26 грудня 2012
Різдво Твоє, Христе Боже наш,засвітило світові світло розуміння.(Тропар Різдва Христового)
Всесвітліші та всечесніші отці!Преподобні ченці та черниці!Дорогі у Христі брати і сестри!
Христос рождається!
У цей святковий та урочистий празник Різдва Христового ми знову сподобилися благодаті зустрічати Спасителя світу. Для нас ця неповторна, у своїй суті спасенна подія є перш за все джерелом невимовної радості, а також спонукою до благодарення та поклоніння Богові. «Радіймо, улюблені, Спаситель наш нині народжується! – закликає нас у цей день Св. Лев Великий. – Не повинно бути місця для скорботи там, де народжується Життя... Нехай торжествує святий, бо він наближається до слави. Нехай радіє грішник, бо дарується йому прощення. Нехай окрилюється поганин, бо його закликається до життя» (Св. Лев Великий, Слово на Різдво Христове).
І справді, маємо радіти, бо нині Церква святкує незбагненну і таїнственну подію, перед якою всі інші події та турботи нашого щоденного життя є незначними. Нині «визволення послав Господь народові своєму» (Пс. 110,9). Нині Предвічний Син Божий народжується від Пречистої Діви Марії заради спасіння роду людського. Нині Бог, приймаючи на Себе людську плоть, ніби знову творить людину (Григорій Богослов). Нині все творіння радісно оспівує початок свого оновлення. І цей час подяки й поклоніння, час радості й миру є для нас гарною нагодою застановитися над цим таїнством віри та над його значенням для нашого спасіння і вічного життя.
«Таїнство чудне бачу і преславне: небо – вертеп, престол херувимський – Діва, ясла – вмістилище, в яких возліг невмістимий Христос Бог. Його, оспівуючи, величаємо», – проголошує Церква у своїх піснеспівах з нагоди цього празника. Споглядаючи Тайну Божого Воплочення очима віри, ми бачимо воістину дивовижні речі. Справді, вертеп, в якому народжується Христос, стає Небом, бо в ньому замешкав Бог. У Св. Письмі читаємо, що Бог сидить на херувимах, як на Своєму престолі, а нині у своєму Різдві во плоті Він спочив на лоні й на руках Своєї Пречистої Матері, Котра справді стає Престолом Херувимським. Маленькі ясла, що вміщали корм, прийняли у себе Сина Божого, Котрий у Святій Тайні Євхаристії дає нам поживу безсмертя.
Споглядаючи на це таїнство, разом зі світлосяйними ангелами, вбогими пастирями та багатими мудрецями впадімо ниць перед Вифлеємським вертепом, у якому малим Дитям з'явився Цар світу і Спаситель душ наших. В Ньому ми завжди можемо знайти силу, яка долає несправедливість і зло. Святкуючи Різдво, заново переживаємо і пізнаємо, що з нами Бог, тому ми не покинуті наодинці з нашими труднощами і болями; а «новітнім іродам» не вдасться побороти Правду, застрашити людину, вирвати з її серця Господню надію і посіяти зневіру.
Дві тисячі років тому і ангели, і пастирі, і мудреці, побачивши Бога в немічному тілі немовляти, мали дуже нелегке завдання: вони повинні були переглянути свої уявлення про Нього і Його владу. Важко було навіть уявити, щоб небесне військо ангелів перед немічним Немовлям співало «Слава во вишніх Богу» (пор. Лк.2,14). Небагато підстав мали бідні пастирі повірити, що Христос-Спаситель може перебувати в яслах (пор. Лк.2,10-12). Нелегко було мудрецям впізнати Царя Юдейського у Новонародженому від незаможних батьків і віддати Йому свої дорогоцінні скарби (пор. Мт.2,9-11). Проте всі вони здійснили внутрішній подвиг віри, впізнали у бідному Дитяті Ісусі – Христа Господа і Спасителя світу, сповнилися радістю та поклонилися Йому. Цим вони подають приклад і нам сьогодні.
