає нас у мушлю власної безпорадності. І тільки-но ми пробуємо вийти зі цієї мушлі, як отримуємо «на горіхи». Але, можливо, це сам Господь випробовує нас, чи ми зламаємося при першій же невдачі, чи знайдемо в собі сили йти вперед.
Ставмо собі риторичне запитання: в якому напрямку рухатися, що робити, щоб не гальмувати свій поступ вперед? Проблема починається тоді, коли цієї зони комфорту ми тримаємось з усіх сил, боячись усього, що ззовні. Такий стан не лише не сприяє розвитку, але й шкідливо впливає на психічне і духовне життя, затуплює отримані таланти і руйнує відносини між людьми. У такому контексті «безпечне гніздечко» може стати в’язницею, в якій ми змарнуємо прекрасний Божий дар життя.
Наші невисловлені почуття відгукуються хворобою чи емоційним зривом, який ми виливаємо, як правило, на найближчих нам людей, або відчуттям самотності чи образи, яке отруюватиме нас із середини. Потрібно не боятися говорити іншим, що насправді відчуваємо.
Можна нарікати на дійсність, не намагаючись її змінити, звинувачувати інших людей, скаржитись на смугу несприятливих подій у нашому житті. А можна просто почати діяти.
Однією з перепон до росту є та, що ми виправдовуємо «зону комфорту». Успішне виправдання починається з правильно підібраних нами ж слів. Отож, ми кажемо: «Це просто не для мене», «Це не мій стиль», «Мені просто незручно так діяти». Найраціональніше буде прямо сказати: «Я просто не можу». Ці слова мають своєрідну завершеність. Якщо б ми сказали: «Я не буду», — хтось міг би запитати: «Чому?» Але якщо ми кажемо: «Я не можу», — нас радше залишать у спокої.
Але для того, щоб за Ним іти, потрібне, перш за все бажання. Св. Августин писав: «Бог створив нас без нас, але спасти нас без нас не може». І лише від нашого рішення діяти залежить те, чи ми розвиватимемося, чи залишимося в межах своєї мушлі, боячись світу. Зробивши крок, потрібно іти вперед – як скелелаз, який чітко усвідомлює, що позаду провалля, і лише крок за кроком досягне вершини. Тому намагаймося вдосконалювати своє духовне життя, виходімо із зони комфорту, не біймося щось змінити у своєму житті, а Бог, бачачи наші старання, обов’язково допоможе.
