Саме через гордість сатана відпав від Бога і саме гордість зруйнувала багаторічні зусилля не одного подвижника… Горда людина, зазвичай, не бачить свого гріха; вона самолюбна; їй важко пробачити когось і важко просити пробачення; важко поступитися в суперечці; вона відкидає будь-який авторитет. Така людина часто спалахує гнівом, є злопам’ятною, постійно осуджує інших людей, заздрить їхнім успіхам. Гордість підступно опановує навіть тих, хто здобувши чесноти, вважає себе, а не Бога, причиною досягнутого» (пункти 777 - 778).
А при почутті власної гідності не є характерними такі ознаки, які вище перечислені.