У цій короткий розповіді хочу поділитися з Вами двома протилежними способами навчання наших дітей. Опишу також наслідки кожного методу і попрошу кожного з читачів взяти на себе відповідальність за те, ким у майбутньому стануть наші діти.
Перший «чорний» метод: 1. Не ставити ніколи або рідко найвищі бали. 2. Акцентувати увагу на тому, що дитина зробила погано. 3. Знижувати бали, наприклад, з математики за поганий почерк. 4. Вважати випралення за помилку і знижувати бал. 5. Вимагати від дитини автоматичних відповідей. Не дозволяти думати. 6. Усі контрольні писати на час, окрім читання ввести часові норми для інших предметів. 7. На тиждень робити 3-5 контрольних. 8. Вимагати від дитини перфектного виконання усіх завдань. 9. Примушувати дитину багато вчитися на канікулах та вихідних. 10. Говорити їй, що вона є лінивою. 11. Підвищити складність завдань, наприклад ввести у першому класі лічення до 100. 12. Не дивитися на оцінки за цілий семестр, а передусім на контрольні. 13. Починати навчання з 5-6-річного віку. 14. Кричати на дитину і утотожнювати любов до неї з її оцінками.
Чи хтось з Вас хотів би навчатися у такій школі? Як думаєте, яке дитинство матиме така дитина? Що вона про себе думатиме? Чи буде вона мати бажання вчитися і вірити, що її життя є чимось вартісним? Як вона у майбутньому буде ставитися до себе самої і інших людей?
Другий метод «з серцем»: 1. Ставити бали, дещо вищі за знання дитини. 2. Наголошувати передусім на успіхах дитини та її талантах. 3. Вправляти руки на заняттях з фізкультури, малювання, трудового навчання, щоб допомогти дитині мати кращий почерк. 4. Хвалити дитину, що виправила помилку. 5. Розвивати творчість дитини, дозволяти її мати свою думку, свої зацікавлення і підтримувати її у цьому. 6. Контрольні мають бути на середньому рівні, такі, щоб дитина мала шанс на успіх. 7. У початкових класах забути про слово контрольна. 8. Хвалити дитину за її зусилля і бачити у всьому, навіть у поразках, позитив, наприклад: «я знаю, що ти так багато вчилася і намагалася якнайкраще написати задачу». 9. На канікулах і вихідних багато бавитися, займатися спортом, дбати про здорове харчування дитини, читати її казки, робити з нею те, що вона хоче, наприклад малювати. 10. Для початкових класів написати підручники, в яких завдання і поняття є на рівні конретного мислення – багато кольорових малюнків, прикладів з життя, - а не на абстрактному рівні. 11. У початковій школі писати виключно олівцями і користуватися резинкою. 12. Оцінки ставити за реальне зусилля дитини, а не тільки за знання та перфектне виконання. 13. Починати навчання у школі для дівчат з 7,5 - 7 років, а хлопців з 8 – 8,5 років. 14. Любити дітей незалежно від її талантів та успіхів у навчанні.
Результат такого методу – дитина зможе самостійно реалізувати програму і навіть захоче вчитися більше, ніж від неї очікується. Дитина знає, що її люблять і в житті можна досягнути успіху. Довіряє людям, знає, що можна розраховувати на їхню підтримку.
Усім читачам бажаю бачити у своїй дитині всі таланти, які сам Господь Бог їй подарував, та підтримувати дитину у її рості.
