SDE
Публікації за темою: Блаженніший Святослав

Україна спливає кров’ю! Звернення Синоду Єпископів УГКЦ

10 вересня 2014
Ми, єпископи Української Греко-Католицької Церкви з України та з країн поселень українців Південної, Північної Америки, Австралії та Європи, які зібралися на черговий Священний Синод у м. Львові, усвідомлюючи свою відповідальність за повірену нам паству, підносимо голос від імені народу України та волаємо до народів світу: «Україна спливає кров’ю!» Ця мирна суверенна держава зазнала прямого військового вторгнення з боку північного сусіда. Сотні одиниць важкої зброї і техніки, тисячі озброєних найманців та військових регулярної армії Росії перетинають кордони України, сіють смерть і знищення, незважаючи на перемовини про перемир’я та дотеперішні дипломатичні зусилля. Водночас триває нечувана за масштабами ненависті та спотворення істинного стану речей пропаганда, яка є не менше руйнівною, ніж зброя масового ураження. Увесь світ став свідком, як упродовж останніх місяців на теренах України агресор чинить злочини проти людства. Цілий світ сколихнуло злочинне збиття малайзійського літака, через що загинуло 298 осіб з 10 країн світу. Тисячі людей, зокрема жінки та діти, були безоглядно вбиті; багатьох із них не вдалося навіть гідно поховати. Численні поранені змушені просто чекати смерті через недосяжність медичної опіки. Тисячі людей викрадені та зазнають тортур і привселюдного приниження людської гідності. Сотні тисяч біженців вимушені покинути свої домівки через загрозу їхньому життю і небезпеку смерті. Якщо негайно не зупинити ці злочини, то з настанням зимових холодів кількість жертв зросте в десятки разів. Той, хто вбиває людей в Україні, завтра не завагається повернути свою зброю супроти будь-кого в своїй країні та поза її межами, атакувати будь-яку державу світу. Перед лицем таких тяжких злочинів ми взиваємо до сумління віруючих людей різних релігій і віровизнань, звертаємося до всіх людей доброї волі, керівників держав і членів світового співтовариства: «Зупиніть кровопролиття в Україні!» Сьогодні мовчанка чи бездіяльність, небажання визнати всю драматичність ситуації, яка склалася в нашій країні, можуть зробити кожного не просто німим чи байдужим свідком, а й співучасником гріха вбивства, що кличе про справедливість до неба, як про це говорить Священне Писання: «І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі» (Бут. 4, 10). Як не пригадати також слів святого Івана Павла ІІ, котрий далекого 1979 року в околицях колишнього концтабору Аушвіц-Біркенау сказав: «Відповідальними за війни є не лише ті, хто викликає їх безпосередньо, а й ті, хто не робить усього, що в його силах, щоб відвернути їх». До відповідальності закликаємо особливо тих, кого Господь наділив владою приймати необхідні рішення на політичному рівні задля відновлення миру і безпеки в Європі. А всіх віруючих та людей доброї волі знову закликаємо до усильних молитов за припинення агресії і відновлення тривалого та всеохопного миру в Україні. Переконані, що Господь є з нами в наших стражданнях і бідах, що Він почує наші спільні благання та молитви, і завдяки скоординованим зусиллям міжнародної спільноти ми зможемо припинити кровопролиття, захистити гідність людини та відновити життєдайний мир. Блаженніший Святослав (Шевчук),Верховний Архиєпископ УГКЦВисокопреосвященний Владика Василь (Семенюк),Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-ЗборівськийВисокопреосвященний Владика Володимир (Війтишин),Архиєпископ і Митрополит Івано-ФранківськийВисокопреосвященний Владика Ігор (Возьняк),Архиєпископ і Митрополит ЛьвівськийВисокопреосвященний Владика Іван (Мартиняк),Митрополит Перемисько-ВаршавськийВисокопреосвященний Владика Лаврентій (Гуцуляк),Архиєпископ і Митрополит ВінніпезькийПреосвященний Владика Володимир (Ковбич),Архиєпископ і Митрополит КуритибськийВисокопреосвященний Владика Стефан (Сорока),Архиєпископ і Митрополит ФіладельфійськийПреосвященний Владика Борис (Ґудзяк),Єпарх Паризької єпархії святого Володимира дляукраїнців візантійського обряду ФранціїПреосвященний Владика Браєн (Байда),Єпарх СаскатунськийПреосвященний Владика Василь (Івасюк),Єпарх Коломийсько-ЧернівецькийПреосвященний Владика Володимир (Ющак),Єпарх Вроцлавсько-ҐданськийПреосвященний Владика Гліб (Лончина),Єпарх єпархії Пресвятої родини з осідком у ЛондоніПреосвященний Владика Давид (Мотюк),Єпарх ЕдмонтонськийПреосвященний Владика Дмитро (Григорак),Єпарх БучацькийПреосвященний Владика Кен (Новаківський),Єпарх Нью-ВестмінстерськийПреосвященний Владика Мирон (Мазур),Єпарх єпархії Непорочного Зачаття Пресвятої БогородиціПреосвященний Владика Михаїл (Колтун),Єпарх Сокальсько-ЖовківськийПреосвященний Владика Павло (Хомницький),Єпарх СтемфордськийПреосвященний Владика Петро (Стасюк),Єпарх МельборнськийПреосвященний Владика Річард (Семінак),Єпарх ЧиказькийПреосвященний Владика Степан (Хміляр),Єпарх ТоронтонськийПреосвященний Владика Тарас (Сеньків),Єпарх СтрийськийПреосвященний Владика Ярослав (Приріз),Єпарх Самбірсько-ДрогобицькийПреосвященний Владика Богдан (Дзюрах),Єпископ Курії Верховного Архиєпископа,Секретар Синоду Єпископів УГКЦПреосвященний Владика Петро (Крик),Апостольський Екзарх Німеччини та СкандинавіїПреосвященний Владика Василь (Тучапець),Екзарх ХарківськийПреосвященний Владика Йосафат (Говера),Екзарх ЛуцькийПреосвященний Владика Михайло (Бубній),Екзарх Одеський, Адміністратор Кримського екзархатуПреосвященний Владика Степан (Меньок),Екзарх ДонецькийПреосвященний Владика Даниїл (Козлинський),Апостольський адміністратор єпархії Покрова ПресвятоїБогородиці в АргентиніПреосвященний Владика Іван (Бура),Апостольський адміністратор Пармської ЄпархіїПреосвященний Владика Діонісій (Ляхович),Апостольський Візитатор для українцівгреко-католиків в Італії та ІспаніїПреосвященний Владика Венедикт (Алексійчук),Єпископ-помічник Львівської АрхиєпархіїПреосвященний Владика Йосиф (Мілян),Єпископ-помічник Київської АрхиєпархіїПреосвященний Владика Євген (Попович),Єпископ-помічник Перемисько-Варшавської АрхиєпархіїПреосвященний Владика Богдан (Манишин),Єпископ-помічник Стрийської єпархіїПреосвященний Владика Йосафат (Мощич),Єпископ-помічник Івано-Франківської АрхиєпархіїПреосвященний Владика Григорій (Комар),Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархіїПреосвященний Владика Василій (Лостен),Єпископ-емеритПреосвященний Владика Іриней (Білик),Єпископ-емерит Детальніше...

