Інтерв’ю з прот. Василем Копичином, головою ради НПФ "Покрова"

З 1 січня 2004 року почав діяти «Закон про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення», який передбачає три його рівні. Перший — солідарний, другий — обов'язковий накопичувальний і третій — добровільний накопичувальний. Особливу увагу приділяється власне другому та третьому рівням, які мають забезпечити основний дохід на пенсії. Другий рівень пенсійного забезпечення мав увійти в дію з 1 січня 2006 року, але з вагомих причин ще не працює, тому подбати про своє майбутнє можна завдяки недержавним пенсійним фондам. 1 вересня 2008 року в Україні розпочав роботу відкритий Недержавний пенсійний фонд "Покрова", засновником якого є Українська Греко-Католицька Церква в особі Блаженнійшого Любомира Гузара. На даний час в УГКЦ налічується 2217 священиків. Основна проблема в їх матеріальному забезпеченні — це одержання ними мінімальної заробітної платні (або відсутність заробітної платні взагалі), і, відповідно, при настанні пенсійного віку, одержання мінімальної соціальної пенсії. Подібна ситуація і в багатьох мирян. Статут Відкритого недержавного пенсійного фонду "ПОКРОВА" рішенням засновника було затверджено 10 листопада 2007 року. 28 липня 2008 року НПФ "Покрова" було зареєстровано Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України як фінансову установу. З 1 вересня, після підписання необхідних договорів з адміністратором пенсійних фондів TOB «ВСЕАПФ», компанією з управління активами TOB КУА «Всесвіт» та банком-зберігачем ВАТ «Ощадбанк», НПФ "Покрова" розпочав офіційну діяльність. Поява на ринку пенсійного забезпечення фонду, заснованого Українською Греко-Католицькою Церквою, породила чи не найбільше запитань у головах пересічних громадян: адже люди, які бажають відкладати гроші на старість окремо від Державного Пенсійного фонду, постали перед складним вибором: кому можна довірити свої заощадження? Про це наша розмова із отцем Василем Копичином, головою ради фонду «Покрова».

— Отже, що таке Недержавний пенсійний фонд як такий? В чому його особливість?

— Звичайно, в розвинених країнах таке питання не звучить, тому що всі знають, що таке є добровільне накопичення на старість. Ми жили при такій системі, де цього поняття не було. Після розпаду Союзу у нас існувала єдина система пенсійного забезпечення — солідарна. Вже зрозуміло, що вона не дає і не зможе дати нашим людям достойного пенсійного забезпечення чи соціального рівня. Дуже тішить, що Синод єпископів нашої УГКЦ прийняв рішення про створення Недержавного церковного пенсійного фонду. НПФ «Покрова» — це пенсійний фонд, який створила Церква згідно пенсійного законодавства України.

До праці над створенням фонду мене мотивувала поїздка в гості до вуйка в Америку у дев'яностому році. Я побачив, як живуть люди, які вже відпрацювали, яке у них пенсійне забезпечення. Вони могли собі поїхати на Україну відвідати родичів, могли відпочивати і мати спокійну старість. Натомість, бачимо наших пенсіонерів, які з сапкою в руках ідуть на город, щоб себе прогодувати. Особливість Недержавного пенсійного фонду — це також зміна свідомості кожної людини: так як весною ми садимо картоплю, влітку доглядаємо її, восени копаємо і складаємо на зиму, щоб мати зокрема, так само і тут: людина вчиться, працює і мусить мати якісь запаси, якими вона зможе скористатись, коли перестає працювати.

— В Україні зареєстровано понад сто недержавних пенсійних фондів, але УГКЦ не приєдналась до існуючого фонду, а натомість створила свій. Для чого і чому, які були для цього причини?

— Дійсно, в Україні сьогодні зареєстровано 103 НПФ. Так як і усі фінансові установи, ефективно працюють ті фонди, які володіють передовими технологіями, мають хорошу систему забезпечення, програми, які дають можливість кожній людині бачити свій рахунок, контролювати свої гроші, знати, де вони працюють. Після розпаду Радянського Союзу з'явилась недовіра до фінансових установ. Люди почали купувати побутові речі, прикраси, те, що в результаті знецінюється, тримають гроші вдома. Що це означає? Це означає, що інфляція їх постійно з'їдає. Найкраще, що можна було зробити — це депозити в банку, але депозитні гроші фактично просто зберігаються у контексті інфляції. Для того, щоб був ріст, потрібні довгі гроші, гроші які би працювали, давали інвестиційний дохід, тоді буде результат в кінці.

Чому Церква взяла на себе відповідальність створити пенсійний фонд? Звичайно, у нас були пропозиції щодо участі у різних фондах, але тоді ми переклали б відповідальність на ті чи інші плечі. Знаємо, що у важкі моменти життя нашого українського народу Церква завжди підставляла своє плече. Поряд з державними установами в Україні, вона мала свої банки, митрополит Андрей Шептицький мав фонди, де навчав добрих спеціалістів. Якраз НПФ «Покрова» — це фонд, за який Церква хоче ручатися, хоче провадити. Люди довіряють Церкві. Блаженнійший як засновник, наглядова рада в особі трьох єпископів — владики Володимира Війтишина, владики Василя Семенюка і владики Гліба Лончини та я, як голова Ради фонду, докладемо усіх зусиль, щоб фонд був надійний, прозорий і люди вже не мали негативу щодо відкладення грошей.

