Слово на відкритті науково-практичної конференції «Роль Університету та Церкви у вихованні сучасної молоді»

Ваше Блаженство, Вельмишановна пані Ректор,високодостойні професори, викладачі,всесвітліші та всечесніші отці,дорогі студенти, шановні учасники нашої науково-практичної конференції! Сьогодні мені приємно бути тут, у Вашому навчальному закладі, з нагоди відкриття цієї науково-практичної конференції. Ми зібралися, щоб поговорити про роль університету і Церкви у вихованні сучасної молоді, а це у ще зовсім недавньому минулому було просто неможливо. В Україні під час більшовицького режиму молоде покоління виховувалось на постулатах, які осміювали, марґіналізували й навіть боролись з будь-якими проявами духовності та релігії у сфері освіти. На жаль, і сьогодні українське суспільство ще подекуди йде за інерцією такого способу мислення. Проте мені приємно, що принаймні у Дрогобичі ми поступово відходимо від цього бачення. Ця конференція приурочена 10-ій річниці студентського капеланства у нашому Дрогобицькому державному педагогічному університеті, а це означає, що ми не робимо перші кроки у подоланні спадщини комуністично-імперіалістичного мислення, але вже маємо за плечима певний у цьому досвід. Десять років тому мій попередник, преосвященний владика Юліан (Вороновський), і світлої пам'яті Валерій Скотний, ректор Дрогобицького педуніверситету, здійснили крок, який тоді був нечуваний, – домовились, щоб документально ввести у структуру цієї вищої школи посаду капелана. Наскільки мені відомо, це був перший університет в Україні, який розпочав християнське духовне виховання студентів, запроваджуючи духівника для академічної молоді. Мені приємно, що ця смілива і життєво необхідна співпраця започаткувалась саме у нас. Водночас думаю, що не варто зупинятися на досягнутому, а слід поглиблювати співпрацю у вихованні нашої української молоді. Маємо великі перспективи для цього, адже один капелан на кілька тисяч студентів – це надзвичайно мало. Сподіваюсь, що нам вдасться знайти можливість залучити до цієї праці ще декілька духовних осіб, і не тільки в цьому навчальному закладі, але й у дрогобицьких технікумах, коледжах, училищах... Сьогодні хочу щиро подякувати ректорату і викладачам, а особливо вельмишановній п. Ректору Надії Володимирівні Скотній, за ті можливості, які вона створює у закладі, і за ті конкретні кроки, які п. Надія вершить, щоб співпраця між Самбірсько-Дрогобицькою Єпархією та Університетом у вихованні академічного студентства не тільки не занепадала, але ще більше поглиблювалась. Чому такою важливою є співпраця? Християнство вчить, що кожна людина створена на образ Божий і повинна прагнути до подоби Божої. Образ Божий у кожній людській особі вказує на її велику гідність. Кожен вихователь покликаний пошанувати цю гідність, віднайти її навіть там, де вона прикрита різними немочами. До подоби Божої людина зростає у Святому Дусі, а допомогти у цьому також покликані вчителі та вихователі. Закликаю всіх до плідної праці, спільної відповідальності, взаємодопомоги у процесі такого виховання. Це так необхідно для нашої молоді – українського майбутнього. Думаю, що всі ми погодимось у тому, що Україні потрібні люди з високою духовністю, з новим мисленням, з оновленою свідомістю... Немає справді доброї людини як особи, сім'янина, працівника, суспільного діяча, сповідувача національних інтересів та поваги до решти людства без стійких моральних основ. Досвід показує, що віруюча людина є скарбом для розвитку держави, адже така особа дещо інакше працює, інакше думає, по-іншому навчає і вчиться. Християнська духовність – основа, на якій можливе формування такої молодої особистості у її свободі, вдосконаленні й перспективах, які дарує кожному близький до всіх Господь. Сподіваюся, що учасникам сьогоднішньої конференції вдасться реалізувати задум, який мали її організатори, і вона буде не лише науковою, але й практичною, бо допоможе сформувати теоретичну базу і подасть пропозиції для її практичного втілення. Дякую всім ініціаторам, організаторам і доповідачам конференції, щиро сподіваюся, що ваша робота буде плідною, і нехай Божа благодать буде з усіма Вами! + Ярослав 25 жовтня 2012 року Божогом. Дрогобич Детальніше...