Лист-звернення Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ з нагоди проведення VI Всеукраїнського військового паломництва до Зарваниці

05 вересня 2014
Уже п’ять років поспіль Марійський центр у Зарваниці збирає під покров Пресвятої Богородиці велику кількість службовців Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України та інших військових формувань. Ця подія не пересічна, оскільки гуртує всі українські силові структури біля стіп Богородиці в єдину християнську спільноту, кожен член якої готовий виконувати свій обов’язок християнина залежно від особливості власного покликання, в основі котрого лежить вірність і відданість українському народові. Саме сюди військові несли та несуть свої прохання-молитви, щоб передати їх в руки Небесної Матері – Заступниці України. Цього року, 20-21 вересня, буде проведена чергова військова проща до Зарваниці. У ній візьмуть участь представники ЗСУ, силових структур, воїни, які брали участь у бойових діях в зоні АТО, поранені військовослужбовці, члени сімей захисників України. Це паломництво вкотре поєднає всіх захисників у духовному центрі в єдину спільноту, щоб вознести свою усильну молитву за мир і спокій у країні, що їх так непохитно відстоюють наші захисники. Плекання миру та його захист – це справа не лише військових, а й обов’язок кожного громадянина-патріота. Водночас покликанням кожного християнина є нести мир, отриманий від Господа, і ділитися ним із ближніми. Саме тому Богородиця всіх нас єднає в цьому паломництві, щоб увесь народ України прийняв дарований Всевишнім мир: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам» (Ів. 14, 27). Сьогодні ми ласкаво запрошуємо всіх небайдужих, чиє серце відкрите на плекання миру, єднатися з військовими в молитві за мир і спокій в Україні та світі, яка проходитиме в Зарваниці. В особливий спосіб запрошуємо долучитися до молитви родин військовослужбовців. Ця молитва стане міцним щитом захисту та підтримки для тих, хто перебуває на передовій, хто в постійній небезпеці для життя та здоров’я непохитно стоїть на служінні миру. У рамках паломництва, окрім молитовної підтримки захисників, буде можливість надати їм матеріальну допомогу. З цією метою буде проводитися збір коштів для потреб військовослужбовців у зоні АТО. Єднаючись у спільній справі плекання миру, візьмімо близько до серця Господній заклик до нас: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт. 5, 9). Ми є миротворцями тоді, коли з нами непереможний щит – щира молитва до Бога за мир та спокій. Єднаймося! Прийдімо до Богородиці Зарваницької та віддаймо їй у руки свої молитви-благання за наш народ, наше військо, наш мир. Будьмо миротворцями! † СВЯТОСЛАВДано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,у день Святих мучеників Фотія і Аникити,25 серпня 2014 року Божого Детальніше...

У катедральному соборі Пресвятої Трійці відбувся Чин архиєрейської хіротонії владики Григорія (Комара) [фото&відео]

22 серпня 2014
22 серпня, у день пам’яті св. апостола Матія, у катедральному соборі в Дрогобичі відбулась хіротонія єпископа-помічника Самбірсько-Дрогобицької єпархії владики Григорія (Комара). Єпископську хіротонію здійснив Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ. Співсвятителями були: владика Ігор (Возьняк), Митрополит Львівський, та владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Участь у Божественній Літургії взяли єпископи УГКЦ, Високопреосвященний Томас (Галліксон), папський нунцій в Україні, священики та вірні Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Детальніше...

