Проповідь в 2-у неділю Великого посту (2022)

Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі брати і сестри! Ми продовжуємо нашу великопісну мандрівку, прямуючи за Христом, уважно вслухаючись у Його слово та стаючи свідками Його спасительних чудес. Євангельське читання другої неділі Великого посту розповідає нам про оздоровлення розслабленого. Ми спостерігаємо, як Христос дорогою до Капернауму зупиняється в одному домі, де зібралось дуже багато людей. Євангелист Марко додає, що Господь увійшов в переповнений дім і «проповідував до них словом»(Мк. 2,2). Ревність слухачів Господнього Слова була щедро винагороджена, бо вони з волі Божої стали свідками і очевидцями нового чуда, яке ще більше скріпило їхню віру, надію і любов до Спасителя. Будинок, про який розповідає нам Євангеліє, належав Симону Петру (пор. Мк. 1,29; 3,20; 9,33). Святий Марко благовістує нам, як Ісус вперше прийшов в Капернаум і в суботу, після проповідування в синагозі зцілив одержимого (Мк.1,21-26). Увечері того ж дня біля будинку Петра зібрався великий натовп людей, які шукали зцілення Ісусом: «Почали приносити до нього усіх недужих та біснуватих. Усе місто зібралося перед дверима» (Мк. 1,32-33). У сьогоднішньому епізоді подія повторюється; натовп здається ще чисельнішим. Це пояснює і второпність чотирьох чоловіків, які принесли розслабленого: «А що із-за народу не могли донести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений» (Мк. 2,4). Дім Симона Петра завдяки присутності Христа стає священним місцем, в якому Ісус «промовляє до них словом» (Мк. 2,2), тобто звіщає добру новину про спасіння, прощає гріхи і зцілює розслабленого. Все це є передчуттям і образом того, якою буде Вселенська Церква під проводом Петра в усіх куточках світу – «вселенським таїнством спасіння», за словами Отців ІІ Ватиканського Собору (Lumen gentium, п. 48), тобто місцем примирення та спасіння, домом втіхи та надії для всіх людей на землі. Чотири друзі несуть розслабленого до Ісуса, одухотворені сильною вірою у Нього, яка полягає у цілковитій впевненості в його чудотворній силі. Із такою вірою вони не зважають на осудження людей, бо те, що вони шукають і що їх веде — це бажання фізичного зцілення для їх друга. Ісус відповідає на їх віру ласкавим зверненням до хворого: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи» (Мк. 2,5). Таке дарування прощення в той час, коли очікується зцілення, може спантеличити. Однак це пояснює, чому нераз стаються хвороби. Вони тісно пов’язані з гріхом і є або його прямим наслідком, або нагодою для виходу з нього. Пізнати гріх означає усвідомити його злобу і нищівну силу для нашого теперішнього і вічного життя. Усвідомити, що він є найбільшим нещастям і злом. Тому коли впродовж Великого Посту молимося словами Молитви Св. Єфрема Сирійського: «Господи, дай мені бачити гріхи мої», то просимо не тільки зауважити свою гріховність, але пізнати її як трагедію нашої неволі, усвідомити паралізуючу силу гріха в нас і довкола нас. Христос-Господь і сьогодні приходить до наших міст і сіл, до наших храмів, щоб промовляти до нас словом своєї спасенної науки і довершувати нові чуда. Він – наш вічний Учитель, Світло, Правда і Життя, Він той самий вчора, сьогодні й навіки (Євр. 13,8). Він єдиний всемогутній лікар, що знає всі недуги наших «душ і тілес». Але свої ласки і дари Він дає найперше тим, хто докладає своїх зусиль і старань, щоб їх у Нього отримати. Двері Храму – Дому Отця, де навчає, зціляє і освячує Христос, є завжди ласкаво для всіх відчинені. Потрібно лише увійти і пізнати безмежну Божу любов. Ту любов, яка потягує за собою, яка робить нас усіх братами і сестрами. Усі ми потребуємо почути слова прощення, бо ми всі грішники. Усі ми потребуємо духовного зцілення, бо усі ми прогрішили проти Бога, проти ближніх і проти себе. А те Боже прощення, що людське серце так потребує відчути в окремий спосіб, приходить до нас через святу Тайну Сповіді. Що властиво потрібно до доброї сповіді? Глибокої свідомості, що ми грішники, що ми віддалилися від Бога і від людей, що у нас є ще багато самолюбства, різних пороків і гріхів, а також брак довір’я до безмежного Божого милосердя. Свята Церква