Христос Рождається!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Сьогодні торжественно вшановуємо пам’ять святих Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого. Це – Святі Отці Церкви, проповідники, пастирі, які жили і служили у IV ст. Василій Великий і Григорій Богослов – Кападокійські Отці, Йоан Золотоустий – представник Антіохійської Церкви.
Кожен із цих трьох святителів має також свій окремий день почитання. Сьогоднішнє є свято, в якому вшановуємо трьох святителів разом, було встановлене аж в ХІ столітті. Як оповідає нам церковне Передання, з часом серед вірних, де служили святі, розпочалися дискусії щодо їх почитання. Іншими словами, стали сперечатися, хто зі святителів має більші заслуги перед Церквою. Тому то троє святителів з’явились у сні Йоанові, єпископові міста Євхаїти, і промовили: «Ми, як бачиш, одне в Бога й нічого нема в нас противного чи спірного … Тож нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що задля нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням є всі сторони світу приводити до миру і єдності». Таким чином, як за земного життя святі Отці дбали про єдність Христової Церкви, так і прославлені на небесах вони не перестали чувати над єдністю християн. Адже єдність, поряд із заповіддю любові, є однією з найважливішою настанов Христа учням. Про цю єдність для учнів Христос молився у своїй Архиєрейській молитві: «Щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав» (Йо.17,21).
Святі Василій Великий, Григорій Богослов та Йоан Золотоустий жили в період, який називаємо золотою добою Церкви, бо тоді були окреслені основні догми нашої християнської віри. Водночас це був час великих викликів для Церкви, адже різні єретичні вчення, які ширилися в той час, були небезпечними для ще не утверджених у вірі християн. Саме перед такими оманливими віруваннями перестерігає нас сьогоднішнє апостольське читання: «Не дайте себе звести різними та чужими науками» (Євр. 13,9). Святителі, яких ми сьогодні молитовно вшановуємо, доклали чимало трудів, присвятили все своє життя у навчанні правдивої віри. Кожен із шанованих нами Отців примножував і розвивав дані йому Богом дари і служив ними для утвердження Христової Церкви, для добра та спасіння своїх вірних.
Багато спільних рис об’єднує цих трьох святителів. Вони жили в один історичний період, походили з багатих аристократичних родин, здобули чудову на той час освіту. Святі Василій Великий, Григорій Богослов та Йоан Золотоустий мали все, щоб стати успішними людьми тогочасного світу, однак вони все це покинули, присвятивши своє життя Богові. Ставши на шлях монашого, священничого і єпископського служіння, всі вони з апостольською ревністю служили Богові своїм богоугодним життям, а Божому людові – навчанням правдивої віри. У тропарі свята ми просимо святителів: «До апостолів подібні і вселенної вчителі, Владику всіх моліте, щоб мир вселенній дарував і душам нашим велику милість». Їхнє життя було схоже до апостольського у ревності, вірі, проповіді і утисках за правду. Вони є вчителями Вселенської Церкви, тому що стали на сторожі вірності апостольському Переданню і автентичності апостольської науки тоді, коли вона зазнавала нападів з боку різних єретичних вчень.
Водночас кожен з цих трьох святителів вирізнявся своїми особливими харизмами, які і стали особливим вкладом кожного з них у розвиток Христової Церкви. Святого Василія ми називаємо Великим, тому що він справді був великим аскетом і подвижником, зокрема уклав правила монашого життя. Святий Григорій вслід за євангелистом Йоаном отримав титул Богослов, бо проникнув у глибини богослов’я, навчав про Пресвяту Трійцю, описав таїнство Триєдиного Бога. Святий Йоан названий Золотоустим за те, що розвинув дар слова і плодом цього стали чудові проповіді, які і до сьогодні є скарбницею мудрості.
У цей святковий день для нас важливо коротко поглянути на життя кожного з трьох святителів, бо з нього почерпнемо приклади і настанови для себе. Недаремно сьогоднішній Апостол ніби закликає наслідувати Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого: «…дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру» (Євр. 13,7).
Святий Василій Великий (329-379) народився в місті Кесарії Кападокійській, що в Малій Азії, походив з визначного шляхетного роду, змалку був вихований у християнській вірі, згодом здобув найкращу на той час освіту. Хоч деякий час після навчання він жив і працював по світськи, проте за прикладом і заохотою своєї сестри Макрини, а передусім відповідаючи на Божий поклик, він кардинально змінює життя і стає на шлях аскетичного монашого життя. Його висока освіченість допомагала йому виражати глибини богословської думки. Василій Великий заклав основу спільнотного монашого життя за що його називають батьком східного монашества. Згодом святий Василій стає архиєпископом Кесарії Кападокійської, а його архипастирська діяльність поєднувала в собі багато різних ділянок служіння і принесла чимало добрих плодів для Христової Церкви. Найбільше зусиль Василій Великий доклав у боротьбі з єрессю Арія. З огляду на великий подвиг і вклад у розбудову Христової Церкви за святим Василієм утвердився титул Великий. Він став Великим, бо обрав шлях смирення. Велич його духа бачимо в його богословських творах, монаших правилах, укладених ним молитвах.
