Слово з нагоди 50-річного ювілею музично-педагогічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Слава Ісусу Христу! Вельмишановна пані РекторВисокоповажні професори, шановні педагоги,Любі студенти, Дорогі дрогобичани та гості святкових урочистостей! Сьогодні ми урочисто відзначаємо 50-річний ювілей музично-педагогічного факультету нашого Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Це свято тих видатних знавців, митців та творців музичного мистецтва, хто своєю працею започатковували вищу школу музики на наших землях, хто були її численними випускниками і хто сьогодні становить плеяду професорів-викладачів і талановитого студентства цієї плідної гілки нашого педуніверситету. Хочеться пригадати, що, згідно з біблійно-старозавітньою історією, ювілейні святкування – це час для того,  щоб поставити себе в особливу Господню благодатну присутність; це  також час для особливої подяки Богові за усі його щедрі дари. Під час ювілейних святкувань ми також маємо себе поставити у життєво необхідну нам Божу присутність і подякувати Господеві за все, що вдалося звершити, починаючи з далекого 1962 р. і по сьогодні. Знаю, що здобули Ви за цей період чимало: за час свого існування факультет підготував понад чотири тисячі фахівців, які працюють у педагогічних інститутах, училищах, загальноосвітніх та музичних школах, закладах культури, підтримуючи та розвиваючи надбання культурної спадщини нашого народу; маєте три кафедри, де працюють 60 викладачів; ви славитеся кількома музично-педагогічними та художніми колективами; не можна оминути увагою й матеріально-технічну базу, котру має музично-педагогічний факультет... За все це маємо подякувати насамперед Богові. Не можемо сьогодні не згадати й тих першопрохідців, які започатковували музично-педагогічний факультет. Це попередні викладачі, чотири перші декани, а також сьогоднішній декан вельмишановний професор пан Степан Дацюк, який стоїть біля керма цієї мистецько-навчальної структури ось уже 25 років. Сьогодні в його імені хочу привітати всіх Вас – працівників і студентів музично-педагогічного факультету, а також висловити вдячність Вашим попередникам, що внесли свою лепту в розвиток факультету зокрема, та загалом музичної спадщини нашого народу, якого всі ми є нащадками. У своїй творчій праці зродження нових музичних світочів та естетів нашої держави, Ви, напевне, зустрічаєтеся з перешкодами, недосконалостями і навіть спокусами. Все це не повинно знеохочувати Вас! Не забувайте, що праця, яку виконуєте, є важливою: Ви доносите оточуючим красу співу та музики, закладаєте підвалини для народження нових естетико-мистецьких витворів, надихаєте до праці у музичній сфері і тим самим плекаєте та творите національну культуру. Своє привітання хочу завершити словами Святого Йоана Золотоустого, котрий малює нам ідеал досконалого в Божих очах музиканта: «Співаючи за навіюванням Святого Духа, він і нас навчає завжди співати духовно. Він не обмежується співом для задоволення слуху, але й на душу впливає словами чи то красою мелодії. Для слуху він подає напоумлення та пізнання істини, а душу утверджує і зміцнює в спасінні». Щиро бажаю саме таких плодів Вашій творчій праці і досягненням: щоб музика, яка становить осердя Вашої праці, могла підносити думку над всім земним, примиряти зі самим собою і ближніми, зменшувати немочі, полегшувати скорботу, зігрівати серце небесною любов'ю. Бажаю, щоб творена Вами музична краса не лише розвивала у Вас самих, у ваших студентах і слухачах смак до прекрасного, але й облагороджувала і витончувала почуття, та підносила бажання. Щоб під час лекцій і концертів, співом та виконанням творів мистецтва, Ви виражали захоплення вашого духа, заспокоювали тривожні почуття, відганяли нудьгу, полегшували важкість у праці, бідності й скорботі, збільшували радість, звеселяли юність та оживляли старість! З Ювілеєм Вас, дорогі педагоги! + Ярослав, 18 жовтня 2012 року Божогом. Дрогобич  Детальніше...

Владика Ярослав (Приріз) у Прокатедральному Соборі Покрова Пресвятої Богородиці: "Кожен християнин відчуває змалку присутність й опіку Пресвятої Богородиці"

14 жовтня у м. Самборі відбулось святкування храмового празника у Прокатедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці. У цей день прокатедральну парафію відвідав владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. За участю священиків Самбірського деканату та великої кількості вірних архиєрей відслужив Божественну Літургію. Детальніше...

