З цієї історії бачимо, як одна людина (монахиня) своєю поставою, без слів, змінила ситуацію, що панувала в автобусі. І навіть по своїй відсутності залишила позитивні зміни.
Особистий приклад цієї монахині є закликом Ісуса Христа для кожного з нас: бути світлом для світу і сіллю землі. Якщо особиста постава кожного з нас зможе змінити наше оточення хоч на якусь мить і залишити добрі плоди, та наше життя не буде змарнованим, але буде сповненим заклику нашого Господа: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5, 16).