Почнемо нашу розповідь про подружжя з того, що потрібно ставати самостійним та вміти «відійти від своїх батьків та пристати до своєї половинки». Зрілість до подружжя вимагає з першого дня шлюбу вміти психологічно відійти від своїх батьків і на першому місці поставити свою жінку, свого чоловіка. Тепер «він» чи «вона» для мене є найважливішим. Це саме з цією особою приймаю рішення, сміюся і плачу, розказую свої таємниці і вчуся кожного кроку спільного життя. Батьків надалі люблю, шаную, але наші відносини є вже іншими. Всі мої рішення підпорядковуються планам і цілям подружжя. Для батьків це дуже болісний процес «втрати» улюбленого синочка чи донечки. Однак відтинання «психологічної пуповини» є необхідним для самостійності і щастя подружжя.
Спільне життя варто почати від пригоди «медового місяця». Це окремий час на спільну поїздку, спільний відпочинок, час виключно для самих себе. Варто не пожаліти весільних грошей на побудову подружжя. Більше такого часу у нашому житті вже не буде. Буде інший час, але перших місяців спільного життя не буде.
Головними завданнями першого року подружжя є: 1) вміння говорити і розуміти другу особу; 2) справедливий поділ усіх обов’язків; 3) поділ влади; 4) вміння вирішувати конфлікти. Тут не буду детально розписувати ці елементи, залишу це для приватних роздумів усіх подружніх пар. Скажу, однак, про передумови і «малі» справи, які є гарантом, що все піде в доброму напрямку.
Важливим є усвідомлення, що першого року подружнього життя варто якнайбільше часу перебувати разом. Варто обмежувати усі необхідні роботи, зустрічі, виїзди. Щоб любити, треба пізнати і зрозуміти другу особу. Варто звикати, що для нас радістю є перебування з нашою половинкою у всіх сферах життя: під час виконання роботи, приготування їжі, прибирання, відпочинку, молитви. Добре подружжя гордиться одне одним і вміє одне з одним захоплено говорити дуже довго. Подруг має стати найкращим другом, перед яким не маємо своїх таємниць і «своїх справ». Йому можемо довіритися і розраховувати на його підтримку. У наших західних сусідів є прислів’я, що з добрим приятелем можемо «танцювати, молитися і коні красти». Красти не рекомендую, однак дружити варто з найближчою особою.
Іншим важливим елементом подружжя є усвідомлення, що насправді є для нас основним у житті, для чого живемо, працюємо, за що разом боремося. Часто говоримо, що для нас на першому місці є подружня любов, на наступному діти, а на практиці є дещо по-іншому – цілий день і півночі можемо присвятити зароблянню грошей, утримуванню влади, росту кар’єри. Це вони стають метою подружжя. Звичайно, кожен має право вибору. Однак варто вже з перших місяців подружжя подумати про наслідки нашого вибору. Чи готові ми пожертвувати усім вільним часом, неділями, релігійними святами, втратою подружніх відносин, часом, проведеним з дітьми... Дорогі читачі, можемо мати у житті «усе»: шикарний дім, іномарку, владу, авторитет, часто відпочивати за кордоном, а насправді не мати нічого.
Любов – це найбільша цінність, яку подарував нам сам Господь Бог. Ми усі – і діти, і дорослі, і дідусі - живемо для того, щоб нас любили. Тайна подружжя дає нам прекрасну можливість здійснювати цю найбільшу потребу. Варто підпорядкувати усі наші життєві справи для збереження того, що в житті є основним.