Блаженніший Святослав під час хіротонії владики Григорія (Комара): "Прийміть вашого нового владику, бо через нього Христос приходить сьогодні до вас, щоб вам послужити"

22 серпня 2014
Прийняти з пошаною та любов’ю нового єпископа закликав Глава УГКЦ вірних Самбірсько-Дрогобицької єпархії. З такими словами 22 серпня, перебуваючи у Дрогобичі, звернувся Блаженніший Святослав під час Божественної Літургії у катедральному соборі Пресвятої Трійці. Глава і Отець УГКЦ у співслужінні владики Ігора (Возьняка), Митрополита Львівського, владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, та єпископів УГКЦ звершив єпископську хіротонію протоієрея Григорія Комара. Детальніше...

У Катедральному соборі відбувся чин архиєрейського найменування єпископа-помічника Самбірсько-Дрогобицької єпархії [фото&відео]

21 серпня 2014
Увечері, 21 серпня, у Катедральному соборі Пресвятої Трійці в Дрогобичі Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, у співслужінні владики Ігора (Возьняка), Митрополита Львівського, та владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, здійснив чин найменування владики-номіната Григорія (Комара). Детальніше...

Звернення Блаженнішого Святослава до вірних Української Греко-Католицької Церкви та всіх українців з нагоди Дня Незалежності України

19 серпня 2014
Дорогі в Христі! Цього року Всевишній знову сподобив нас радості святкувати Свято Незалежності нашої Батьківщини України. У нових драматичних, але водночас величних історичних обставинах, які нам доводиться сьогодні переживати, ми по-новому відкриваємо для себе неоціненність скарбу жити у вільній, суверенній і незалежній державі. Насамперед незалежність відкривається нам як невід’ємна складова свободи та гідності кожної особи і всього нашого суспільства. А цей дар гідності та свободи Божих дітей ми отримали від самого нашого Творця. Про це навчає ап. Павло, звертаючи до нас слова Отця Небесного: «Буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!» (2 Кор. 6, 18). Кожен народ має природне право жити в самостійній і незалежній державі, зберігаючи свою самобутність та вповні розвиваючи всі свої дари й таланти. Коли хтось зазіхає на це право народу, то заперечує даровану йому Творцем гідність і взагалі можливість існування. Свобода і незалежність України, як Божий дар, є водночас плодом багатовікових героїчних змагань наших предків. Неустанна боротьба за суверенність Батьківщини часто була сповнена жертвами і скроплена кров’ю героїв. Проте наш народ ніколи не звертав зі своєї дороги, що нею прямував до свободи, - дороги віри, - дороги, якою є Господь наш Ісус Христос, що сам про себе сказав: «Я є дорога, правда і життя» (Ів. 14, 6). Ця євангельська істина була настільки глибоко закорінена у свідомості українців, що навіть виражалася переконанням: краще вмерти вільним, ніж жити рабом; краще вберегти гідність, жертвуючи собою, ніж втратити власне майбутнє та майбутнє народу, ідучи на внутрішні компроміси із злом та неправдою. Про тих, хто йшов цією християнською дорогою правди, великий Кобзар написав: …Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Ходімо ж, доленько моя! Мій друже вбогий, нелукавий! Ходімо дальше, дальше слава, А слава − заповідь моя. У ці чи не найскладніші часи вільної України, - часи випробувань і новітніх викликів саме на нас Господь поклав відповідальність за збереження й утвердження дару свободи та незалежності нашої держави. Сьогодні ми повинні не лише згадувати своїх славних попередників, а й мати відвагу стати в їхні ряди. Прикладом нам мають слугувати сучасні герої – полеглі воїни Небесної сотні і тисячі наших військовослужбовців, які щомиті жертвують своїм життям і здоров’ям за єдність і кращу долю України. Церква супроводжує їхній подвиг неустанною молитвою до Господа, вимолюючи для загиблих вічної небесної нагороди, а для живих – захисту від ворогів, припинення війни та утвердження на наших землях тривалого і всеохопного миру. Ми твердо віримо, що Господь зглянеться на молитви і страждання свого народу, визволить його від напасті агресора й виведе на шлях оновлення та розбудови національного буття на фундаменті життєдайного Божого Закону.Знаменно, що в цей нелегкий час наша Церква дякує Господу Богу за 25-річчя дару свободи на рідних землях. Воскресіння Церкви-мучениці серед хаосу комуністичного режиму, що розпадався на очах усього світу, стало провісником, доброю новиною про близьке воскресіння України та проголошення її незалежності. Цим ювілеєм Господь ще раз хоче наголосити всім нам, що це Його силою, діянням Святого Духа наша Церква змогла вистояти в найтяжчі роки переслідувань, коли здавалося, що смерть перемагає життя. Сьогодні ми сповнюємося надією на те, що життя і розвиток нашої воскреслої Церкви в Україні є джерелом Божого благословення і підтримки для нашого народу в його теперішній боротьбі за своє буття. У воскресінні Сина Божого ми відкриваємо зміст Хресної Жертви нашого Спасителя, через яку прийшло спасіння світові та свобода від гріха і смерті. У воскресінні Його Церкви ми здатні побачити славу наших мучеників, гідність і велич Божих дітей. У воскресінні України можемо збагнути значення та ціну тих жертв, які сьогодні кладуть на вівтар Батьківщини найкращі сини й дочки України задля запевнення її щасливого майбутнього. У це свято свободи молімося до Господа за мир в Україні. Наша Церква, як добра мати, цього дня особливо благає у Всевишнього захисту і життя для своїх дітей. Тому спільно просімо в нашого Небесного Отця в ім’я Його єдинородного Сина Ісуса Христа припинення кровопролиття, горя і сліз на нашій землі. Поспішімо з християнською любов’ю послужити всім постраждалим унаслідок агресії проти нашої держави. Відстоюючи в нових обставинах нашу незалежність, навчімося бачити образ стражденного Христа в кожному, хто втратив домівку чи вимушено покинув свою землю, у кожному пораненому, полоненому чи викраденому. Наполегливо продовжуймо підтримувати українських воїнів та зміцнювати нашу державу молитвою, працею та активною громадянською позицією. При цьому витривало йдімо дорогою правди і добра, - Христовою дорогою, - яка єдина провадить до повноти життя у свободі та радості. Благословення Господнє на вас! † СВЯТОСЛАВ Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,у день Пам’яті його освячення,18 серпня 2014 року Божого Отцям-душпастирям доручаємо зачитати це Звернення після кожної Божественної Літургії у неділю, 24 серпня 2014 року Божого, у День Незалежності України Детальніше...