повчає нас про п’ять умов доброї сповіді: зробити щирий іспит совісті; збудити в собі жаль за гріхи; постановити поправитися; визнати гріхи перед священиком у сповіді; відбути покуту, яку завдав сповідник. Людина не може сама собі відпустити гріхи. Немає значення наскільки часто вона каже собі, що її гріхи не є серйозні, вони все ж таки продовжать переслідувати її. Слова, які Господь сказав паралітикові: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи», мають прозвучати і для нас у цей Великий піст. Тому покаймося і визнаймо наші гріхи перед Ісусом у святій тайні Сповіді. Завдяки прощенню Божому ми також можемо піднятися з паралізованого стану, страху, переживань, паралізованих відносин і піти в нове життя, життя повноти, любови і надії. Великий піст – це також особлива нагода для нас вчинити милосердя для ближнього. Тому погляньмо навколо себе, щоб побачити розслаблених, тобто тих, хто потребує нашої допомоги духовної і матеріальної. Станьмо для них тими «друзями» з сьогоднішього євангельського читання. Вже йде четвертий тиждень, страшної війни, яку розпочала орда московитів проти мирного українського народу. Україна бореться, переживаючи випробування і страждання, яких наш народ не зазнавав від часу Другої світової війни. Ми як народ усвідомлюємо, що ці випробування — це ціна свободи, гідності  нашого духовного і національного буття, яких нас намагаються позбавити. Початок інтенсивного воєнного вторгнення московії в Україну співпав з початком Великого посту, коли вірні готуються, щоб стати свідками славного Христового воскресіння. Зараз наш народ переживає свою Голготу, яку спричинив нам каїн–московит, щоб перешкодити нам осягнути духовну і національну мету – вільну, квітучу, соборну Українську державу. Лише один Господь знає скільки часу триватимуть ці страждання нашого народу, але ми віримо, що Бог виведе нас до славного воскресіння – духовного і національного. Попри всі виклики й жорстокість, які приносить із собою війна, перед її обличчям наш народ об’єднався, став монолітом і поруч зі своїм звитяжним військом відстоює свою свободу. Ми сьогодні молимося за всіх, хто страждає від війни, яку розпочала московія проти нашого народу. Принесімо сьогодні у нашій молитві перед обличчя нашого Господа наших Героїв, які віддали своє життя за цілісність і соборність України. поранених, тих, хто носить на своєму тілі рани задля перемоги добра і правди, волонтерів, медиків, всіх, хто підтримує українську армію. Молимося за тих, хто був змушений покинути свої домівки і кого сьогодні називають переселенцями та біженцями. Молимося за сім’ї, які втратили своїх близьких. Молимося за тих, хто перебуває в полоні, кого сьогодні, можливо, найбільше зневажають та піддають тортурам саме за те, що вони хочуть бути вільними людьми. Всіх цих людей, а також окуповані наші міста і села які терплять знущання від агресора – московита ми приносимо у своїй сердечній молитві перед Боже обличчям. Благаємо Господа нашого Ісуса Христа, щоб прийняв під свою особливу опіку наших хоробрих воїнів, захисників Батьківщини, зберігаючи їх неушкодженими перед усіма ворожими наступами; захистив свободу і незалежність, соборність і цілісність нашої Батьківщини. Вчини Господи наш народ силою Твоєю непереможним і від всякої ворожої пропаганди і нападу нездоланним. Військо його всюди і завжди проти ворогів укріпи. Благослови благовірному народу нашому перемогу над супротивниками заради Імені Твого, на землі, на морі і в повітрі. На заступників перед Тобою ми прикликаємо сьогодні Твою Пресвяту Матір, як Неустанну поміч і Покров, всіх святих нашого народу, рівноапостольного великого князя Володимира, хрестителя України, блаженну рівноапостольну Ольгу Київську, мучеників й ісповідників нашої святої Церкви та всіх святих і подвижників, яких видала українська земля. До кінця нашого життя оберігай нас Господи перед вічним засудом, щоб ми, спасенні через Твоїм страсті, смерть і воскресіння, завжди віддавали за все славу, хвалу, подяку і честь Єдиному у Святій Тройці Богові Отцю, і Сину і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь! + Ярослав 20 лютого 2022 року Божого,м. Дрогобич Детальніше...