Владика Ярослав під час 100-літнього ювілею храму у с.Берестяни на Самбірщині: "Лише слухаючи і виконуючи Слово Боже, ми можемо сподіватися на Божу поміч у нашому житті"

На цьому 7 жовтня наголосив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, під час Божественної Літургії у с. Берестяни Самбірського району. У цей день парафіяни на чолі з настоятелем храму о.Андрієм Мелішем святкували 100-літній ювілей свого храму. Участь у святковій молитві взяли також священики Самбірського та Рудківського деканатів.   Детальніше...

Духовенство єпархії обговорило літургійний та соціальний напрямки синодальної стратегії «Жива парафія – місце зустрічі з Христом» [фото]

Упродовж вересня та жовтня у Самбірсько-Дрогобицькій єпархії відбувається другий етап навчально-практичних семінарів для духовенства. Під час спільних зустрічей священики роздумують на окремими пунктами синодальної стратегії розвитку УГКЦ – «Жива парафія – місце зустрічі з Христом». Цього разу протягом 4 регіональних зустрічей священики обговорюватимуть два напрямки синодальної стратегії – «Літургія і молитва» та «Служіння ближньому». Детальніше...

У Дрогобичі відсвяткували 5-річний ювілей парафії святих мучениць Віри, Надії та Любові

30 вересня у м. Дрогобичі відбулось освячення оновленого храму в честь святих мучениць Віри, Надії, Любові. Цього ж дня парафія святкувала 5-річний ювілей з дня свого заснування. Детальніше...

У с.Довжки на Сколівщині відбулись святкування з нагоди 100-літнього ювілею храму

23 вересня у с. Довжки на Сколівщині відбулись святкування з нагоди 100-літнього ювілею місцевого храму. З цієї нагоди місцеву громаду вірних відвідав владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Перед входом до храму єпископа процесійно зустріли вірні на чолі з настоятелем храму о. Василем Нагиною. Детальніше...

Владика Ярослав (Приріз) під час відвідин парафії у м. Бориславі: "Нині радіє небо і земля, бо з народженням Марії започаткувалося відкуплення людського роду"

21 вересня у день празника Різдва Пресвятої Богородиці преосвященний владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, здійснив душпастирські відвідини новоствореної парафії у м. Борислав. У співслужінні прот. Григорія Комара (протосинкела єпархії), прот. Олега Смереки (адміністратора парафії) та священиків Бориславського, Дрогобицького та Трускавецького деканатів владика Ярослав відслужив Божественну Літургію. Детальніше...

