Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царя вітають,
Поклін віддають, пастирі грають,
“Чудо, чудо!” - повідають!
Чути здалека дзвінкі голосочки. Скрипить під ногами сніг, іскриться діамантами в сяйві ліхтарів. А навколо тихий вечір. Спить під сніговою ковдрою земля, роздивляються зимові сни лапаті ялинки, принишкли у своїх нірках звірята. Велично виплив на небо місяць, щоб освітити добрим людям шлях.
У кожній хаті особлива атмосфера очікування свята. Мама з бабусею готують різдвяні страви, голова сім’ї виймає з скрині «дідуха», старші накривають на стіл. Пахне медом і пампухами, на які вже кидають голодні погляди малі брати-ласунчики.
І ось яскраво запалала, як і дві тисячі років тому, коли показувала мудрецям дорогу до новонародженого Ісуса, різдвяна зірка. Цієї ночі вона показуватиме дорогу колядникам, які нестимуть у оселі Добру новину.
Помолившись, сім’я сідає вечеряти. І в цей вечір все довкола здається зовсім інакшим, ніж завжди. Святкові страви надзвичайно смачні, голоси щирі та дзвінкі, а вогники ялинки яскраві, як ніколи! У кожного в душі народжується впевненість, що все буде добре. Мимоволі забувається реальний світ з його буденними турботами, заклопотаністю і віриться у диво. Здаєшся собі маленьким пастушком, який стоїть навколішки біля ясел маленького Ісуса.
А після вечері всі колядують і приймають колядників з усієї околиці, тому що кожен закуток нашого великого світу має почути: « Христос народився! Славімо Його».
З року в рік повторюється це дійство, зберігаючи неповторний різдвяний настрій у душі кожного із нас. У моїй уяві Різдво завжди асоціюється із затишком та домашнім теплом. Адже ми не просто згадуємо про народження Бога, в цей день маленький Ісус народжується і в нашій душі. Це свято нагадує нам і про те, як важливо не забувати своїх рідних, відроджує щирі розмови замість посиденьок перед телевізором і наповнює серце радістю. Воно закликає всіх нас прийти до храму, поклонитися Ісусові в яслах і принести йому в дар своє смирення.
У серці кожного із нас Різдво запалює ту Вифлеємську зірку, яка вказує нам дорогу до Господа. Зберігаймо те світло не тільки у часі різдвяних свят, а й цілий рік. І тоді навіть у непроглядній пітьмі нам завжди світитиме яскрава зоря любові та милосердя.