Владика Ярослав привітав з ювілеєм викладачів та студентів музично-педагогічного факультету Дрогобицького педуніверситету

18 жовтня у приміщенні Народного дому «Просвіта» відбулась урочиста академія з нагоди 50-літнього ювілею музично-педагогічного факультету Дрогобицького педуніверситету. На відкриття заходу був запрошений владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, а також представники духовенства УГКЦ: о. Григорій Комар (протосинкел єпархії), о. Тарас Гарасимчук (канцлер єпархії), о. Олег Кекош (капелан університетської молоді) та о. Мирослав Соболта (священик Катедрального собору м. Дрогобича). Детальніше...

Слово з нагоди 50-річного ювілею музично-педагогічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Слава Ісусу Христу! Вельмишановна пані РекторВисокоповажні професори, шановні педагоги,Любі студенти, Дорогі дрогобичани та гості святкових урочистостей! Сьогодні ми урочисто відзначаємо 50-річний ювілей музично-педагогічного факультету нашого Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Це свято тих видатних знавців, митців та творців музичного мистецтва, хто своєю працею започатковували вищу школу музики на наших землях, хто були її численними випускниками і хто сьогодні становить плеяду професорів-викладачів і талановитого студентства цієї плідної гілки нашого педуніверситету. Хочеться пригадати, що, згідно з біблійно-старозавітньою історією, ювілейні святкування – це час для того,  щоб поставити себе в особливу Господню благодатну присутність; це  також час для особливої подяки Богові за усі його щедрі дари. Під час ювілейних святкувань ми також маємо себе поставити у життєво необхідну нам Божу присутність і подякувати Господеві за все, що вдалося звершити, починаючи з далекого 1962 р. і по сьогодні. Знаю, що здобули Ви за цей період чимало: за час свого існування факультет підготував понад чотири тисячі фахівців, які працюють у педагогічних інститутах, училищах, загальноосвітніх та музичних школах, закладах культури, підтримуючи та розвиваючи надбання культурної спадщини нашого народу; маєте три кафедри, де працюють 60 викладачів; ви славитеся кількома музично-педагогічними та художніми колективами; не можна оминути увагою й матеріально-технічну базу, котру має музично-педагогічний факультет... За все це маємо подякувати насамперед Богові. Не можемо сьогодні не згадати й тих першопрохідців, які започатковували музично-педагогічний факультет. Це попередні викладачі, чотири перші декани, а також сьогоднішній декан вельмишановний професор пан Степан Дацюк, який стоїть біля керма цієї мистецько-навчальної структури ось уже 25 років. Сьогодні в його імені хочу привітати всіх Вас – працівників і студентів музично-педагогічного факультету, а також висловити вдячність Вашим попередникам, що внесли свою лепту в розвиток факультету зокрема, та загалом музичної спадщини нашого народу, якого всі ми є нащадками. У своїй творчій праці зродження нових музичних світочів та естетів нашої держави, Ви, напевне, зустрічаєтеся з перешкодами, недосконалостями і навіть спокусами. Все це не повинно знеохочувати Вас! Не забувайте, що праця, яку виконуєте, є важливою: Ви доносите оточуючим красу співу та музики, закладаєте підвалини для народження нових естетико-мистецьких витворів, надихаєте до праці у музичній сфері і тим самим плекаєте та творите національну культуру. Своє привітання хочу завершити словами Святого Йоана Золотоустого, котрий малює нам ідеал досконалого в Божих очах музиканта: «Співаючи за навіюванням Святого Духа, він і нас навчає завжди співати духовно. Він не обмежується співом для задоволення слуху, але й на душу впливає словами чи то красою мелодії. Для слуху він подає напоумлення та пізнання істини, а душу утверджує і зміцнює в спасінні». Щиро бажаю саме таких плодів Вашій творчій праці і досягненням: щоб музика, яка становить осердя Вашої праці, могла підносити думку над всім земним, примиряти зі самим собою і ближніми, зменшувати немочі, полегшувати скорботу, зігрівати серце небесною любов'ю. Бажаю, щоб творена Вами музична краса не лише розвивала у Вас самих, у ваших студентах і слухачах смак до прекрасного, але й облагороджувала і витончувала почуття, та підносила бажання. Щоб під час лекцій і концертів, співом та виконанням творів мистецтва, Ви виражали захоплення вашого духа, заспокоювали тривожні почуття, відганяли нудьгу, полегшували важкість у праці, бідності й скорботі, збільшували радість, звеселяли юність та оживляли старість! З Ювілеєм Вас, дорогі педагоги! + Ярослав, 18 жовтня 2012 року Божогом. Дрогобич  Детальніше...