Заклик Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ до вірних та всіх людей доброї волі продовжувати безперервну молитву і піст за мир в Україні

17 червня 2014
Дорогі в Христі! Упродовж останніх місяців Українська Держава та наш народ переживають чи не найважчий період свого буття в новітній історії. Ми всі є свідками, а багато з нас і учасниками швидких суспільних перемін, що часто супроводжуються драматичними чи навіть трагічними подіями. Однак, свідомі того, що немає нічого випадкового, за всім стоїть Господь, ми відчуваємо, що ці переміни сповнені надії, бо є провісниками народження, хоч і болісного, нової України. Поступово вмирають залишки радянського способу життя та приходить усвідомлення дійсної незалежності нашої країни. Перед обличчям новітніх небезпек народ України єднається у своїй готовності захищати Вітчизну, відстоювати її соборність та право кожного громадянина жити у вільній, демократичній та європейській державі. У Святому Письмі ми знаходимо чимало описів драматичних моментів в історії Божого народу. Не один раз ізраїльтянам доводилося навіть зі зброєю в руках відстоювати право жити в обітованій, Богом даній землі. Утім, усі блага, які Господь дарував своєму народові, не були здобутками людини – її сили, багатства, політичної потуги чи союзів із могутніми сусідами. Усі перемоги над ворогами були виявом Божої могутності, свідченням того, що то сам Господь перемагає через зусилля своїх людей. Пригадаймо перемогу Давида на Голіятом (пор. 1 Сам. 17) чи ассирійську навалу на Єрусалим за часів царя Ахаза (пор. Іс. 7). Усвідомлюючи могутнє Боже втручання в хід історії свого народу, пророк Ісая виголошує: «Ось Бог – моє спасіння! Я уповаю і не боюся, бо Господь моя сила й моя пісня, Він – моє спасіння!» (Iс. 12, 2). Подібний духовний досвід здобула кожна віруюча людина в Україні, яка, стоячи останніми місяцями в пості і молитві перед Божим обличчям, благала в Господа допомоги та заступництва перед силами зла, що опанували наш край. Початок оновлення влади в нашій державі, президентські вибори, які показали консолідацію українського суспільства і здатність народу брати на себе відповідальність за своє майбутнє, збереження міжрелігійного та міжнаціонального миру в країні – усе це плід вислуханих Богом молитов, прояв сили Покрову над нами Пресвятої Богородиці, посвяту України якій ми відновили 6 квітня цього року. Словами Літургії Івана Золотоустого складімо сьогодні подяку Господеві за всі дари, які ми в цей час від Нього отримали – «явні і неявні, знані і незнані». У нашому стоянні перед Божим обличчям ми не самі. У молитві з нами єднається Святіший Отець Франциск, з нами солідаризуються християни в усьому світі, мільйони людей доброї волі різних народів і віровизнань. Складаємо сердечну подяку всім молільникам, які невпинно підносять свої руки до Господа, благаючи Його про вільну і соборну Україну, за мир і краще майбутнє для її дітей. Перед нами сьогодні стоїть багато нових викликів. Шлях до миру і оновлення країни ще не пройдений до кінця. Сили темряви ще не відступили з нашої землі, навпаки, вони посилили свої смертоносні атаки, зокрема у східних регіонах України. У цих обставинах доречно пригадати момент з історії старозавітного Божого народу, коли він протистояв великому війську царя Амалека. Під час битви Мойсей та Арон вийшли на верхів’я гори, а Ісус Навин воював із ворогом у долині. «І сталось: як підіймав руки Мойсей, то брав гору Ізраїль, а як опускав, брав гору Амалек» (Вих. 17, 11). Цю біблійну напругу духовної боротьби відчуває сьогодні кожен мешканець України. Усі ми благаємо в Господа миру для нашої землі, перемоги для нашого війська та успішного служіння новообраного Президента. Ми не можемо змиритися з майже щоденними звістками про смерть наших військовослужбовців та вбивствами, викраденням і тортурами мирних людей; не можемо байдуже спостерігати, як у нашій миролюбній країні з’являються тисячі біженців із Криму та зі східних областей. Наше християнське сумління каже нам, що для того аби перемогти Амалека наших днів, ми не маємо права опускати рук, а повинні, беручи приклад із Мойсея, надалі тривати в молитві та пості. Тому в цей непростий для нашого народу час благаймо в Господа перемоги над підступами зовнішнього агресора і миру для нашої землі. «Коли Господь та не будує дому, – дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, – дарма пильнує сторож» (Пс. 126, 1), – вчить нас псалмоспівець. Закликаємо вірних нашої Церкви, усіх християн та людей доброї волі продовжити безперервний піст і молитву за мир та краще майбутнє України. Практичні вказівки стосовно продовження цього духовного подвигу додаємо до цього Звернення. Просимо отців-душпастирів оголосити цей порядок та належним чином його підтримувати. Нехай Господь поблагословить і стереже нас!Нехай Господь засяє обличчям своїм на нас і буде милостивий до нас!Нехай Господь оберне обличчя своє до нас і дасть нам мир! (пор. Чис. 6, 24–27). Від імені Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ † СВЯТОСЛАВ Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, у день Святого святителя Митрофана, патр. Царгородського, 17 червня 2014 року Божого   Практичні душпастирські вказівкищодо спільної молитви та посту за Україну 1. Доручаємо продовжувати в парафіях, монастирях та семінаріях безперервну цілодобову молитву, відповідно до порядку, визначеного отцями-парохами та настоятелями. 2. Закликаємо всіх наших вірних та людей доброї волі щодня о 21.00 єднатися в спільній молитві за Україну в таких наміреннях:- понеділок – за успішне служіння Президента, Уряду та Верховної Ради України;- вівторок – як учив нас Господь наш Ісус Христос, молимося за ворогів: за навернення тих, хто переслідує і атакує нас;- середа – за українське військо;- четвер – за правоохоронні органи і міліцію;- п’ятниця – за поранених, полонених, біженців та їхні родини;- субота – поминання усопших, зокрема загиблих воїнів і всіх невинно убієнних; - неділя – за єдність і соборність України. 3. Заохочуємо вірних також до приватних молитов за Україну. 4. Оголошуємо безперервний строгий піст у наших єпархіях та екзархатах за таким порядком:- понеділок – Київська архиєпархія, Донецький, Харківський, Одеський і Кримський екзархати;- вівторок – Львівська архиєпархія, Стрийська єпархія;- середа – Івано-Франківська архиєпархія, Коломийсько-Чернівецька єпархія;- четвер – Тернопільська архиєпархія, Бучацька єпархія, Самбірсько-Дрогобицька єпархія;- п’ятниця – Сокальсько-Жовківська єпархія, Луцький екзархат. 5. Доручаємо після кожної Божественній Літургії співати молитву «Боже великий, єдиний». Під час Божественної Літургії за благословенням преосвященного владики Ярослава, Єпископа Самбірсько-Дрогобицького, слід додавати окреме прохання до Єктенії усильного благання: «Ще молимось, щоб Господь Бог наш вислухав голос моління нас, грішних, помилував слуг своїх, визволив наш народ від нападу чужинців, ворожнечі, ненависті і міжусобної брані, подав любов і мирне співжиття та утвердив в побожному і спокійному житті, молимось Тобі, Господи, вислухай і милостиво помилуй». Детальніше...

Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ до вірних та всіх громадян України з нагоди Президентських виборів

05 травня 2014
Дорогі в Христі! Верховна Рада України відповідно до чинного законодавства призначила позачергові Президентські вибори, які будуть проведені в непростих суспільно-політичних обставинах. Ця важлива подія повинна стати новим етапом розвитку нашої держави, яка визначить долю кожного її громадянина на десятиліття.Двадцять п’ятого травня ми не тільки віддаватимемо свій голос за певного кандидата, а й цим голосуванням вибиратимемо майбутнє наших дітей. Цей вибір визначить, чи підтримуємо ми ті цінності, за які наші співвітчизники в далекому і зовсім близькому минулому віддали своє життя: за свободу, справедливість, гідність, свою і кожного громадянина нашої країни. У світлі їхньої найвищої жертви відповідальність за наш вибір набуває ще більшої ваги і значення. Отож закликаємо вірних нашої Церкви та всіх громадян України активно сприяти проведенню цих доленосних виборів і сумлінно взяти в них участь. Новітня історія незалежної Української Держави ще не знала такої напруженої передвиборчої кампанії, яка б відбувалася в настільки драматичних умовах: окупація Криму, тривала зовнішня агресія, котра супроводжується нечуваною за масштабами інформаційною війною, провокації та саботаж у багатьох місцевостях України… Уже ні для кого не є секретом, що всі ці дії в ближчій перспективі скеровані на зрив чи відтермінування Президентських виборів. А перенесення дати цих виборів на пізніше несе зі собою загрозу самому існуванню незалежної Української Держави. Ось чому нам сьогодні як ніколи потрібне єднання всіх здорових суспільних сил та інституцій. Кожний, хто живе на українській землі і дорожить справжньою свободою, має обов’язок захистити власну державу, а отже, своє право жити у свобідній та справедливій Україні. Пам’ятаймо: агресор вважає всіх нас потенційною загрозою і ворогами, незалежно від того, якою мовою ми розмовляємо, до якого храму ходимо чи яким політичним силам віддаємо перевагу. Тому перед лицем стількох чисельних зовнішніх і внутрішніх небезпек піднесімо наші серця до неба, вимолюючи в Господа такого потрібного всім нам дару єдності: «Боже, вислухай благання. Нищить недоля наш край. В єдності – сила народу. Боже, нам єдність подай!» Окремо звертаємося до кандидатів на пост Президента України, їхніх партій і представників із наполегливим закликом діяти чесно, прозоро і відповідально! Пропонуємо не вживати гучних, порожніх та оманливих гасел, а представити правдиву і конкретно здійсниму програму проведення необхідних реформ задля морального, суспільно-політичного та економічного оновлення нашої держави. Закликаємо у своїх діях керуватися не інтересами чужих держав, не власними егоїстичними чи вузькопартійними вигодами, а лише добром рідного народу і турботою про збереження незалежності та соборності Української Держави. Вважаємо, що не можуть претендувати на пост Президента України люди, котрі своїми попередніми чи теперішніми діями спричиняли чи спричиняють ослаблення української державності, котрі підривали єдність українського народу, протиставляючи різні частини країни одна одній. Такі особи позбавили себе морального права представляти Українську Державу і говорити від імені її народу. Надто високу ціну заплатив наш народ за власну свободу, щоб тепер знову повертатися до «дому неволі», хоч би під якими привабливими «вивісками» його нам подавали. Господь Ісус, що переміг диявола і всю потугу зла, брехні і ненависті, «визволив нас на те, щоб ми були свобідні», і закликає нас устами св. ап. Павла: «Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся знову!» (Гал. 5, 1). Тривалою недугою наших виборчих кампаній є корупція, тобто намагання купити голоси виборців чи готовність громадян продати свій голос за якісь матеріальні вигоди. Мусимо покласти край цій ганебній практиці, якщо бажаємо справжніх і тривалих системних змін у житті країни. Якщо ми не готові більше миритися з корупцією серед політиків, то мусимо подолати схильність до корупції також у власному серці. У наших силах – у силах кожного громадянина – зробити зміни на краще в нашій державі незворотними. Достатньо сказати самому собі, стоячи перед Божим обличчям: «Я не даватиму і не братиму хабарів за жодних умов. Я не намагатимуся купувати прихильність виборців, а здобуватиму їхню довіру переконливими діями та чесною поведінкою. Я не продаватиму свого сумління за принизливу подачку, яку мені пропонуватимуть кандидати, бо для мене власна гідність і свобода – понад усе». Пам’ятаймо, що кожен даний чи прийнятий хабар може знову привести на посаду негідного кандидата в Президенти, тому будьмо чуйні і відповідальні! Закликаємо всіх членів виборчих комісій дуже відповідально і чесно виконувати свої завдання і не ставати співавторами фальсифікацій чи маніпуляцій волевиявлення громадян. Ні в кого – ані всередині країни, ані поза нею – не повинно виникнути жодних достовірних сумнівів щодо демократичності прийдешніх виборів. Навпаки, усі зацікавлені сторони – передусім органи державної влади, громадські організації, міжнародні спостерігачі та представники самих кандидатів – повинні зробити все від них залежне, щоб вибори були вільними, чесними, прозорими і демократичними. Поручаємо особливій Божій опіці наші правоохоронні органи, щоб вони могли запевнити мир і спокій як під час виборчої кампанії, так і в сам день виборів, усунувши таким чином загрозу для здоров’я чи життя громадян та гарантуючи кожному виборцеві можливість реалізувати свій громадянський обов’язок.  Усі наші навіть найкращі зусилля і труди не принесуть бажаних результатів, якщо будуть поставлені гріховні перешкоди діянню Божої благодаті. «Коли Господь та не будує дому, – дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, – дарма пильнує сторож», – пригадує всім нам псалмопівець (Пс. 127). Підсильмо наші молитви за Боже благословення і постановімо докласти всіх зусиль у проведенні чесних і успішних Президентських виборів. Зокрема, прохаємо надалі промовляти після кожної Літургії Молитву митрополита Андрея про кращу долю українського народу, а о 21.00 щодня заносити молитви у храмах, домівках, чернечих спільнотах та приватно за Україну та прийдешні вибори. Віддаємо весь наш народ під могутній Покров Пресвятої Богородиці, вимолюючи в неї захисту і допомоги. Нехай за заступництвом Пречистої Діви Марії зійде на нашу державу і на наш народ благословення всемогутнього Бога – Отця, і Сина, і Святого Духа! Амінь. Від імені Синоду Єпископів Києво-ГалицькогоВерховного Архиєпископства † СВЯТОСЛАВ Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,у день Святого преподобного Теодора Сикеота, 5 травня 2014 року Божого Детальніше...

Звернення Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ з нагоди Декади місійності