На жаль, після двох тисячоліть від Христового Різдва присутність Бога посеред людей все ще не є очевидним фактом для сьогоднішнього світу. Ще багато є тих, хто не прийняв Христа як свого Спасителя і Господа. До них, а також до всіх нас, Церква сьогодні звертається із закликом вирушити у мандрівку віри, пройти шляхом ангелів, пастирів та мудреців, долаючи при цьому релігійну байдужість і зростаючи в своєму покликанні до святости. Цей заклик набирає особливої актуальності у 2013 році Божому, котрий присвячено спомину та святкуванню кількох важливих подій. Цей рік у цілій Католицькій Церкві, в тому числі й в Українській Греко-Католицькій Церкві, проголошено Роком віри. Тому закликаю вас підтримати всі церковні ініціативи та використати всі можливі засоби, які пропонує нам Церква з цієї нагоди, щоб краще пізнати свою християнську віру, поглиблювати та зміцнювати її, не соромитись і не боятись жити нею, а також передавати її своїм дітям та внукам. Сьогодні перед нами відповідальна місія: не тільки не втратити цей скарб віри, котрий наш народ отримав у Володимировому Хрещенні, що його 1025-ту річницю відзначатимемо цього року, а й розвинути і передати його майбутнім поколінням.
2013 рік є також роком, коли звертатимемо особливу увагу на соціальне служіння Церкви, через яке маємо змогу практично виразити нашу християнську віру. Адже наше ставлення до потребуючих людей є найкращим дзеркалом нашої духовної зрілості. Людина зазвичай уявляє Бога як Того, Хто втілює в Собі все те величне і чудове, про що тільки можна мріяти. Але в Христі Ісусі Господь з'явився нам незбагненним чином: у Своєму Різдві Бог став людиною не у славі, а в немочі; зробився безпорадним і вразливим, долучившись до крайньої людської знедоленості. Тому, як тоді євангельські пастирі і мудреці зуміли знайти Царя і Спасителя світу не серед блиску багатств та розкошів, а у бідній яскині, так і ми сьогодні вміймо впізнати Христа серед тих, хто голодний або спраглий, чужинець або нагий, недужий або у в'язниці (пор. Мт. 25, 31-46). Пам'ятаймо слова Христа: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (пор. Мт. 25, 40). Всі ми є Церквою і Тілом Христовим. За словами апостола Павла, «як страждає один член, страждають усі з ним члени; і як один член у славі, радіють з ним усі члени» (І Кор. 12, 26). Впродовж цього року соціального служіння намагаймося діяти так, щоб навколо нас було якнайменше знехтуваних, забутих, страждущих та знедолених людей. Плекаймо в собі чесноти милосердя, співчуття та солідарності з усіма, хто терпить, у кому очима віри завжди можемо побачити лик Христа.
Цей рік також є знаковим для нашої Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, адже у 2013 році Божому ми святкуємо наш скромний ювілей – 20 років від створення єпархії. Це є гарною нагодою подякувати Господеві за ті щедрі дари, якими Він обдаровував нас усі ці роки, коли ми поставали з попелища нищення віри безбожним тоталітарним режимом, і просити в Нього й надалі супроводжувати нас своєю благодаттю.
Дорогі во Христі! Вітаю всіх з Різдвом Христовим і прошу Вас нести духовне світло Вифлиємської зорі у Ваші сім'ї та родини, до Ваших друзів та знайомих, а також до тих, хто хворий та самотній, а тому, може, вже й втратив надію, що матиме нагоду розділити радість Христового Різдва з ближніми. Прославою Господа у колядках та вертепах продовжуймо величні різдвяні традиції нашого народу і передаваймо їх майбутнім поколінням. Бажаю Вам, щоб у новому 2013 році Божому Вас не покидали Христова радість та мир, а Господь благословив усі Ваші добрі починання. А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма Вами!
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!
+ ЯРОСЛАВ (Приріз),Єпископ Самбірсько-Дрогобицький
Дано у Дрогобичі,при Катедральному соборі Пресвятої Трійці,у празник Святого Миколая, Архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця,19 грудня 2012 року Божого
АУДІОЗАПИС РІЗДВЯНОГО ПОСЛАННЯ
Детальніше... 24 грудня 2012
22 грудня 2012 року, на свято Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною, Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, у рамках візиту до м. Борислава, що на Львівщині, очолив Архиєрейську Божественну Літургію в церкві Святої Анни. Глава Церкви привітав присутніх на молитві із храмовим святом, жителів Борислава з 625-річчям міста, а також представників міської влади, які «працюють над тим, щоб Борислав було містом віруючих людей».
