Які головні принципи встановлення правил для дитини? По-перше, не кривдити дитину і не забирати від неї любові. По-друге, тісно співпрацювати мамі з батьком та іншими опікунами, наприклад дідусями чи бабусями.
Дитина потребує послідовності і звичного розпорядку дня. Вона почуває себе у безпеці, якщо знає, коли буде їсти, ходити на прогулянку, спати, бавитися чи мити зуби. Дитина сприймає все як гру, тому варто все робити у цій формі. Наприклад, після спільної забави, коли в кімнаті всюди багато іграшок, варто разом у формі гри складати предмети на відповідне місце. Дитина змалку хоче бути самостійною, активною, варто підтримувати її зусилля. Однак найчастіше вона потребує допомоги, а ще більше похвали за те, що пробувала щось зробити.
Деколи діти нищать іграшки чи не слухають наших прохань. Не можна тоді бити дитину, її принижувати, потрібно вчити її в мудрий і зичливий спосіб відчувати наслідки своєї поведінки. Наприклад, якщо дитині 3 і більше років і вона не хоче допомагати нам прибирати іграшки, можна частину іграшок заховати на тиждень в іншу кімнату. Коли діти б'ються – вимагати вибачення, а також дати відчути наслідки своєї поведінки – для прикладу, сьогодні не дивимося телевізор. Варто звичайно окрім наслідків зрозуміти, в чому справа і вчити дітей розуміти один одного, співпрацювати і взаємно поступатися.
У дисципліні важливо не застосовувати фізичного чи психологічного насильства. Треба узгіднювати свій підхід з другою половиною. Те, чого вимагає мама, підтримує батько і навпаки. Однак методом виховання є не система покарань, а атмосфера тепла, зичливості, пошани до дитини і любові.
