SDE

Шосте вимирання

№3 (212), березень 2019 _ Люба ДУМ’ЯК
Друк E-mail
Ілюстрація
«Якщо вимирання є жахливою темою, то масове вимирання, скажімо так, є приголомшливо жахливим. Воно не може залишити байдужим».Елізабет Колберт

У 2015 році за книгу «Шосте вимирання» Елізабет Колберт отримала Пулітцерівську премію – одну з найпрестижніших нагород у світі літератури та журналістики. У своїй книзі вона нікого не повчає. Зрештою, вона навіть не попереджає про наслідки нашого бездумного користування планетою. Вона простими словами розповідає про складні речі, від яких залежить життя на Землі і, зрештою, людської цивілізації загалом.

Всі ми з дитинства знаємо про динозаврів – великих тварин, яких зараз уже немає. Однак в історії нашої планети вимерли не лише динозаври. Власне, з усіх видів, які населяли Землю за останні 3,5 млрд. років, 95% – вимерли. Великий відсоток – у гігантських біосферних катастрофах, відомих як масові вимирання. Всього в історії Землі було п’ять таких подій: ордовицько-силурійське вимирання (440 млн. років тому, зникло понад 60% видів морських безхребетних), девонське вимирання (364 млн. років тому, чисельність видів морських організмів скоротилася на 50%), «велике» пермське вимирання (251 млн. років тому, наймасовіше вимирання, що призвело до зникнення 95% усіх живих істот), тріасове вимирання (199 млн. років тому, зникла половина усіх видів), та крейдове вимирання (65 млн. років тому, зникла 1/6 усіх видів, зокрема динозаври).

Дослідження, в яких намагаються підрахувати, скільки видів тварин, рослин та грибів існує на планеті сьогодні, дають цифри від 2 до 50 млн. Досі вчені занесли в каталог лише невелику частину з усієї різноманітності видів. Дослідження ускладнюються тим, що більшість невідомих науці видів населяють важкодоступні місця, а їх ареали швидко зникають.

У своєму найновішому переліку видів тварин, рослин та грибів, яким загрожує зникнення, Міжнародний союз охорони природи (IUCN) перерахував 76,000 видів. Хоча це й суттєво більше за попередні дані, однак охоплює лише 4% відомих науці видів. Про статус усіх інших (особливо риб, рептилій та комах) майже нічого не відомо. Таким чином, достовірний аналіз загроз життю на планеті залишається далеко поза межами досяжності.

Тим не менше, навіть із часткових оцінок IUCN вимальовуються деякі тренди. Зокрема, земноводні отримали статус найбільш вразливого класу у світі тварин: 41% відомих науці їх видів перебуває на межі зникнення. Але темпи вимирання серед інших груп теж великі: вважається, що третина всіх рифоутворюючих коралів, прісноводних молюсків, акул і скатів, чверть ссавців, одна п’ята плазунів і одна шоста птахів прямують до забуття. Втрати відбуваються повсюди – в південній частині Тихого океану і в Північній Атлантиці, в Арктиці і Мексиці, в озерах і на островах, на вершинах гір і в долинах.

У жовтні 2018 року була опублікована доповідь Living Planet Index, яку підготували науковці з 59 країн, з невтішними висновками - «біологічна анігіляція» тваринного світу, що відбувається в останні десятиліття, свідчить про те, що Земля переживає шосту за свою історію епоху масового зникнення видів, але першу через конкретний вид – людину.

За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), з 1970 року біологічне різноманіття Землі скоротилося більш ніж на третину, а 38% видів тварин перебувають під загрозою повного вимирання. Кожної години на Землі вимирають три види тварин. Щодня зникають понад 70 видів фауни та флори. За останні 40 років риб стало на 76% менше. Уссурійський тигр, шимпанзе, орангутанг, африканський слон, гепард, дельфін, іберійська рись, акула, коала, зебра, павич, білий ведмідь, морський лев – одного дня ці та інші представники фауни зникнуть з лиця Землі назавжди.