Владика Ярослав: Пізнати гріх означає усвідомити його злобу і нищівну силу для нашого теперішнього і вічного життя

20 березня, у 2-у неділю Великого посту, владика Ярослав, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці, в м. Дрогобич. Детальніше...

Владика Ярослав помолився про мир і благословення для українського народу перед Самбірською чудотворною іконою Пресвятої Богородиці [відео]

13 березня, у 1-шу неділю Великого посту, владика Ярослав, відслужив Божественну Літургію в храмі Різдва Пресвятої Богородиці, в м. Самбір, де знаходиться чудотворна ікона Богоматері. Владиці Ярославу співслужив о. Богдан Добрянський (декан Самбірський) і священики Самбірського деканату. Детальніше...

Проповідь в 1-шу неділю Великого посту (2022)

Слава Ісусу Христу! Дорогі в Христі брати  і сестри!  Сердечно вітаю всіх вас із цього древнього самбірського храму Різдва Пресвятої Богородиці. Особливо знаковим є те, що торжество перемоги іконопочитання сьогодні ми святкуємо у храмі, в якому перебуває цінний скарб – чудотворна ікона, в якій прославилася Пресвята Богомати. Ця ікона впродовж століть засвідчує силу і дієвість Божої благодаті, яка у скрутних хвилинах людського життя сходить до нас за посередництвом Матері Божої. «Ще не чувано ніколи, щоб вона не помогла», – співаємо ми в нашій побожній пісні. Ось чому і сьогодні, у дуже скорботний час війни, коли звуки від російських бомбардувань широкомасштабної військової агресії за допомогою засобів масової інформації облетіли весь світ, ми молимось перед Самбірською чудотворною іконою про Її заступництво. Бо людський рід знає Її як помічницю покривджених, надію зневірених, убогих заступницю, засмучених утіху, недужих зцілення, грішних спасіння, всіх християн покров і прибіжище. Пресвята Богомати, як пише святий Папа Іван-Павло II, була першою ученицею свого Сина, якій Він сказав: «Йди за мною», – ще до того, як Він звернувся з цим закликом до апостолів або до ще кого-небудь. Тому ми сьогодні прибули до Матері Божої, прославленої у Самбірській чудотворній іконі, з благодаренням, любов’ю і вдячністю, але також із проханням про заступництво та Її неустанну поміч. Самбірська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці належить до ряду богородичних ікон «умиління». Старослов’янське слово «умиління» вміщає в себе значення кількох сучасних слів: «скорботи», «милосердя» і «любові». Вираження цих духовних почуттів споглядаємо у Самбірській чудотворній іконі. На ній дитятко Ісус притуляється cвоїм обличчям до Богоматері. Однією рукою легеньким рухом повертає обличчя Богородиці до молільника, а другою рукою привідкриває Її мантію і в той спосіб немовби повторює слова, сказані на Голготі до свого улюбленого учня Йоана: «Ось Мати твоя», – а сьогодні ці слова нашого Господа линуть до всіх нас у скорботі засмучених війною, яку розпочала проти нашого народу московія. Пресвята Богородиця, будучи випробуваною болем, є прикладом витримки у стражданнях, відкритою для надії на перемогу послідовників Її Сина, які свідчать і борються за правду. Таким чином, Вона ефективно сприяє освяченню невинного страждання перед обличчям випробувань близьких і рідних. Вона звільняє християн від відчаю та допомагає їм сказати «так» життю, незважаючи на присутність смерті. Дорогі у Христі! Божа допомога була необхідна нам для відновлення незалежності Української держави. Вона конечно потрібна і сьогодні, коли всі ми переживаємо російську збройну агресію супроти нашої Батьківщини. Перед лицем теперішніх загроз і викликів об’єднуймося в обороні дару української незалежності і соборності, яку ми отримали від Бога зусиллями та молитвами наших попередників. З перших днів війни українська армія, волонтери, безстрашний боголюбивий український народ здивували світ своєю вірою, силою, єдністю і жертовністю. Ми обов’язково переможемо, бо добро завжди перемагає зло. Найменший вогник свічки проганяє навколо найгустішу темряву. Наша найбільша сила – це молитва і довіра до Бога, єдність і солідарність, які додають міцності і витривалості, впевненості і стійкості. Будьмо єдиними у протистоянню ворогові! Нехай кожен із нас служить Божій справедливості у захисті і цілісності нашої Держави від російського агресора згідно свого покликання і можливостей. Молімося за справедливий мир в Україні і світі! Молитовно та матеріально підтримуймо українських воїнів – Звитягів, які нас захищають від ворожих нападів! Вони – наші Легіони, які стали справжньою скелею на захисті незалежності й суверенітету України, проходячи найгарячіші етапи новітньої російської збройної агресії проти нашої держави. Їхня сила духу, терпіння та виваженість є для всіх нас прикладом того, як треба любити свою країну, пишатися її історією, захищати її майбутнє. Молімося, борімося і працюймо задля захисту нашої Батьківщини та для майбутнього блага нашого народу! Пам’ятаймо, що Бог є на боці тих, хто бореться за правду, справедливість, добро і мир! Дякуємо всім, хто небайдужий до воскреслої ходи українського народу, яку він відновив у суверенній Українській державі понад тридцять років тому. На жаль, каїн-московит спричинив нам чергову Голготу, щоб перешкодити осягнути мету – вільну, квітучу, соборну Українську державу. У ці надважкі часи війни ми благаємо Пресвяту Богородицю, прославлену у чудотворній Самбірській іконі: прийми під свою особливу материнську опіку наших хоробрих воїнів, захисників Батьківщини, зберігаючи їх неушкодженими перед усіма ворожими наступами; захисти свободу і незалежність, соборність і цілісність нашої Батьківщини, щоби народ наш, визволений Твоїм заступництвом від воєнного лиха, вдячно прославляв Твоє материнське заступництво. До кінця нашого життя оберігай нас перед вічним засудом, щоб ми, спасенні Твоїм заступництвом і поміччю, віддавали за все славу, хвалу, подяку і честь Єдиному у Святій Тройці Богові Отцю, і Сину і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. 13 березня 2022 року Божого,м. Самбір Детальніше...