Проповідь владики Ярослава з нагоди 625-річниці м. Борислава

Ваше Високопреосвященство, преосвященні владики, всечесніші отці!Шановний міський голово, вельмишановні представники влади, дорогі мешканці нашого міста та гості! Дорогі у Христі брати і сестри! Слава Ісусу Христу! Сердечно вітаю жителів та гостей м. Борислава, які зібралися тут, щоб благодарити Бога з нагоди святкування 625-річчя цього славетного міста. Дозвольте мені сьогодні особливим чином привітати серед нас Апостольського Нунція Архиєпископа Томаса Едварда Галіксона, який спеціально прибув сьогодні, щоб розділити з вами Вашу радість. Його присутність як представника в нашій державі Святішого Отця Венедикта папи Римського є ще одним свідченням того, що Святішому Отцю є дуже близька наша Церква і її вірні. Також вважаємо це знаком визнання і поваги до славної історії українського народу та до міста Борислава і його жителів. Сьогодні ми чули у Євангелії Христову притчу про виноградник і про виноградарів. Господар насадив його, обгородив і доручив робітникам працювати в ньому. Цю притчу можна по-новому відчитати сьогодні на ювілейному святкуванні 625-річниці від дня першої писемної згадки про славне місто Борислав. Вона допомагає нам, жителям міста, тим, хто тут працює, вчиться, керує ним, усвідомити, що це місто, як і весь сотворений світ, є насамперед власністю Господа. Це Він сотворив його, обдарував природними ресурсами та доручив людям словами: «...наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі» (Бт.1,28). Місто Борислав – це також місто Боже, а не людське. Господь насадив тут своєю щедрою рукою природні багатства: нафту, озокерит, газ; а люди своїми щирими творчими стараннями, важкою працею перетворили їх у засоби людського затишку, добробуту й тепла. Ось так спільно з Божим благословенням та працею наших земляків виріс Борислав з його численними Божими храмами, міськими культурними та житловими спорудами. На жаль, зараз у цьому місті не все є так, як би нам хотілось. Природні багатства вихолощені, вичерпані чи занедбані. Однак славна 625-літня історія міста апелює до нашої християнської та громадянської свідомості: чим більше кожен з нас просвітлює своє мислення і свідомість досвідом зв'язку і життя з Богом та згідно із його заповідями, тим більш вагомими та результативними будуть наші задуми та праця на благо міста, народу, держави. Змінивши себе зсередини через покаяння і прищеплення до Божого світу зможемо перетворитись із споживачів та руйнівників на співтворців та чесних трудівників для себе, своєї сім'ї-родини, нації та країни. Живімо з Богом у церковних богослужіннях, у яких ми виховуємося до постави справжньої та повноцінної людини – святої, правдивої, Богом задуманої та уподобаної. Це дозволить нам сподіватися, що Бориславський природний оазис відновиться. Сьогоднішній ювілей вашого славного міста є доброю нагодою для нас поглянути на історію міста, зачерпнути з скарбниці досвіду предків та з надією прямувати у майбутнє. Ще з біблійно-старозавітньої історії спасіння довідуємося про те, що ювілейні святкування – це передусім подяка Богові за усі люблячі та щедрі сприяння, які від Нього отримав вибраний і боголюбивий народ. Давньоєврейське слово «йовель» означає «рік свободи». Так називали встановлений пророком Мойсеєм рік, коли продані і віддані під заставу землі поверталися до колишніх власників, раби отримували свободу, боржникам прощалися борги.... Юдеї практикували милосердя, солідарність, братерство, через що уподібнювались та ставили себе в особливу Господню благодатну присутність. Так само і ми сьогодні під час наших ювілейних святкувань у місті Бориславі маємо себе поставити у життєво необхідну нам Божу присутність. Сьогоднішній ювілей має бути передусім подячними привітаннями і прославою Господа з тим, щоб Він і надалі, як Батько, перебував поруч зі своїми людьми, спілкувався та взаємообмінювався дарами під час богослужінь у храмах та у молитовно-творчій праці кожного з нас у щоденному житті. Наш сьогоднішній ювілей має бути часом подяки Богові, Який невидимо зсилає нам життєво необхідну благодать. Ми покликані належно відповісти, віддячити Йому в міру своїх талантів, зусиль та праці. Задля нашого ж блага нам слід зробити усе, щоб не повторювати помилки виноградарів з сьогоднішнього Євангелія, не припиняти зв'язок з Господом, не закриватися від Нього, помилково вважаючи, що без Нього нам дозволено робити у Його винограднику все, що заманеться. Співпрацюймо з Господом, перетворюючи Його створений світ нашою творчою, доброю й Богом благословенною працею: окультурюймо навколишнє середовище, оцивілізовуймо й облагороднюймо через творення культури і плекання древніх звичаїв. У цей день і Вам бажаю цієї радості. Відчуйте у своєму житті Божу присутність і нехай це внесе новий імпульс у Ваше життя і плани на майбутнє. Тоді Чоловіколюбний Господь у кожному нашому починанні і ділі даруватиме через Свого Святого Духа мир, охорону, сприяння і благодатну невидиму допомогу кожному чесному трудівнику Бориславської та державної ниви. Зичу цьому місту і кожному його мешканцеві та гостеві духовного і матеріального процвітання, вічного щастя і радості у практикуванні християнських цінностей. Бажаю Божої і міжлюдської любові, злагоди і сили для долання зла на всіх рівнях: особистому, місцевому, національно-державному та світовому! Закликаю всіх якнайбільше вкорінюватися, заглиблюватися у Божу істину про Нього, про кожну людину і світ, будуючи на такій основі відносини правди і справедливості у житті нашого чудового міста і держави! + Ярослав 2 вересня 2012 року Божого,м. Борислав  Детальніше...