Владика Ярослав (Приріз) у Прокатедральному Соборі Покрова Пресвятої Богородиці: "Кожен християнин відчуває змалку присутність й опіку Пресвятої Богородиці"

14 жовтня у м. Самборі відбулось святкування храмового празника у Прокатедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці. У цей день прокатедральну парафію відвідав владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. За участю священиків Самбірського деканату та великої кількості вірних архиєрей відслужив Божественну Літургію. Детальніше...

Владика Ярослав під час 100-літнього ювілею храму у с.Берестяни на Самбірщині: "Лише слухаючи і виконуючи Слово Боже, ми можемо сподіватися на Божу поміч у нашому житті"

На цьому 7 жовтня наголосив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, під час Божественної Літургії у с. Берестяни Самбірського району. У цей день парафіяни на чолі з настоятелем храму о.Андрієм Мелішем святкували 100-літній ювілей свого храму. Участь у святковій молитві взяли також священики Самбірського та Рудківського деканатів.   Детальніше...

Духовенство єпархії обговорило літургійний та соціальний напрямки синодальної стратегії «Жива парафія – місце зустрічі з Христом» [фото]

Упродовж вересня та жовтня у Самбірсько-Дрогобицькій єпархії відбувається другий етап навчально-практичних семінарів для духовенства. Під час спільних зустрічей священики роздумують на окремими пунктами синодальної стратегії розвитку УГКЦ – «Жива парафія – місце зустрічі з Христом». Цього разу протягом 4 регіональних зустрічей священики обговорюватимуть два напрямки синодальної стратегії – «Літургія і молитва» та «Служіння ближньому». Детальніше...

У Дрогобичі відсвяткували 5-річний ювілей парафії святих мучениць Віри, Надії та Любові

30 вересня у м. Дрогобичі відбулось освячення оновленого храму в честь святих мучениць Віри, Надії, Любові. Цього ж дня парафія святкувала 5-річний ювілей з дня свого заснування. Детальніше...

У с.Довжки на Сколівщині відбулись святкування з нагоди 100-літнього ювілею храму

23 вересня у с. Довжки на Сколівщині відбулись святкування з нагоди 100-літнього ювілею місцевого храму. З цієї нагоди місцеву громаду вірних відвідав владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Перед входом до храму єпископа процесійно зустріли вірні на чолі з настоятелем храму о. Василем Нагиною. Детальніше...

Владика Ярослав (Приріз) під час відвідин парафії у м. Бориславі: "Нині радіє небо і земля, бо з народженням Марії започаткувалося відкуплення людського роду"

21 вересня у день празника Різдва Пресвятої Богородиці преосвященний владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, здійснив душпастирські відвідини новоствореної парафії у м. Борислав. У співслужінні прот. Григорія Комара (протосинкела єпархії), прот. Олега Смереки (адміністратора парафії) та священиків Бориславського, Дрогобицького та Трускавецького деканатів владика Ярослав відслужив Божественну Літургію. Детальніше...

