SDE

Проповідь з нагоди 295-ліття з дня об’явлення та 25-ліття обрітення Самбірської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці (2022)

15 лютого 2022
Друк E-mail

Дивна Твоя Тайна, чистая явися,
Новосамбірська Церков чудес ісполнися,
де ікона твоя слези істочила,
невидящим очи дала, хромих ізцілила…
(Пісня до Чудотворної Пречистої Діви Самбірської)

Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри!

Різдвяна серія свят завершується Стрітенням Господнім, яке ми святкуємо у сороковий день після Христового Різдва. Це свято своїм змістом тісно пов’язане з Різдвом Христа і відкриває шлях до Пасхи. Сьогодні таїнственно споглядаємо, як Пречиста Діва Марія і святий обручник Йосиф приходять до єрусалимського храму, а на руках Богородиці бачимо сорокаденне дитятко Ісуса. Можна сказати, що сьогодні до храму Пресвяту родину привів Господній Закон. Тому що, згідно з старозавітним приписом, на згадку про спасіння Ізраїля під час виходу з Єгипту кожен первенець посвячується Богові (пор. Вих.13, 2). Для того, щоб батьки могли втішатися присутністю цієї дитини, яка є Божою власністю, вони повинні були принести Богові жертву на сороковий день після народження дитини (пор. Лк. 2,24). Але на Стрітення Господнє за цим релігійним обрядом відбулося щось надзвичайне – зустріч людини з Богом, Спасителя – зі спрагненим спасіння людством.

Сьогодні і ми прибули до Матері Божої, прославленої у Самбірській чудотворній іконі – з благодаренням, любов’ю і вдячністю але також із прохання про заступництво, допомогу та Її неустанну поміч. У 2022 році Божому на свято Стрітення наша єпархія вшановує два ювілеї, пов’язані з Самбірською Чудотворною іконою Пресвятої Богородиці: 295-ліття з дня об’явлення ікони як чудотворної та 25-ліття обрітення цієї ікони, яка впродовж півстоліття вважалась втраченою.

Самбірська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці належить до ряду богородичних ікон «умиління». Старослов’янське слово «умиління» вміщає в себе значення кількох сучасних слів: «скорботи», «милосердя» і «любові». Вираження цих духовних почуттів споглядаємо у Самбірській чудотворній іконі. На ній дитя Ісус притуляється cвоїм обличчям і рукою до обличчя Богоматері. У свою чергу Пресвята Богородиця по-материнському пригортає до себе Сина в передчутті сповнення пророцтва старця Симеона Богоприємця, яке той промовив в Єрусалимському храмі: «Ось цей поставлений для падіння і встання багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець» (Лк. 2, 34-35). Пригортаючи Сина, Пресвята Богородиця пригортає до себе кожну скорботну душу. А Ісус, обіймаючи і бажаючи утішити Свою Матір, обіймає своєю благодаттю кожну людину, яка вдається до Нього в молитві.

Божественне «умиління», окрім згаданих традиційних рис, проявилось на Самбірській іконі також в чудесний спосіб — кривавих сліз, які з’являлись на іконі впродовж тривалого часу і правдивість яких ствердили учасники єпархіальної комісії, призначеної для вивчення ікони перемишльським єпископом Єронімом Устрицьким (1715-1746), а також чимало державних урядовців і  вірян. Чому Пресвята Богородиця «заплакала» в той час кривавими сльозами? Відповідь на це питання слід шукати в обставинах, в яких у той час знаходився наш народ. Гортаючи книгу Буття нашого народу, спостерігаємо як майже до кінця XVII ст., наші терени потерпали від несподіваних наїздів загарбників зі Сходу, від яких найбільше страждав простий люд, то гинучи від їх рук, то потрапляючи в полон, або залишаючись біля руїн спаленої оселі без даху над головою. Початок XVIII ст. ознаменувався моровою пошестю. Відомо, що від чуми померла родина, яка первісно володіла цією іконою. Загалом же впродовж кількох років пандемія відібрала життя у двох третин мешканців м. Самбора. З такими наслідками пошесті зустрілись не тільки самбірчани, але мешканці решти наших містечок і сіл. Адже, як добре знаємо, пандемію не спиняють географічні кордони.