05 травня 2014
Дорогі та улюблені в Христі! Сьогодні звертаюся до всіх вас, парафіяни Української Греко-Католицької Церкви на чолі зі священиками та єпископами, і запрошую кожного зокрема пуститися цими днями разом зі мною в одне незвичайне паломництво, що триватиме десять днів, від Вознесіння Господнього до Зіслання Святого Духа (П’ятдесятниці). Це паломництво ми назвали Декадою місійності, щоб звернути увагу всієї нашої Церкви на спільне покликання бути «місійними», тобто бути спільнотою, яка готова ділитися Божим Словом спасіння з іншими людьми. Етапи цього паломництва, проведені на основі читань Діянь святих апостолів впродовж десяти днів для нашого спільного зростання, окреслені такими темами: 1) Дар Хрещення і Боже усиновлення: щоб ми не забували, чиї ми діти і що маємо «небесне громадянство»; 2) Боже Слово: щоб пригадали собі, що Бог дав себе пізнати людському родові й далі говорить до нас; 3) Наставники віри: щоб пам’ятали про тих, які передали нам дар віри і які сьогодні ведуть нас у вірі; 4) Дар богопосвяченого життя: щоб цінували превеликий дар монаших і релігійних спільнот у Церкві та супроводжували покликаних своїми молитвами; 5) Бути Христовим учнем: щоб ми відчули, що Господь кличе кожного з нас  МЕНЕ  іти за Ним та жити згідно з Його наукою; 6) Відповідальність за дар віри: щоб усвідомили собі, що цей дар все-таки вимагає нашої відповіді та нашого зусилля; 7) Готовність свідчити – служити: щоб свідчили про великі діла Божі та служили Богові й ближньому так, як це нам Господь показав; 8) Власний хрест: щоб ми не боялися життєвих труднощів і викликів, а несли їх відважно Христа ради; 9) Сповнитися місійним духом: аби відчули, що бути з Христом – це невимовна радість, якою треба ділитися з усіма; 10) Дар Святого Духа: щоб ми постійно були відкритими до прийняття дарів Святого Духа, який уже перебуває в нас і наставляє на добро. Колись святий Йосиф і Пресвята Богородиця, маючи намір здійснити паломництво, узяли за руку дванадцятирічного Ісуса і йшли пішки три дні до Єрусалима, терпеливо зносили труднощі та невигоди подорожі, щоб зустріти Бога в храмі Господньому. У Неділю самарянки ми чули про Єрусалим такі Господні слова: «Та надійде час, ба, вже й тепер він,  що справжні поклонники Отцеві кланятимуться. А таких поклонників і шукає собі Отець» (Ів. 4, 23). Наше паломництво, одначе, не так пов’язане з місцем, як із духовним станом. Важливо налаштуватися на слухання, осмислення Слова Божого і слів-настанов Церкви-матері, що їх нам передають наші душпастирі, священики та єпископи. Із кожним днем нашого паломництва в нас хай зростає дар Божої любові і втіхи від спільного подорожування. А на десятий день – на свято П’ятдесятниці – ми всі разом усильно просімо Святого Духа, щоб відновив у кожному з нас радість життя в Христі, щоб оновив наше обличчя Христових учнів, оживотворив наші парафіяльні спільноти, підняв і воскресив нашу рідну Україну. Щоб розпочати разом паломництво, всією парафіяльною спільнотою, як народ Божий, зійдімося 29 травня, у день Вознесіння Господнього, у своїх парафіяльних храмах. А щоб не загубитися і пройти всіма нашими зупинками одночасно та згідно з визначеною щоденною програмою, прошу вас взяти із собою «Путівник Декади місійності»,  путівник нашого паломництва. Цю книжечку ви зможете придбати для своєї родини у вашій парафії, відповідно до неї ваші душпастирі провадитимуть вас від Вознесіння Господнього до Зіслання Святого Духа. Якщо хтось не зможете щодня приходити до храму на Богослужіння, то хай проводить це духовне паломництво вдома разом зі своєю сім’єю. Сьогодні, у День матері, особливо бажаю привітати всіх наших матерів і подякувати їм за народження, виховання та передавання дару віри своїм дітям і внукам. Нині молюся за вас до нашого Господа, щоб Він знову додавав вам, дорогі матері, сили й благодаті і в цей час брати за руку й вести своїх дітей та всю сім’ю до храму, щоб ми разом пройшли і здійснили це місійне паломництво, щоб зросли до рівня Христових учнів, які готові ділилися з іншими вірою в нашого Господа. † СВЯТОСЛАВ Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,у день Святого великомученика, побідоносця і чудотворця Юрія, 6 травня 2014 року Божого Отцям-душпастирям доручаємо зачитати вірним це Звернення після кожної Божественної Літургії у Неділю розслабленого, День матері, 11 травня 2014 року Божого. Детальніше...

Великоднє послання Блаженнішого Святослава (2014)