Детальніше... 05 грудня 2012
Всесвітліші та всечесніші отці!Преподобні ченці та черниці!Дорогі у Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
В ці дні християнський світ перебуває в очікуванні Христового Різдва. І в цей літургійний період дуже актуально лунають слова Йоана Хрестителя: «Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки його» (Мт.3,3). Мати Церква вказує нам шлях, йдучи яким можемо удостоїтись того, щоб народжений від Діви Христос Спаситель, народився і в наших серцях. До зустрічі з Господом нашим Ісусом Христом, Який приходить в людському тілі, ми готуємось впродовж Різдвяного посту – Пилипівки!
Для того щоб увійти в свято Христового Різдва з чистими серцем, душею і тілом, Церква пропонує нам практикувати молитву, піст та милостиню. Впродовж Пилипівки стараймося відкинути нашу гордість і осудження інших людей, відкиньмо також вивищення над іншими та ненависть, зупинімо нашу захланність і переборімо байдужість. Готуючись до празника Христового Різдва, необхідно є також перепросити наших ближніх, виправдати завдану шкоду, допомогти потребуючій людині та відвідати хворих і немічних. Так ми відчиняємо двері нашого серця, щоб туди міг ввійти новонароджений Христос.
2013 рік Божий в Українській Греко-Католицькій Церкві є проголошений Роком Віри, а також Роком соціального служіння, як практичної реалізації християнином своєї віри. З цієї нагоди у нашій Церкві проводяться різні ініціативи, покликані на те, щоб допомогти християнину краще усвідомити та пережити власну віру.
За словами Св. Лева Великого, Різдвяний піст – це наша жертва Богові за всі дари, якими Він нас обдаровує: «Як Господь ущедряв нас плодами землі, так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних». Тому цими днями, коли ми готуємось до зустрічі з Новонародженим Христом, ми бажаємо скласти нашу посильну допомогу тим, хто опинився в дуже важких ситуаціях і потребує нашої допомоги. Зокрема, у нашій Церкві розповсюджуються Різдвяні свічечки із написом «Карітас», що означає «милосердна любов». Кошти з реалізації цих свічок будуть спрямовані для допомоги дитям з сиротинців та неповних сімей, які позбавлені належної батьківської опіки і часто переживають різдвяні свята не так святково, як це роблять українські родини, дотримуючись наших народно-релігійних традицій. Складаючи свою пожертву за цю свічечку, вірний символічно запрошує бідних, покинутих, осиротілих, обділених дітей до свого Різдвяного столу.
Хотілося б висловити побажання, щоб цього року ці різдвяні свічки були запалені у всіх куточках нашої Єпархії, щоб кожна християнська родина прилучилася до цієї важливої ініціативи. Тому прошу усіх надати свою посильну допомогу у їх розповсюдженні.
Дорогі в Христі! Сідаючи до Святої Вечері, звертаймо наші серця до Ісуса Христа, присутність Якого нагадуватиме нам світло палаючої Різдвяної свічки. Бажаю Вам, щоб цьогорічні Різдвяні Свята принесли у Ваші родини мир, а новонароджений Ісус, нехай щедро винагороджує Ваші пожертви для потребуючих!
+ Ярослав (Приріз),Єпископ Самбірсько-Дрогобицький
Дано у Дрогобичі,при Катедральному соборі Пресвятої Трійці,у Празник Введення в Храм Пресвятої Богородиці4 грудня 2012 року Божого
Детальніше... 28 листопада 2012
27 листопада в УКУ відбулася конференція-семінар на тему «Теорії ґендеру», де серед учасників відбулося обговорення поняття «ґендер», причини його виникнення та розповсюдження, а також ті небезпеки, які він може принести, якщо Церква перестане дотримуватися своїх віковічних моральних постулатів.
Детальніше... 05 листопада 2012
4 листопада владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, здійснив душпастирський візит до парафії Христа Чоловіколюбця у м. Стебнику на Дрогобиччині. У співслужінні о.Мирона Бендика (ректора семінарії), о.Петра Івасівки (декана Трускавецького), о.Володимира Лужецького (адміністратора парафії) та священиків Трускавецького деканату єпископ відслужив Божественну Літургію.
Детальніше...