Своїми кривавими сльозами Пресвята Богородиця засвідчила скорботу свого материнського серця над стражданням улюблених дітей Христової Церкви. У своєї слабкості й хиткості посеред випробувань і горя людина потребує видимих знаків Божої присутності для зміцнення віри, а Бог у такий спосіб засвідчує силу Своєї благодаті, яка постійно присутня в Церкві, зокрема в Святих Таїнствах, у щирій довірливій молитві до Бога.

Любов Божого люду до Божої Матері, прославленої у Самбірській чудотворній іконі, виразив незнаний митець, зобразивши в її нижній частині місцеве шляхетне подружжя Іллю та Єлизавету Комарницьких, яке звертається до Божої Матері словами молитви «О Всепітая Мати». Цією молитвою завершується Акафіст до Пресвятої Богородиці, який перед чудотворною іконою після отримання Божих ласк за Її посередництвом молились вдячні вірні. Заможне подружжя Комарницьких не випадково зображено на іконі. Завдяки їхнім коштам і старанням упродовж десяти років (1728-1738 рр.) було збудовано кам’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці, який сьогодні є однією з найдавніших кам’яних парафіяльних церков Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Ілля Комарницький склав також у пожертву для парафіяльної громади територію перед храмом, яка впродовж трьох століть уможливлює проведення численних прощ до Самбірської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. Так стараннями благочестивих християн «Мудрість собі будинок збудувала, і витесала сім стовпів до нього. Забила свої жертви, вина свого налила і стіл свій теж приготувала. Послала своїх служниць, щоб оповістити, по щонайвищих закутках у місті: „Хто простодушний, нехай сюди заверне“» (Прип. 6, 1-4).

Почитателі Божої Матері, прославленої у Самбірській чудотворній іконі, не лише молились до неї за свого життя, але забажали бути похованими в крипті храму, щоб в такий спосіб залишитись під Покровом Божої Матері й у вічності. Відомо, що у підземеллі церкви Різдва Пресвятої Богородиці похована родина Комарницьких та перемишльський єпископ Атанасій Шептицький (1762-1779).

25-літній ювілей обрітення Самбірської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці ми святкуємо у свято Стрітення Господнього, яке, за Божим Промислом, віддавна було одним з днів церковного року, коли ця ікона вшановувалась в урочистий спосіб. Зокрема, у 1830 році перемишльський єпископ Іван Снігурський визначив це свято днем відпусту в храмі Різдва Пресвятої Богородиці в м. Самборі.

Однак чудесні події, пов’язані з цим періодом церковного року, сталися також і значно пізніше. У ХХ ст. вважалось, що з 1944 року місцезнаходження оригіналу ікони є невідомим, а в святилищі храму Різдва Пресвятої Богородиці за коштовними срібно-золотими ризами знаходиться одна з її копій. Втім восени 1996 року під час ремонту освітлення довкола місця зберігання ікони було виявлено, що за срібними шатами знаходиться старовинна ікона Самбірської Пресвятої Богородиці. Образ вирішено віддати на експертизу, а відтак відновлення старшому реставраторові Львівського музею історії релігії Василеві Боянівському. Під час дослідження ікони, вивчення стану полотна, техніки її написання, використаних фарб, реставратор встановив, що образ походить з кінця XVII ст., а отже і є тією славнозвісною Самбірською чудотворною іконою Пресвятої Богородиці.

