Піст – це зброя!
«Безпечнішим для тебе бути звинуваченим у тому, що ти в бою кинув щит, ніж виявитися таким, що відкинув таку сильну зброю, як піст», – пише св. Василій Великий. Бо піст – це уподібнення ангелам, співжиття з праведними, наука розсудливості. За словами одного з найвидатніших отців східного християнства, піст було встановлено ще в раю. Першу заповідь Бог дав Адамові: «Із дерева пізнання добра і зла не їстимете» (Бут. 2, 17). Ці Божі слова «не їстимете» є встановленням посту і стриманости. Оскільки ми не дотрималися того першого посту, то були вигнані з раю, тож постімо тепер, щоб мати можливість повернутися до нього. Читаючи Біблію, можемо помітити, що усіх святих піст спрямовував до життя в Господі. Мойсей, дотримуючись посту, зійшов на гору, пророк Ілля, очистивши душу сорокаденним постом, побачив Господа у Хоривській печері. Святе Письмо також показує нам приклад Лазаря, який завдяки посту увійшов до раю.
«Піст породжує пророків, зміцнює сильних, піст робить мудрими законодавців, він – добра охорона душі, щирий приятель тіла, зброя для хоробрих, учитель подвижників. Чи не бачиш, що і сонце яскравіше після ночі? І прокидатися приємніше після доброго сну? І здоров’я більше цінуємо після хвороби? І трапеза краще смакує після посту?». Такими словами важливість посту відзначає св. Василій Великий. Отець Церкви наголошує, що користь посту полягає не тільки у стриманості від їжі. Це також і обмеженість у споживанні вина та інших алкогольних напоїв. Святе Письмо пише: «Насадив Ной виноградник, скуштував вина і сп’янів» (Бут. 9, 20-21). Василій Великий зазначає, що Ной сп’янів не тому що був п’яницею, а тому що не знав міри. Бо сп’яніння не приймає Господа, п’янство відлучає від Святого Духа.
Постити – це також і стримуватись від зла, лихослів’я, гніву, пристрастей, брехні… Справжній піст віддаляє від поганих справ. Адже, коли людина відкидає усе зайве від свого серця, воно стає прозорішим. Бо лише серце із кришталево-чистими помислами готове прийняти воскреслого Господа.
Піст в очах молодої людини сьогодні
Наші діди і прадіди завжди ревно дотримувались посту. Сьогодні ми живемо уже в іншому, більше інформаційно-глобалізованому суспільстві. Можливо, і тенденції розуміння посту дещо змінилися. Людина, яка щодня потрапляє у вир нових інформаційних повідомлень, повинна розуміти, що постити сьогодні – це не лише змінити свій спосіб харчування. Піст – це також тиша, якої інколи так боїться сучасне суспільство. «Боже, у цей піст відмовлюся від гучної музики і старатимусь вслухатися лише у ті акорди, які Ти бажаєш вкласти у моє серце! Уважно слухатиму тишу, щоб зуміти віднайти у ній найчарівнішу музику, яка так потрібна сьогодні моїй втомленій душі!». Піст для молодої людини – це і спробувати обмежити спілкування у соціальних мережах, це відважитись на якийсь період часу вимкнути свій мобільний телефон та комп’ютер, щоб мати можливість частіше розмовляти з Богом чи роздумувати над сторінками Святого Письма. Постити – це вміння подарувати свій час ближньому тоді, коли, зазвичай, ми вмикаємо улюблену телепередачу чи серіал. Це бажання відмовитись від всього цього не з примусу, а з розуміння, що ми любимо Бога значно більше за будь-який новий винахід модернізованого світу. У період Великого посту сучасна людина, очистивши душу, має унікальну нагоду зробити своє серце вільним для Бога. Постити – це наблизитись до Господа покаянням, молитвою, вчинками милосердя. «Боже, я щодня поспішаю на роботу і не завжди помічаю тих людей, яким так потрібна моя матеріальна чи моральна допомога. Але сьогодні я не пройду повз, тому що я не можу бути байдужим… Тому що постити – це також і любити!».
Уже зовсім незабаром розпочнеться Великий піст. Кожен має можливість сьогодні запитати себе: від чого я можу відмовитися у столітті інноваційних технологій заради любові до Бога? Чим я готовий пожертвувати у цей піст, щоб вдосконалити свою душу, щоб удостоїтися радіти перемозі воскреслого Христа разом із ангелами на Небесах?
