Піст – це особливий час навчатися любові, – любові до Бога і ближнього. Зміст посту полягає в тому, щоб зосередити увагу не на якійсь зовнішній діяльності, а зануритись у свій внутрішній світ. Утримання, до якого закликає Церква, не має фізичних або естетичних мотивацій, в його основі лежить потреба людини у внутрішньому очищенні, яке виводить отруту гріха і зла, привчає до здорових видів зречення, що рятує віруючого від рабства власного «я».
Піст допомагає людині бути більш уважною і налаштованою до слухання Слова Божого і до служіння братам. Утримання, супроводжуване любов’ю до Бога, означає «вільне рішення відмовитися від чогось, щоб допомагати іншим».
Це також період особливо інтенсивної духовної боротьби, яка протистоїть злу, що є у світі і в кожному з нас. Боротьба зі злом, неправдою та гріхом є справою не лише окремих осіб. Як народ здатний протистояти агресії нападника тільки об’єднаними, спільними зусиллями, так само відродження особистого духовного життя християнина неможливе без оновлення його стосунків із ближнім.
Немає справжнього посту й молитви без милостині, як також не можна любити Бога, не зауважуючи болю ближнього. Піст – це, зокрема, час для інтенсивної молитви та діл милосердя. До діл милосердя і милостині покликані всі християни, незалежно від їхніх статків. Святий Папа Лев Великий навчає, що «ніщо не може перешкодити нам у нашій доброчинності, якою сповняємо покликання любити Бога та ближнього… Милостиня перетворює нерівність у земних благах на рівність в отриманні дарів небесних» (Слово на Чотиридесятницю, 6, 1-2).
Дорогі у Христі! Час Великого посту через наше духовне зростання відкриває нам шлях до Неба. Тож впевнено ввійдімо у нього в дусі покаяння, молитви та милостині. Нехай цей Великий піст дарує нам оновлення духовного життя, пробудження християнської ревності та любові до Бога й ближнього у нашому народі.