Які причини такої катастрофічної ситуації? Ключові – це перенаселеність планети, приріст населення і надмірне споживання. За останні десятиліття люди стали споживати стільки ресурсів, що планета не в змозі їх відновити. Тварини гинуть через руйнування їх місць існування, браконьєрів, забруднення і глобальне потепління. Крім того, на чисельність популяцій впливають торгівля тваринами та поширення інвазивних видів (тих, що розповсюдились завдяки людині і стали загрозою місцевим видам). Через надлишкове полювання зникло не менш ніж 300 видів тварин.

«Ми всі знаємо, що людство негативно впливає на дику природу, але ми отримали першу точну оцінку того, наскільки сильно. Ми - лише один з 35 тисяч видів хребетних тварин, що живуть на суші, однак на нашу частку припадає приблизно чверть всіх їхніх смертей. І це тільки прямі смерті, без урахування зростання міст та інших проявів цивілізації», - заявив Джерролд Белант.

За поточної швидкості вимирання ссавців знадобиться від трьох до п’яти мільйонів років, щоб відновити біологічне різноманіття. Навіть якщо вимирання припиниться прямо зараз і жоден вид більше не зникне, щоб відновити біорізноманіття, яке існувало до початку масового вимирання, знадобиться близько 500 тисяч років.

У звіті, підготованому трьома провідними американськими університетами, йдеться про те, що хребетні зараз зникають зі швидкістю у 114 разів вищою, ніж зазвичай. З 1900 року зникли понад 400 видів хребетних, констатують автори доповіді. Зазвичай, продовжують науковці, стільки видів зникало з планети протягом 10 тисяч років. «У всьому світі є види, які вже зараз є, по суті, ходячими мерцями», - каже професор Стенфордського університету Пол Ерліх.
Вже протягом найближчих років з лиця планети можуть зникнути лемури: ареали їх проживання на Мадагаскарі знищуються незаконними вирубками лісів, а самих тварин часто вбивають заради їхнього м’яса.

Два підвиди жирафів з дев’яти існуючих додали у список тварин, які перебувають під загрозою зникнення. У «критичній небезпеці» опинилися кордофан та нубій – тварини, які живуть переважно у східній, центральній та західній Африці. Частково це пов’язано з нелегальним полюванням, бойовими діями у цих регіонах та скороченням ареалу через сільськогосподарське освоєння земель та видобуток корисних копалин.

Східну пуму – представника родини котячих – визнали офіційно зниклою з планети Земля. Відповідний документ опублікували на сайті Федерального реєстру щоденного урядового журналу США. Спостерігати за східною пумою науковці почали ще 1938 року. І на сьогодні вони не знайшли жодних доказів існування хижака, хоча б поодиноких представників підвиду.

Іберійська рись вважається найбільш рідкісною з родини котячих. Раніше ареал поширення іберійської рисі охоплював територію Португалії, Іспанії і навіть французьких Піренеїв. Сьогодні у південно-західному районі Піренейського півострова, за деякими підрахунками, залишилося менш як 200 іспанських рисей, причому за словами Ніколаса Гурмана, координатора Національного проекту з охорони іберійських рисей, з-посеред них «є лише 22—32 самки репродуктивного віку. Існування цього виду залежить тільки від них». Яка причина катастрофічного зменшення цього унікального виду? На думку декого з фахівців, основною причиною є нестача поживи, а саме кроликів, котрі вимирають унаслідок епідемій міксоматозу. Деякі рисі стають жертвами браконьєрів, а ще інші гинуть на автомагістралях. Хоча на збереження цих рідкісних котів було виділено приблизно 35 мільйонів доларів, усе ж фахівці вважають, що іберійська рись у критичному становищі.

За 35 років, з 1857 до 1892, кількість білого носорога зменшилась настільки, що його було оголошено як зниклий вид. Проте незабаром у ПАР знайшли стадо, а згодом ще одне, і з 1900 р. почалось відродження популяції. Кількість південних білих носорогів, завдяки зусиллям працівників національних парків, збільшилась до кількох тисяч особин. Однак північному білому носорогу пощастило менше: 18 березня 2018 року у заповіднику «Ол Педжета» в Кенії помер останній на планеті самець Судан. Він міг урятувати свій вид від вимирання. Тепер у світі лишилися тільки дві самиці північних білих носорогів. Не маючи будь-якого способу розмножуватися природним чином, ці тварини підійшли до вимирання впритул. Але деякі вчені хочуть втрутитися у їхнє зникнення: перед смертю Судана у нього взяли генетичний матеріал. Лишилося тільки вирішити фінансове питання, бо відновити вид коштуватиме 9 мільйонів доларів.