Апостольський нунцій та єпископи УГКЦ взяли участь у святкуванні 625-літнього ювілею м.Борислава [фото]

2 вересня у Бориславі відбулись святкування з нагоди 625-літнього ювілею міста. На запрошення преосвященного владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, а також організаторів ювілейних святкувань до Борислава прибув високопреосвященний Томас Галліксон, Апостольський нунцій в Україні, владика Михаїл (Колтун), єпископ Сокальсько-Жовківський та владика Тарас Сеньків, єпископ Стрийський. Від імені духовенства гостей привітав протосинкел єпархії о. Григорій Комар, а від громади міста – мер Борислава Володимир Фірман. Детальніше...

Слово владики Ярослава з нагоди благословення початку навчального 2012/2013 року

Слава Ісусу Христу! Дорогі в Христі! Сердечно вітаю у нашому Катедральному храмі всечесне духовенство, тут присутніх представників ректоратів навчальних закладів м. Дрогобича, професорів, викладачів, студентів, семінаристів, школярів, а також їх рідних і близьких. Дозвольте мені сьогодні особливим чином привітати серед нас Апостольського Нунція Архиєпископа Томаса Едварда Галіксона, який представляє в Україні Святішого Отця. Думаю, що його присутність тут серед нас є ще одним свідченням того, що Святішому Отцю є дуже близька наша Церква і її вірні, які, незважаючи на переслідування, залишилися вірними Христовій заповіді «Щоб усі були одно» (Йо 17,21). Це є для нас також знаком визнання і поваги до славної історії українського народу, наших велетнів духа, котрі з чистих джерел християнської віри черпали свою мудрість і свою любов до Бога і Батьківщини. Сердечно вітаю усіх та на початку цього навчального року складаю якнайщиріші побажання щедрих Божих ласк і благословення та успіхів на шляху реалізації Ваших благородних намірів. Вітаю тих, хто тільки розпочинає свій черговий етап здобуття знань; вітаю й тих, хто вже, маючи певний досвід навчання та духовного виховання, приступає до свого нового року студій. Освіта є важливим елементом у вихованні та зростанні кожної людської особи. Один священик напередодні закінчення канікул спитався хлопчика-третьокласника, що прислуговував у церкві: "Канікули кінчаються. Тішишся, що вже знову підеш до школи?" Той щиро відповів: "Не тішуся, але я хочу бути мудрим, то мушу туди йти". Справді добра відповідь. Та й не за віком зріла, бо з неї видно не тільки мудрий підхід до школи, але й до самого життя. Здобуваючи знання, ми розвиваємо свої таланти, вчимось з досвіду багатьох людей, формуємося як особистість, готуємось до ефективнішого застосування наших обдарувань і здібностей... Але справжньою нашою ціллю мало б бути не просто здобуття знань, а прямування до мудрості, яка є одним з семи дарів Святого Духа. Знання це ще не мудрість. Є люди, яких називають «ходячою енциклопедією»; їхні голови повні різних відомостей. Інші можуть миттєво здійснити важкі математичні підрахунки... Є люди, котрі вміють використовувати свої знання на те, щоб як кажеться "давати собі раду в житті", вони вміють крутитися; але й їхні знання – це не мудрість, а радше хитрість. Є люди, котрі здобуті знання використовують на злі цілі. Серед злочинців є багато спритних і ерудованих людей... Одним словом, завдяки навчанню ми можемо навіть до безмежності розвинути наш розум, але це ніяк не означатиме, що таким чином стаємо мудрими. Мудрість – це дар Святого Духа. Наш інтелектуальний розвиток лише дозволяє його якнайкраще використовувати. Що ж таке мудрість? Мудрий це той, хто знає, що світ не існує сам зі себе, але що його сотворив Бог і Бог підтримує його при існуванні. Мудрий той, хто пам'ятає, що людина є покликана до вищих цілей, а не прив'язана тільки до розв'язання клопотів, котрі переслідують її кожного дня. Мудрий той, хто вміє розпізнати у світі голос Божий, що кличе його до вищої досконалості. Мудрий це той, хто пізнав вічну ціль свого земного життя і згідно цієї цілі влаштовує своє щоденне життя. Мудрим є той, хто вміє чинити добро, шукає добра і ширить навколо себе добро. Одного разу до Христа прийшов юнак, і спитав його: «Вчителю добрий, що доброго маю чинити, щоб