У лютому 1997 року, в період святкування свята Стрітення Господнього, після завершення реставраційних робіт, Самбірську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці внесено до Архикатедрального собору св. Юра в м. Львові, де урочисте богослужіння відслужив владика Любомир (Гузар), єпископ-помічник Глави Української Греко-Католицької Церкви, у співлужінні владики Юліяна (Вороновського), єпископа Самбірсько-Дрогобицького та за участі численного духовенства й вірних. Опісля ікона побувала в храмах Львова, Дрогобича, Старого Самбора, а 23 лютого 1997 року її процесійно внесли до храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Самбора, де вона зберігається по сьогоднішній день. У 2010 році блаженної пам’яті владика Юліян Вороновський проголосив свято Стрітення Господнього на території Самбірсько-Дрогобицької єпархії днем почитання Самбірської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці.

Як часто в нашому житті ми потребуємо духовної допомоги, бо відчуваємо власну слабкість і неспроможність. Тому Господь наш Ісус Христос обдаровує нас своєю опікою і, за словами псалмоспівця, посилає ангелів своїх, аби охороняли нас, щоб «нога не спіткнулася об камінь» (пор. Пс. 90, 12). Але найбільшим благодіянням Бога є те, що Він подав нам Небесну заступницю – Преблагословенну Владичицю нашу Богородицю.

В особі Пресвятої Богоматері отримуємо Божу допомогу і заступництво. Вона, як любляча Мати і Небесна Покровителька, заступається за нас у свого Сина. Отці Вселенського Собору проголошують: «Це материнство Марії невпинно триває в ікономії благодаті – від тієї згоди, яку вона з вірою дала у Благовіщенні та якої непохитно трималася під хрестом, аж до досягнення досконалості всіх обраних у вічності. Взята на небеса, не полишила вона цього спасенного служіння, а своїм різноманітним заступництвом далі здобуває нам дари вічного спасіння. Своєю материнською любов’ю вона дбає про тих братів свого Сина, які ще паломничають на земному шляху, а надто про тих, хто перебуває в небезпеках і скруті, аж поки не приведе їх до щасливої батьківщини. Тому Пресвяту Діву величають у Церкві Заступницею, Помічницею, Споспішницею, Посередницею» (Догматична конституція ІІ Ватиканського Собору про Церкву, 62).

Пречиста Діва Марія справді є Матір’ю Церкви, а отже, кожного з нас. Вона ніколи не покидає своїх дітей у скруті, ніколи не відвертається від них у скорботі. Ми можемо радіти, що перед Божим престолом маємо таку заступницю, Яка невтомно молить за нас перед лицем Всевишнього. Вона піклується про своїх дітей, супроводжує своїм покровом кожну християнську душу.

Велику надію покладає на Богородицю наш український народ. Упродовж століть споруджує на Її честь храми, прибігає до Її ікон, лине до чудотворних місць, де по-особливому відчувається Її заступницька дія. Чимало таких богородичних святинь є на нашій землі! Крім Самбора, Грушева і Билич, у нашій Самбірсько-Дрогобицькій єпархії маємо й інші чудотворні місця, де можемо користати з духовної допомоги Пресвятої Богородиці.

Завжди, а особливо в час найбільших випробувань, ми благаємо Пресвяту Богородицю, щоб Вона не тільки не припиняла огортати нас своїм небесним покровом, а й вимолила для нас у Господа особливі ласки і благодаті. Ми просимо, щоб Вона зупинила поступ зла російського агресора, який окупував наші землі на сході і півдні України, збираючи біля наших кордонів сотні тисяч війська. Ми благаємо в Неї, щоб на нашій українській землі запанував справедливий мир. Ми молимося за наш народ і за нашу улюблену батьківщину Україну, щоб силою заступництва Пресвятої Богородиці відступила темна сила зла, агресії і війни.

І сьогодні молімося до Богоматері, «в молитвах невсипущої і в заступництвах незамінне уповання», щоб Вона допомагала нам там, де ми змушені констатувати людську безсилість. Просімо, щоб Пресвята Богородиця донесла молитви всіх нас до Сина свого, а Бога нашого, щоб Він просвітив свій Лик на людський рід та помилував нас. А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога Отця, і Причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами! Амінь.

+ Ярослав

15 лютого 2022 року Божого,
м. Самбір

Теми: Ярослав (Приріз)

Інші публікації за темою
^ Догори