SDE

Чому стигмати бувають на долонях?

№4 (193), квітень 2017 _ Ігор БРИНДАК
Друк E-mail
Падре Піо
Як показують дослідження Туринської плащаниці, цвяхи Спасителю вбивали у зап’ястя, а не в долоні. А в той же час особи, які мали стигмати, наприклад, о. Піо, мали їх на долонях. Як узгодити ті суперечності?

Спочатку слід пояснити читачам, що стигмати – це рани на зразок ран Ісуса Христа, які виникали в окремих людей в надприродний спосіб. І дійсно, вони були на долонях. Щодо зап'ясть, то не тільки дослідження Туринської плащаниці, але і думки анатомів сходяться на тому, що цвяхи в руки Спасителю таки були вбиті в зап'ястя, бо інакше тіло не могло б втриматися на хресті. Через ці, начебто, суперечності одні люди ставлять під сумнів автентичність стигматів, другі – Туринської плащаниці, треті – і одне і друге.

А насправді все можна пояснити дуже просто. Якщо припустити, що стигмати – це не буквальне відтворення Страстей Христових, а іконічне. Що це означає? Якщо ми дивимося на ікону, то бачимо, що там немає натурального зображення, наприклад, одяг у персонажів може бути не таким, який носили люди дві тисячі років тому і т.д. Бо завдання ікони полягає в тому, щоб передати богословський зміст. Наприклад, святі на іконах зображуються з вузькими вустами не тому, що так всі виглядали, а щоб показати, що вони вміли стримувати свій язик. З великими вухами – щоб слухати Слово Боже. З довгими пальцями, як готовність робити добрі діла і т.д.

Подібно є в нашій ситуації. Бог обдаровував окремих подвижників стигматами не заради того, щоб показати, які рани були у Спасителя, а для того, що ми зрозуміли, що, терпеливо зносячи якісь негаразди у житті, людина і виконує заповідь нести свій хрест.

Варто навести ще одну аналогію. В історії відомі деякі подвижники, які мали дар люмінесценції – їхнє тіло виділяло світло (св. первомученик Степан, св. Йосафат Кунцевич, св. Шарбель Маклуф і т.д.). Це не означало, що в них буквально відтворилося Преображення, яке бачили апостоли на горі Тавор, бо коли читаємо, власне, про це Преображення, то бачимо, що «обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло» (Мт. 17, 2). А в той ж час про св. Степана читаємо: «бачили його обличчя, немов обличчя ангела» (Ді. 6, 15). А про світіння одежі немає ні слова. Це не означає, що люмінесценція Степана не була правдивою. Просто Бог дав йому цей дар, щоб підтвердити інші Євангельські слова: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5, 16).

Подібно слід оцінювати і дар стигматів. І тому не треба переживати, що вони не співпадають із зображенням на Туринській плащаниці.

Про часопис
"З любов’ю у світ" – єпархіальний молодіжний часопис – заснований у грудні 1999 року Божого. Часопис є щомісячним виданням, тираж якого складає 7000 примірників. За час існування часопису його редакторами були: о. Василь ПОТОЧНЯК та о. Василь ГОЙ. «З любов’ю у світ» - це часопис, який твориться молоддю для молоді. Автори часопису у своїх матеріалах розкривають теми духовного життя, стосунків у родині та виховання дітей. Історична рубрика знайомить читача з глибинами життя нашого народу. Щомісяця до редакції надходять питання на різноманітні теми. Ґрунтовні відповіді на ці запитання читачі дізнаються у черговому номері часопису.

Редактор:
о. Олег КЕКОШ

Адреса:
вул. Шевченка, 29/1
м. Дрогобич, Львівська обл.
82100 Україна

Тел.: +380324450110
Ел. пошта:
lubysvit@sde.org.ua

^ Догори