15 квітня 2014
Високопреосвященним і Преосвященним владикам,всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянамУкраїнської Греко-Католицької Церкви Христос воскрес!Вчора нас поховано з Тобою, Христе,Встаємо сьогодні з Тобою воскреслим,Бо вчора нас з Тобою розп'ято.Тож і нас прослав, Спасе, у царстві Твоїм(Пісня 3 Канону Воскресної Утрені). Дорогі в Христі!Попри всі цьогорічні випробування і непевність, Великдень  «день, що його учинив Господь» (Пс. 117, 24)  є для нас часом невимовної радості й надії. У світлий празник Воскресіння Христового свята Церква оспівує таїнство поєднання протилежностей: поховання і воскресіння, смерті і життя, розп'яття і слави, смутку і радості. У тому й полягає велике пасхальне таїнство, що сам Син Божий стає одним із нас, вмирає, подібно як ми, щоб ми могли воскреснути, як Він! Христос проходить свою хресну дорогу за нас і на наше благо, даруючи нам своє світле воскресіння та нове життя в Бозі. Отже, хрест і воскресіння нерозлучні. Вони стосуються не лише Христа: у таїнственний спосіб зачіпають усе людство і кожного з нас зокрема. Подія, яка відбулася в житті Ісуса Христа, – Його смерть і воскресіння, – увібрала в себе всю історію людства, усі страждання, як минулого, так і прийдешнього, і преображає їх у нове життя, у нову радість. Воскреслий Христос входить у серцевину особистої історії кожного з нас, Він, можна сказати, переживає наші страждання і приниження: ми водночас із Ним розп'яті й засуджені, та разом із Ним підіймаємося з гробу і воскресаємо. Вчора нас із Ним було поховано, а сьогодні – встаємо із Ним воскреслим. Вчора нас поховано з Тобою, Христе... вчора нас з Тобою розп'ято.Ісус Христос силою і діянням Святого Духа присутній в історії нашої Церкви і нашого народу. Ми добре знаємо цей Його і наш хресний шлях. Ще в недавньому минулому нашу Церкву і наш народ катували й розпинали, ложно свідчили на нас, у нас стріляли і кидали в тюрми. Однак ми все це пережили і, дякувати Богу, відродилися до нового життя спільноти Христових учнів. Якраз цього року минає 25-річчя легалізації та відродження нашої Церкви на рідній землі. Тож засилаймо молитви до престолу Всевишнього, дякуючи Йому за благодать і силу, яка допомогла нашому народові вистояти серед жахливих випробувань і страждань. Ця перемога – знак дієвої присутності воскреслого Спасителя між нами в далекому і недавньому минулому, а водночас запорука нездоланності нашого народу і в майбутньому. Сьогодні знову нам погрожують зброєю і залякують розділом країни та захопленням храмів. Але Христос і сьогодні є з нами! Наші болі Він приймає так, немовби це Йому особисто завдавали рани. Це Його було зневажено побиттям молоді на Майдані. Це Його зробили нужденним, коли добро народу розкрадала корумпована влада. Це Його ув'язнювали та несправедливо засуджували, виставляли нагим на морозі і катували викраденим. Це Він – перша жертва Небесної сотні. Його слова на хресті, що звучать сьогодні в сумлінні віруючих людей України, – «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять!» (Лк. 23, 34), – стосуються насамперед тих державних і церковних лідерів, своїх і сусідніх, які підбурюють народ до сліпої агресії та ненависті: «Розіпни, розіпни Його!» (Лк. 23, 21). Однак сила людської злоби, брехні і насильства є нічим порівняно із силою Божої правди й любові. Це Христос нас сьогодні підносить, і як Церкву, і як народ. Як у Воскресінні добро долає зло, так і в нашій історії любов переможе злобу й ненависть, а мир – усякі погрози війною.