Проповідь владики Ярослава з нагоди 625-річниці м. Борислава

Ваше Високопреосвященство, преосвященні владики, всечесніші отці!Шановний міський голово, вельмишановні представники влади, дорогі мешканці нашого міста та гості! Дорогі у Христі брати і сестри! Слава Ісусу Христу! Сердечно вітаю жителів та гостей м. Борислава, які зібралися тут, щоб благодарити Бога з нагоди святкування 625-річчя цього славетного міста. Дозвольте мені сьогодні особливим чином привітати серед нас Апостольського Нунція Архиєпископа Томаса Едварда Галіксона, який спеціально прибув сьогодні, щоб розділити з вами Вашу радість. Його присутність як представника в нашій державі Святішого Отця Венедикта папи Римського є ще одним свідченням того, що Святішому Отцю є дуже близька наша Церква і її вірні. Також вважаємо це знаком визнання і поваги до славної історії українського народу та до міста Борислава і його жителів. Сьогодні ми чули у Євангелії Христову притчу про виноградник і про виноградарів. Господар насадив його, обгородив і доручив робітникам працювати в ньому. Цю притчу можна по-новому відчитати сьогодні на ювілейному святкуванні 625-річниці від дня першої писемної згадки про славне місто Борислав. Вона допомагає нам, жителям міста, тим, хто тут працює, вчиться, керує ним, усвідомити, що це місто, як і весь сотворений світ, є насамперед власністю Господа. Це Він сотворив його, обдарував природними ресурсами та доручив людям словами: «...наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі» (Бт.1,28). Місто Борислав – це також місто Боже, а не людське. Господь насадив тут своєю щедрою рукою природні багатства: нафту, озокерит, газ; а люди своїми щирими творчими стараннями, важкою працею перетворили їх у засоби людського затишку, добробуту й тепла. Ось так спільно з Божим благословенням та працею наших земляків виріс Борислав з його численними Божими храмами, міськими культурними та житловими спорудами. На жаль, зараз у цьому місті не все є так, як би нам хотілось. Природні багатства вихолощені, вичерпані чи занедбані. Однак славна 625-літня історія міста апелює до нашої християнської та громадянської свідомості: чим більше кожен з нас просвітлює своє мислення і свідомість досвідом зв'язку і життя з Богом та згідно із його заповідями, тим більш вагомими та результативними будуть наші задуми та праця на благо міста, народу, держави. Змінивши себе зсередини через покаяння і прищеплення до Божого світу зможемо перетворитись із споживачів та руйнівників на співтворців та чесних трудівників для себе, своєї сім'ї-родини, нації та країни. Живімо з Богом у церковних богослужіннях, у яких ми виховуємося до постави справжньої та повноцінної людини – святої, правдивої, Богом задуманої та уподобаної. Це дозволить нам сподіватися, що Бориславський природний оазис відновиться. Сьогоднішній ювілей вашого славного міста є доброю нагодою для нас поглянути на історію міста, зачерпнути з скарбниці досвіду предків та з надією прямувати у майбутнє. Ще з біблійно-старозавітньої історії спасіння довідуємося про те, що ювілейні святкування – це передусім подяка Богові за усі люблячі та щедрі сприяння, які від Нього отримав вибраний і боголюбивий народ. Давньоєврейське слово «йовель» означає «рік свободи». Так називали встановлений пророком Мойсеєм рік, коли продані і віддані під заставу землі поверталися до колишніх власників, раби отримували свободу, боржникам прощалися борги.... Юдеї практикували милосердя, солідарність, братерство, через що уподібнювались та ставили себе в особливу Господню благодатну присутність. Так само і ми сьогодні під час наших ювілейних святкувань у місті Бориславі маємо себе поставити у життєво необхідну нам Божу присутність. Сьогоднішній ювілей має бути передусім подячними привітаннями і прославою Господа з тим, щоб Він і надалі, як Батько, перебував поруч зі своїми людьми, спілкувався та взаємообмінювався дарами під час богослужінь у храмах та у молитовно-творчій праці кожного з нас у щоденному житті. Наш сьогоднішній ювілей має бути часом подяки Богові, Який невидимо зсилає нам життєво необхідну благодать. Ми покликані належно відповісти, віддячити Йому в міру своїх талантів, зусиль та праці. Задля нашого ж блага нам слід зробити усе, щоб не повторювати помилки виноградарів з сьогоднішнього Євангелія, не припиняти зв'язок з Господом, не закриватися від Нього, помилково вважаючи, що без Нього нам дозволено робити у Його винограднику все, що заманеться. Співпрацюймо з Господом, перетворюючи Його створений світ нашою творчою, доброю й Богом благословенною працею: окультурюймо навколишнє середовище, оцивілізовуймо й облагороднюймо через творення культури і плекання древніх звичаїв. У цей день і Вам бажаю цієї радості. Відчуйте у своєму житті Божу присутність і нехай це внесе новий імпульс у Ваше життя і плани на майбутнє. Тоді Чоловіколюбний Господь у кожному нашому починанні і ділі даруватиме через Свого Святого Духа мир, охорону, сприяння і благодатну невидиму допомогу кожному чесному трудівнику Бориславської та державної ниви. Зичу цьому місту і кожному його мешканцеві та гостеві духовного і матеріального процвітання, вічного щастя і радості у практикуванні християнських цінностей. Бажаю Божої і міжлюдської любові, злагоди і сили для долання зла на всіх рівнях: особистому, місцевому, національно-державному та світовому! Закликаю всіх якнайбільше вкорінюватися, заглиблюватися у Божу істину про Нього, про кожну людину і світ, будуючи на такій основі відносини правди і справедливості у житті нашого чудового міста і держави! + Ярослав 2 вересня 2012 року Божого,м. Борислав  Детальніше...