SDE

Тризуб - самодостатній герб України

№2 (141), лютий 2012 _ Тарас ШАФРАН
Друк E-mail
www.glavred.info
"Живий" тризуб
Двадцять років тому - 19 лютого 1992 року - Верховна Рада затвердила Тризуб як Малий герб України. Як відомо, нинішній державний символ є родовим знаком династії Рюриковичів, зокрема найвидатнішого її представника, святого Володимира - хрестителя Русі-України. Проте щодо походження і тлумачення цього знака немає єдиної думки. Українські науковці схиляються до різних версій – наприклад, що тризуб означає Триєдиність Бога, сокола Рюриковичів, тюрську тагму, відтворення форм вершка скіпетра візантійських монархів, зображення корони, сплетіння кількох початкових літер у вигляді вензеля... Львівський науковець, кандидат історичних наук Ігор Мицько має свою думку щодо походження цього знака.

Досліджуючи українсько-чеські зв'язки Х-ХІ століть, львів'янин зробив, можна сказати, сенсаційний висновок. На його переконання, родовий знак Володимира - не що інше, як стилізоване зображення якоря, символ Папи Римського Климентія, третього понтифіка після апостола Петра, якого вшановує і Східна, і Західна Церкви. Нині пан Мицько працює над книгою, у якій планує докладно викласти свої погляди щодо походження нашого державного символу.

На монетах Ярослава Мудрого, сина Володимира Великого зображено тризуб, де чітко видно під хрестиком так зване вушко для протягування каната, а на печатці добре проглядається типовий якір, запевняє Ігор Мицько. Показово, що у ті часи на чеських монетах також карбували якір. Трактуючи тризуб як символ християнства, українські дослідники йшли правильним шляхом. Однак вони, на жаль, не зауважили у ньому символу святого Климентія. І, вочевидь, через те, що не звернули достатньої уваги на обставини загибелі святого та його іконографії.

З історичних джерел відомо, що Папу Римського Климентія імператор Троян вислав на заслання до Херсонесу Таврійського (нині Севастополь). Згодом за наказом можновладця святого стратили: прив'язали до якоря та кинули у море. У 988 році князь Володимир захопив Херсонес і перевіз часточки мощей святого до Києва. До речі, їх донині зберігають у Києво-Печерській лаврі. Через деякий час останки святого Климентія потрапили у Великоморавську державу, а вже звідти у Прагу. Як у Києві, так і у Празі святий був вельми шанований. Культ папи Климентія у ті часи був настільки великим, що його навіть разом з Богородицею називали заступником Землі Руської.

Як стверджує Ігор Мицько, наявність символу святого на державних знаках Києва і Праги є достатнім аргументом, щоби пояснити символіку тризуба. "Знак святого Климентія, якір, - це, по суті, герб сучасної української держави, - говорить він. – Діяч великої європейської держави Володимир Великий взяв собі символ великого європейського святого. І у цьому вчинку відчувається послідовність".

Щоправда, за словами дослідника, у післямонгольський період зовнішній вигляд тризуба зазнав деяких змін. На його думку, насамперед це пов'язано із занепадом культу святого після розділення Церкви на православну та католицьку. Скажімо, після розпаду Київської Русі тризуб почали зображали вже у формі хреста, по боках обрамленого листям. Згодом він трансформувався у хрест з півмісяцем знизу, і цю символіку охоче використовували чи не всі козацькі полки. Словом, Володимирів герб у тій чи іншій формі завжди був присутній на українських землях. Нинішні ж дискусії політиків про затвердження Великого Державного Герба (якого навряд чи схвалить парламент), а чи й узагалі його скасування, як це планують комуністи, на думку дослідника, не варто брати до уваги. "Тризуб - це самодостатній герб України, - каже Ігор Мицько. – Комуністи і раніше виступали проти цього символу, вважаючи його петлюрівсько-бандерівським. Але наша історія бере початок не з ХХ і навіть не з ХV століття, а з часів Київської Русі, святих Володимира та Ольги. І власне тризуб це яскраво підтверджує".

за матеріалами
www.portal.lviv.ua 

Про часопис
"З любов’ю у світ" – єпархіальний молодіжний часопис – заснований у грудні 1999 року Божого. Часопис є щомісячним виданням, тираж якого складає 7000 примірників. За час існування часопису його редакторами були: о. Василь ПОТОЧНЯК та о. Василь ГОЙ. «З любов’ю у світ» - це часопис, який твориться молоддю для молоді. Автори часопису у своїх матеріалах розкривають теми духовного життя, стосунків у родині та виховання дітей. Історична рубрика знайомить читача з глибинами життя нашого народу. Щомісяця до редакції надходять питання на різноманітні теми. Ґрунтовні відповіді на ці запитання читачі дізнаються у черговому номері часопису.

Редактор:
о. Олег КЕКОШ

Адреса:
вул. Шевченка, 29/1
м. Дрогобич, Львівська обл.
82100 Україна

Тел.: +380324450110
Ел. пошта:
lubysvit@sde.org.ua

^ Догори