Святий Григорій Богослов (329-390) походив зі священничої родини. Його батько був єпископом у м. Назіянз, що в Кападокії. Однак для його утвердження в покликанні значний вклад зробила також і його матір Нонна, яка випросила у Бога дар його життя і, виховуючи, заохочувала свого сина до служіння Господеві. Як і святий Василій Великий, Григорій здобув високу освіту. Власне під час свого навчання він зустрівся з Василієм в Атенах, і вони стали приятелями на ціле життя. Про цей період свого життя він згодом напише: «Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи на науку». Цей короткий спогад з життя є таким промовистим для розуміння справжніх пріоритетів в житті людини. Прийнявши священниче, а згодом і єпископське рукоположення, святий Григорій деякий час був єпископом м. Сазими. Другий Вселенський собор 381 року поставив Григорія Богослова архиєпископом столичного міста Константинополя. Це викликало невдоволення деяких єпископів, а тому Григорій Богослов смиренно залишив константинопольську катедру і повернувся до свого міста Назіянзу, де провадив тихе подвижницьке монаше життя. Останні роки свого життя він присвятив боротьбі проти єресей, які поширювалися в його рідному місті. У своїх богословських творах святий Григорій Богослов докладно пояснив догму про Пресвяту Трійцю.
Святий Йоан Золотоустий (347-407) народився у сім’ї воєначальника, в місті Антіохії, де вперше слово благовісті принесли апостоли Варнава і Павло (Ді 11,19-26). Після смерті батька любов до Бога йому прищепила його мати Антуса. Йоан отримав також добру освіту, навчався у визначних риторів. Пізніше ці риторські здібності стануть для нього чудовим знаряддям для проповіді Божого Слова. Спочатку він був юристом, але покинув цю професію, обравши богопосвячене життя, перші роки якого провадив в усамітненні й подвизі. Згодом, ставши священником, Йоан відзначився як визначний проповідник. Голошення Слова Божого займало чільне місце у його священничому служінні. Він згадує: «Не можу одного дня проминути, щоб вас не накормити зі скарбів Святого Письма». У своїх проповідях він пояснював багато моментів Біблії і так навернув багато язичників. За чудовий дар слова святитель Йоан отримав титул Золотоустий. Згодом він став архиєпископом Константинополя, де служив як ревний проповідник, добрий пастир, мудрий наставник і вчитель. За свою твердість у християнській вірі і вченні терпів переслідування від імператорського двору і, навіть, вигнання з єпископської катедри. У засланні провів третину свого архиєрейського служіння, там і відійшов до Господа.
У богослужінні сьогоднішнього свята ми звеличуємо трьох святителів разом, виокремлюючи окремі чесноти кожного: «Зібравшись святково, прославмо похвальними піснями святителів Христових і славу Отців, стовпів віри, вірних учителів і захисників, виголошуючи: Радуйся, премудрий Василію, світильнику Церкви і стовпе непохитний! Радуйся, богослове Григорію, небосяжний уме й архиєрею великий! Радуйся, Іване Золотоустий, ясний проповіднику покаяння! Преславні Отці, не переставайте молитись до Христа повсякчас за тих, що з вірою і любов'ю справляють ваше божественне й врочисте свято» (стихира Вечірні). Богослужбові тексти Утрені називають трьох Отців «пресвітлими світильниками» Христової Церкви, які просвітили світ. Вони міцно закорінили у своєму серці євангельські слова Ісуса Христа: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5, 16). Це світло яскраво сяяло Вселенській Церкві під час земного життя цих трьох святителів. Воно сьогодні продовжує світити і нам через їхню багату духовну спадщину.
Дорогі у Христі! Життя святих Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого – дороговказ і приклад християнської досконалості для кожного християнина. Вони вказують нам шлях богопізнання і зростання в досконалій вірі. З їх життя вчимося правдивої досконалої любові до Бога і ближнього. Звершуючи їхню пам’ять, просімо Господа, щоб за їх заступництвом і ми стали світильниками для наших ближніх і несли у світ світло правдивої віри, милосердної любові і єдності. А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами. Амінь.
+ Ярослав
30 січня 2025 року Божого,
м. Дрогобич
- Владика Ярослав: Свв. Василій Великий, Григорій Богослов та Іван Золотоустий дбали про єдність Христової Церкви [фото]
- У Дрогобичі освячено душпастирський центр св. Володимира Великого [фото]
- Проповідь на тридцять першу неділю по Зісланні Святого Духа (2025)
- Владика Ярослав: Дотримання заповідей є обов’язковим, але тільки знати їх і формально виконувати не є достатнім
- Проповідь на тридцяту неділю після Зіслання Святого Духа (2025)