Встаємо сьогодні з Тобою воскреслим. Сила зброї никне перед славою Воскреслого, бо «сьогодні встаємо з Тобою воскреслим». Усі ми це відчуваємо, на рідній землі і на поселеннях. Сила Христового воскресіння сьогодні є нашою надією в церковному, суспільному та особистому житті. Не маємо певнішої і сильнішої допомоги – ні в міжнародній дипломатії, ні в силі військових потуг чи людських домовленостей, які готові за тридцять срібняків виставити ціну Неоціненному. У своєму воскресінні Христос силою Святого Духа чинить єдиним народом тих, хто колись протистояв один одному: «Нема юдея ані грека... ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі» (Гал. 3, 28). Знаком нашого «вставання» з воскреслим Спасителем, який підносить нас із «гробу» гріха, нехай стане наше оновлене Божою любов'ю ставлення до всіх без винятку людей. Любімо і обіймімо кожного, хто є поруч, у нашому селі, містечку, місті, у нашій області та на всій нашій Землі. Учімося поважати і любити того, хто відрізняється від нас: думає по-іншому, дотримується інших звичаїв чи розмовляє іншою мовою – саме це є свідченням слави Воскреслого! Усім людям, навіть тим, хто має злобу в серці і несправедливо нас обвинувачує, ми сьогодні проголошуємо радісну вістку про воскресіння. Бо ж знаком воскресіння є перемагати сили зла і ненависті Божою любов'ю та милосердям. Тож і нас прослав, Спасе, у царстві Твоїм.За давнім церковним переказом, св. Андрій, ставши на київських горах, передбачив велику Божу славу для нашої країни: «Бачите ці гори? На них засяє благодать Божа, тут буде велике місто, і Бог спорудить багато церков». Сяйво благодаті, про яке згадує наш апостол, –це світло Христового воскресіння, яке ніколи не переставало променіти над нашою землею, навіть у найтемніші періоди нашого національного і церковного буття. На нас сповнилися євангельські слова, що їх ми чуємо під час Пасхальної Літургії: «Світло світить у темряві і темрява його не подолала» (пор. Ів. 1, 5). Відблиском небесної слави воскреслого Спасителя є і наш Патріарший собор Воскресіння Христового, який ми посвятили минулого року. Він є для нас живим свідченням Христової перемоги, запорукою невмирущості нашого народу та знаком єднання всіх дітей нашої Церкви – в Україні і на поселеннях сущих. Сьогодні, у цей радісний день Воскресіння Христового, благаймо нашого Спасителя, щоб світло Його воскресіння з новою силою засяяло над нашим краєм, щоб подолало темряву гріха, незгоди, страху і зневіри та скріпило всіх нас силою Святого Духа на розбудову справді вільної і Богом благословенної держави. Молімося особливо про дар єдності та однодумності для нашого народу. А ця наша духовна єдність дозволить нам відродити і обновити всі державні інституції на основі Божої правди і Божого закону. Хоч би де ми були, – чи в Україні, чи на поселеннях, – пам'ятаймо про своє покликання, що випливає з нашого християнського та національного досвіду, а саме: свідчити про нездоланну силу Христового воскресіння, про неминучу перемогу правди над брехнею, любові над ненавистю, добра над злом, життя над смертю. Із такими думками єднаюся з вами в молитві і пасхальній радості, у любові та надії, бажаючи кожному з вас мирного і благословенного Воскресіння Христового. Пасхальним привітом обіймаю всіх вас! Нехай цього дня засмучені зрадіють, стривожені відчують певність християнської надії. Молитвою лину до поранених і стражденних, ув'язнених і вигнаних із рідної домівки, наших воїнів і всіх, хто стоїть на сторожі гідності людської особи в Україні. Усім вам зичу щедро поданих Господом пасхальних дарів. Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога-Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами.Христос воскрес! – Воістину воскрес! + СВЯТОСЛАВ Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,на свято Благовіщення Пречистої Діви Марії,7 квітня 2014 року Божого Детальніше...
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 10 з 16
^ Догори