Панамська золотава жаба вкрай отруйна: на поверхні її шкіри знаходиться стільки сильного отрути, що її досить для вбивства кількох дорослих чоловіків. Аборигени використовували цю отруту для покриття наконечників стріл. Золотава жаба є одним з національних символів Панами, її зображення можна побачити на лотерейних квитках, вона згадується в місцевій міфології. Зараз офіційно вважається на межі зникнення. У 2006 році вчені були змушені вилучити з дикої природи тих жаб, що вижили, щоб врятувати вид. Найімовірніше, катастрофічне зниження популяції жаби, як і багатьох інших видів земноводних, спричинили грибки хітридіоміцети, занесені людиною.

Тільки недавно дослідники звернули увагу на динаміку чисельності безхребетних, зокрема, комах. У доповіді вчених з університету Сіднея і Китайської академії сільськогосподарських наук ідеться, що загальна біомаса комах знижується на 2,5 відсотка у рік. Точно відомо про вимирання метеликів і молів, бджіл й ос, жуків і бабок. Однак про них проведено багато досліджень. Практично не вивчалися популяції мух, мурах, попелиці, клопів і цвіркунів, але це не означає, що їхня популяція не скорочується. В аналізі основною причиною вимирання комах називається використання пестицидів у сільському господарстві. Далі за значущістю називають зростання міст і кліматичні зміни.

«Через десять років у нас буде на чверть менше комах, через 50 років залишиться тільки половина, а через 100 років їх не буде зовсім», - попередив Франциско Санчес-Байо із Сіднейського університету. Якщо не зупинити зникнення комах, це матиме катастрофічні наслідки для виживання людства, попереджають автори дослідження. Зникнення комах призведе до ланцюгової реакції – безліч птахів, рептилій, земноводних позбудуться свого раціону і, ймовірно, помруть від голоду, якщо не прилаштуються вживати іншу їжу. Постраждає і сільське господарство. Деякі комахи полюють на інших комах-шкідників, які знищують посіви. Крім того, 80 відсотків диких рослин запилюються за допомогою комах, тож їхня загибель також призведе до зникнення рослин.
У 2020 році ООН проведе конференцію з біорізноманіття, під час якої планується прийняти ряд важливих постанов щодо збереження дикої природи.
«Людству потрібно якнайшвидше об’єднатися у питаннях захисту природи. Це реально останній шанс щось змінити. Ми просто не маємо права його не використати», - відмітив Майк Баррет.

Одним із заходів, які будуть прийняті на конференції, експерти називають значне розширення природоохоронних зон. «Ми перше покоління, яке знає, що знищує планету, і останнє, здатне щось з цим зробити», - підсумувала виконавчий директор WWF у Великобританії Тетяна Стил.

Про часопис
"З любов’ю у світ" – єпархіальний молодіжний часопис – заснований у грудні 1999 року Божого. Часопис є щомісячним виданням, тираж якого складає 7000 примірників. За час існування часопису його редакторами були: о. Василь ПОТОЧНЯК та о. Василь ГОЙ. «З любов’ю у світ» - це часопис, який твориться молоддю для молоді. Автори часопису у своїх матеріалах розкривають теми духовного життя, стосунків у родині та виховання дітей. Історична рубрика знайомить читача з глибинами життя нашого народу. Щомісяця до редакції надходять питання на різноманітні теми. Ґрунтовні відповіді на ці запитання читачі дізнаються у черговому номері часопису.

Редактор:
о. Олег КЕКОШ

Адреса:
вул. Шевченка, 29/1
м. Дрогобич, Львівська обл.
82100 Україна

Тел.: +380324450110
Ел. пошта:
lubysvit@sde.org.ua

^ Догори