SDE

Як авва аввакум носив Христа

№1 (140), січень 2012 _ о.Тарас РИСЕЙ
Друк E-mail
Ікона Ісуса Христа
Авва Аввакум, будучи вже сивочолим старцем, дуже любив подорожувати. Ні, не для своєї розваги робив він це, і навіть не для власного інформативно-пізнавального збагачення. Він ніс людям Христа, даруючи Його сяйво мудрим словом та порадою. Якось, увійшовши в одне село, подвижник постукав у двері першої-ліпшої хатинки і попросився на нічліг. Чоловік та жінка, які мешкали там зі своїми діточками, радо прийняли благочестивого гостя. Однак серед глибокої ночі старець пробудився від страшних криків та прокльонів. Ця подружня пара, не поділивши щось між собою, у жахливому гніві лаялась. І так тривало аж до ранку. Наступного дня, коли прийшов час прощатися і простувати далі, авва Аввакум відвів у сторону господиню дому та вручив їй дивну плящинку з невідомою рідиною. Коли вона запитала, що це таке, він відповів: «Це чудесний еліксир примирення. Кожного разу, коли знову назріватиме буря сімейного конфлікту, набирай 15 капель, клади їх собі під язик, але ні в якому разі не ковтай!». Сказавши це, вони розпрощалися. Через кілька років авва Аввакум знову проходив через це село. Як і тоді, старець постукав у двері того самого дому. Побачивши подвижника, господарі з радістю та любов'ю заходились частувати його і запитувати: «Скажи, отче святий, у чому ж полягає секрет цілющого еліксиру? З яких складників він готується?». Аввакум посміхнувся і відповів: «Та то була звичайнісінька вода, а секрет – це ваша віра у примирення! Христос посеред нас!».

Як добре, коли у темряву приходить світло! Якось відразу стає легко на душі, з'являється впевненість у собі, бажання жити. Можна вже не переживати, що під час ходьби наткнешся на якусь стіну чи стовп, або ж, чого доброго, впадеш у вириту кимось яму. Недаремно ж прихід Ісуса Христа на землю (яка була оповита темрявою гріха і незнання) супроводжувався сяйвом Вифлеємської зорі. Вона, неначе перший проповідник-місіонер, роз'яснювала тим, хто шукав (волхвам) і тим, хто очікував (пастухам) суть Божого воплочення. Вже пізніше святий апостол і євангеліст Йоан Богослов писатиме:

«Справжнє то було світло – те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ» (1, 9).

Людина, коли відчуває у собі якусь слабість, не знаючи, звідки це походить і до чого провадить, також поспішає туди, де її будуть просвітлювати – на рентген. Тільки після цього вона зможе правильно оцінити свій стан і прийняти належні заходи. При світлі ж Христового приходу людина теж починає бачити... Що? Найперше те, що не хтось зі сторони є винуватцем її нещасть та неспокою, а вона сама, вірніше, той духовний вірус, якому дозволено було поселитися близько серця. Саме з ним і потрібно боротися, не опускаючи рук, аж до останнього віддиху. А коли настане видужання, необхідно нести світло Новонародженого у світ так, як це робив авва Аввакум, щоби Господь міг оселитися «весь у всьому». Амінь.

banner

Про часопис
"З любов’ю у світ" – єпархіальний молодіжний часопис – заснований у грудні 1999 року Божого. Часопис є щомісячним виданням, тираж якого складає 7000 примірників. За час існування часопису його редакторами були: о. Василь ПОТОЧНЯК та о. Василь ГОЙ. «З любов’ю у світ» - це часопис, який твориться молоддю для молоді. Автори часопису у своїх матеріалах розкривають теми духовного життя, стосунків у родині та виховання дітей. Історична рубрика знайомить читача з глибинами життя нашого народу. Щомісяця до редакції надходять питання на різноманітні теми. Ґрунтовні відповіді на ці запитання читачі дізнаються у черговому номері часопису.

Редактор:
о. Олег КЕКОШ

Адреса:
вул. Шевченка, 29/1
м. Дрогобич, Львівська обл.
82100 Україна

Тел.: +380324450110
Ел. пошта:
lubysvit@sde.org.ua

^ Догори