Самбірсько-Дрогобицька єпархія підтримує воїнів-захисників і постраждалих внаслідок російської збройної агресії [фото]

8 березня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав вимушено переселених осіб, що внаслідок збройної агресії збоку Росії покинули свої домівки та прибули на Захід України, зокрема до Дрогобича та Трускавця. Детальніше...

Під час телемарафону «Україна під покровом Богородиці» владика Ярослав очолив богослужіння перед Чудотворною Грушівською іконою Богоматері [відео]

2 березня 2022 року, у відпустовому місці с. Грушів, владика Ярослав Приріз в ефірі «Живого телебачення», в рамках телемарафону «Україна під покровом Богородиці», відслужив Молитовний Чин до Пресвятої Богоматері, прославленої у Чудотворній Грушівській іконі. Детальніше...

Проповідь в День молитви за мир в Україні (2022)

Слава Ісусу Христу! Дорогі в Христі драти і сестри! Сердечно вітаю всіх вас з цього чудотворного місця прослави Пресвятої Богородиці у Грушівській іконі. Сьогодні ми прибули тут у дуже скорботний час війни коли звуки від російських бомбардувань широкомаштабної військової агресії за допомогою засобів масової інформації облетіли весь світ. З перших днів захисту українська армія, волонтери, безстрашний боголюбивий український народ здивували світ: вірою, силою, єдністю і жертовністю. Ми обов’язково переможемо, бо добро завжди перемагає зло. Найменший вогник свічки проганяє навколо найгустішу темряву. Наша найбільша сила – це молитва і довіра до Бога, єдність і солідарність, які додають міцності і витривалості, впевненості і стійкості. Будьмо єдиними у протистоянню ворогові! Нехай кожен із нас служить Божій справедливості у захисті і цілісності нашої Держави від російського агресора згідно свого покликання і можливостей. Ми стоїмо перед Матір’ю Божою, прославленою у Грушівській іконі, з благодаренням, любов’ю і вдячністю, але також із прохання про заступництво, допомогу та Її неустанну поміч. Ми прибули сюди, аби в імені наших воїнів, волонтерів і всього боголюбивого українського народу в цей час війни занести наші молитви до Господа за посередництвом Пресвятої Богородиці. Грушів, до якого прибувають прочани, відомий у цілому світі як місце чудесної появи Пресвятої Богородиці. Згадаймо хоча б 1987 рік: Україну вже кілька десятків років поневолював безбожний більшовицький режим; наша Церква була заборонена і переслідувана; храми зачинені... І ось як проблиск світла у цій темряві лунає звістка про те, що в селі Грушові, поблизу м. Дрогобича, з’являється Пресвята Богородиця. Ця новина миттєво облітає цілий світ і сюди, незважаючи на протидію богоненависницької ідеологічної системи та зусилля брехливої пропаганди, потоками линули сотні тисяч людей, щоб помолитись на цьому відпустовому місці, зачерпнути води з цього чудотворного джерела. Пройшло кілька років і безбожний режим впав так, що ніхто цього навіть не сподівався і не передбачував. Від цієї благословенної події нас віддаляють 35 років, але ми і по-сьогодні переживаємо її як Благовіщення нашої релігійної і національної свободи. Своєю появою Пресвята Богородиця допомогла нам перебороти рабський страх, який довгі роки сіяла безбожна більшовицька система, розбудити у своєму серці найглибші духовні почуття та тугу за Богом. Тут ми знову відчули, що ми - християнський самобутній народ, який має свою богоносну культуру, котра глибоко закорінена в правдивій Христовій вірі. Вороги правди не могли знищити це наше духовне багатство. В Грушові ми сповнилися сили стати на захист своїх понівечених духовних і національних скарбів. У цьому чудотворному місці Господь, за молитвами своєї Пречистої Матері, зціляв наші забруднені гріхом душі, повертав утрачений дар віри, подавав надію оновлення та відродження. Відтоді ми вчилися бути інакшими людьми, адже кожного із нас у свій спосіб доторкнулася Божа благодать… Божа допомога була необхідна нам для відновлення незалежності Української держави. Вона конечно потрібна і сьогодні, коли всі ми переживаємо російську збройну агресію супроти