мати вічне життя?» (Мт. 19,16). Вам, дорогі викладачі і вчителі, протягом навчального року ваші учні і студенти задаватимуть безліч питань. Як християни ми знаємо, що серед усіх цих питань найголовнішим мало б бути саме це питання: Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне? Молодій людині не вистачить тільки дати набір певних знань, треба навчити її жити, і жити так, щоб життя мало сенс і щасливе продовження у вічності. Можна б сказати, що найкраща школа – це та, яка дає відповідь саме на це найголовніше питання: як жити, щоб осягнути вічне життя? А найважливіший екзамен – це той, котрий кожен з нас „здаватиме" на порозі вічності. „Добрий вчитель" – це не те саме, що „поблажливий". „Добрий" означає перш за все люблячий, чесний і правдивий. Маємо у цьому прекрасний приклад – Божественного Вчителя, Христа. Не біймося наслідувати його у нашій викладацькій діяльності. «Якщо не Господь збудує дім, даремне будівничі трудились. Якщо не Господь охоронятиме місто, даремне пильнував сторож», - каже Псалмопівець (пор. Пс. 127,1). Майбутнє нашого народу – в руках наших дітей та молоді, а тому їх навчання і виховання є надзвичайно відповідальним завданням. Вчителі та викладачі, пам'ятайте, що сьогодні ви закладаєте фундамент під ту будівлі, яка виросте завтра. Відповідально віднесімося до нашого важливого завдання, а ви, їх вихованці, будьте сумлінними учнями, бо зараз навчання – це Ваша найбільша інвестиція у майбутнє. Знання треба здобувати постійною клопіткою працею. Час — то дорога річ. Шануйте його, використовуйте кожну хвилину. Хай всемилостивий Господь благословить Вас усіх – і тих, хто навчає, і тих, хто навчається, - на добрі діла. Хай Святий Дух просвічує ваш розум своїм світлом й укріплює ваші душі своїми ласками. Будування рідного дому, якому на ім'я Україна, буде тривалим і міцним лише тоді, коли будуватиметься на міцних фундаментах Божого закону і Божої волі. Маємо пам'ятати, що людина тільки тоді розвиватиметься повноцінно, коли гармонійно розвиватиметься її тіло, душа і дух. Не може правильно рости організм, якщо ми штучно не даватимемо розвиватися якимось його органам. Не може повноцінно розвиватися людська особа, якщо ми виключимо з виховного процесу якусь її складову – тіло, інтелект чи духа. Батьки як добрі християни мають подбати, щоб їхні діти отримували належну освіту і виховання. Це їхнє право як громадян і обов'язок як християн. Ще зовсім недавно нам намагались нав'язати зовсім іншу ідеологію, виключаючи з виховання духовність. Наші навчальні заклади були "мовчазними". Бракувало в їх стінах молитви, бракувало правди про Бога, про вічність, про безсмертність людської душі, про наше покликання до святості... На жаль, вчителі були позбавлені можливості формувати світогляд дітей на Заповідях Божих, на принципах християнської моралі, тобто на тому, що, як свідчить досвід поколінь, є необхідною нормою соціальної поведінки, моральним абсолютом, безумовним життєвим пріоритетом людини. Заповіді Божі – це немов компас, який під час подорожі серед бурхливих хвиль не дає нам втратити правильний напрямок. На рамена вихователів лягає відповідальність, аби наші діти часто споглядали на цей компас, згідно з ним синхронізували своє життя і свої прагнення. В кожній малій дитині закладено велике майбутнє. Серед теперішніх школярів і студентів напевно стоять великі вчені, жертовні лікарі, вправні керівники і урядовці, розумні вчителі, гречні продавці, вправні слюсарі, люблячі батьки і матері, а передовсім святці. Бо саме святість є найголовнішим покликанням, яке дав нам Бог, привівши нас у це життя. Молімося сьогодні разом до нашого Бога, щоб ми ніколи не забували, чиї ми діти, щоб пам'ятали, що Бог є нашим спільним Отцем, Котрий любить нас ніжною любов'ю. Нехай Господь благословить наших дітей, нехай захоронить перед зіпсуттям та наповнить їх серця мудрістю з неба, а Пресвята Богородиця захоронить перед усіляким злом та безнастанно опікується нашою молоддю, щоб вона зростали літами, мудрістю, ласкою в Бога та людей. Амінь! +Ярослав м. Дрогобич,1 вересня 2012 року Божого Детальніше...