нашої Батьківщини. Перед лицем теперішніх загроз і викликів, об’єднуймося в обороні дару української незалежності і соборності, яку ми отримали від Бога зусиллями та молитвами наших попередників. Молімося за справедливий мир в Україні і світі! Молитовно та матеріально підтримуймо українських воїнів, які нас захищають від ворожих нападів! Вони стали справжньою скелею на захисті незалежності й суверенітету України, проходячи найгарячіші етапи новітньої російської збройної агресії проти нашої держави. Їхня сила духу, терпіння та виваженість є для всіх нас прикладом того, як треба любити свою країну, пишатися її історією захищати її майбутнє. Молімося, борімося і працюймо задля захисту нашої Батьківщини та для майбутнього блага нашого народу! Пам’ятаймо, що Бог є на боці тих, хто бореться за правду, справедливість, добро і мир! Дякуємо всім, хто небайдужий до воскреслої ходи українського народу, яку він відновив у суверенній Українській державі понад тридцять років тому. Нажаль каїн-московит, спричинив нам чергову голготу, щоб перешкодити нам осягнути мету – вільну, квітучу, соборну Українську державу. В цих складних умовах війни залишаються актуальними заповіти Патріарха української літератури Тараса Шевченка, який писав: Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая! У ці непрості для нашої Батьківщини дні війни, нас надихає і «патріотична молитовність» нашого поета який каже: Свою Україну любіть, Любіть її во время люте, В останню, тяжкую минуту, За неї Господа моліть. Тому ми з благанням звертаємось до Пресвятої Богоматері, прославленої у чудотворній Грушівській іконі! Й у повній довірі до Божого Милосердя, покладаємо всю нашу надію на Твого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа. Благаємо Тебе, Царице неба і землі: прийми під свою особливу материнську опіку наших хоробрих воїнів, захисників Батьківщини, зберігаючи їх неушкодженими перед усіма ворожими наступами; захисти своїм Покровом свободу і незалежність, соборність і цілісність нашої Батьківщини, щоби народ наш, визволений Твоїм заступництвом від воєнного лиха, вдячно прославляв Бога у святій Тройці єдиного, щоб на нашій землі «Врага не було, супостата,А буде син, і буде мати,І будуть люди на землі»! Амінь! Низький уклін усім небайдужим, за соборну молитву про мир в Україні і в цілому світі! Слава Ісусу Христу! 2 березня 2022 року Божого,с. Грушів, Дрогобицький р-н   Детальніше...

Владика Ярослав: Ми сьогодні відчуваємо над собою Божу силу [відео]

26 лютого владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, та владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, у співслужінні місцевого духовенства здійснили Чин посвяти наших міст, сіл та їх мешканців, вірних Єпархії та всього українського народу під Покров Божої Матері, яка прославилася у чудотворній Грушівській Іконі. Молитва відбулась перед Грушівською Іконою Богородиці, яка розміщена на фасаді Катедрального Собору Пресвятої Трійці в м. Дрогобичі. Детальніше...

Владика Ярослав здійснить Чин посвяти міст, сіл та їх мешканців, вірних Єпархії та всього українського народу під Покров Божої Матері, прославленої в чудотворній Грушівській Іконі

У повній довірі до Божого Милосердя, зважаючи на загрозу, яка нависла над Україною, Преосвященний Владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький здійснить Чин посвяти наших міст, сіл та їх мешканців, вірних Єпархії та всього українського народу під Покров Божої Матері, яка прославилася у чудотворній Грушівській Іконі. Архиєрей разом з духовенством, представниками цивільної та військової влади передасть під особливу опіку Пресвятої Богородиці українське військо та всіх захисників нашої Батьківщини. Детальніше...

Розпорядження владика Ярослава щодо поведінки духовенства в теперішній ситуації військового вторгнення Росії в Україну

24 лютого владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, звернувся до духовенства єпархії у зв’язку з російською військовою агресією та введенням в Україні воєнного стану. Детальніше...