— Який зиск Церкві засновувати фонд, чи не буде вона складати у свою скарбницю прибутки коштом учасників фонду? Яка ідея Церкви?

— Ідея Церкви — це дійсно велика гуманність. Як держава за своїх громадян, так само і Церква думає за своїх мирян. Насправді, Церква не буде мати якоїсь особливої користі, тому що кожна гривня відкладається на особистий рахунок людини. Це гроші, які переходять з покоління в покоління, які працюють в найкращих інвестиційних умовах, контролюються державними, фінансовими органами, і людина on-line може подивитися, скільки в неї" на рахунку, який інвестиційний дохід, де ті гроші працюють. З іншого боку, Рада фонду інвестиційною декларацією посилює надійність роботи цих коштів.

— Ви кажете, що гроші можуть переходити з покоління в покоління. Що це означає, адже в державній пенсії нічого такого не передбачено?

— Це дуже цікав» питання. Англія — одна з найстабільніших країн Європи. В чому стабільність? Виявляється, що у цій країні на пенсійних рахунках людей є близько трьох бюджетів Англії. Це ті накопичені поколіннями гроші, які передаються у спадок. Людина відклала собі якісь заощадження — і це є частина її власності. Не скористалась вона ними з різних причин, то вони стали спадщиною її нащадків згідно державного законодавства.

— Тобто, ці кошти на особистому пенсійному рахунку набувають значення майна і, відповідно, можна написати заповіт на них?

— Абсолютно, та сама властивість, як і майно.

— Яким чином забезпечується дохід?

— Щомісячно на всі накопичені на індивідуальному пенсійному рахунку кошти нараховується інвестиційний дохід. Тобто, не лише на внески, але і на інвестиційний дохід, отриманий у минулих періодах. НПФ — це не комерційне товариство, тому весь дохід розподіляється між його учасниками. Дохід у кожному періоді може бути різним. Фондам заборонено гарантувати будь-який рівень прибутку на майбутнє. Фонд має право говорити лише про отримані результати. Ми не гарантуємо занадто високих відсотків, адже надійність фінансової установи обернено пропорційна величині відсотків, які вона гарантує.

— Над чим працюєте зараз?

— Найближча перспектива — це розпорядження Блаженнійшого, щоб кожна єпархія надала приміщення для створення інформаційно-консультаційного центра, в якому можна отримати консультацію та інформацію щодо діяльності фонду, щоб кожен бажаючий, незалежно від національності, віровизнання, міг скористатися послугами фонду. Це є наше завдання на найближчий період часу.

— В історії нашої держави за останні роки достатньо є прикладів різних схем, пірамід, коли людей обдурювали, скористалися їхніми заощадженнями. Де гарантії того, що людей знову не обдурять?

— Ми практично 4 роки вивчали це питання, адже могли бути певні ризики як для учасників фонду, так і для церкви, яка виступає засновником. Однак Церква поставила своє ім'я під фондом для того, щоб люди могли нам довіряти.

У випадках, коли здійснювався обман, ніхто не міг контролювати вкладів. У нашому фонді кожен учасник може щоденно контролювати свій рахунок, на початку кожного року він отримує звіт про стан рахунку, у разі необхідності без будь-яких санкцій може перевести кошти в інший фонд. Це є гарантією найбільшої прозорості. В Україні закон про недержавне пенсійне забезпечення був прийнятий останнім серед країн СНД, але він розроблявся на базі аналізу світового досвіду та увібрав у себе найкращі здобутки пенсійних систем різних країн. Цей закон ще називають драконівським по рівню захисту учасників НПФ.

— Як можна стати учасником фонду? Чи є обмеження щодо участі у Недержавному пенсійному фонді «Покрова»?

— Для того, щоб укласти пенсійний контракт, потрібно визначитися, впродовж якого періоду вкладник бажає робити внески (наприклад, з січня 2009 по грудень 2009), коли він бажає розпочати робити внески (наприклад, січень 2009), як часто (наприклад, щомісячно) та у якій сумі хоче їх сплачувати (наприклад, не менше 100 грн.) Для заповнення пенсійного контракту необхідні паспорт та ідентифікаційний номер.

Мінімальною сумою щомісячного внеску може бути навіть одна гривня, інвестиційний дохід розраховується однаково як на 1 гривню, так і на 10000 грн. Питання в тому, чи зможе 1 гривня забезпечити людині гідний дохід на пенсії. Маєте сьогодні десять гривень, можете їх поставити собі на рахунок, завтра маєте сто, ставте сто. Якщо в учасника нема грошей, він може зупинити проплату, але на ті гроші, які є накопичені, все рівно продовжує нараховуватися інвестиційний дохід. Найголовніше, щоб людина була свідома, що ті гроші вона відклала для себе і своєї родини, і вони їй збережуться.

— Хто є потенційними учасниками НПФ «Покрова»?

— Насамперед — це свідома молодь. Адже закони економіки часом дуже парадоксальні. Якщо до прикладу візьмемо людину, до досягнення пенсійного віку якій залишилось 10 років, і вона буде відкладати собі певну суму кожного місяця, та молоду особу, до пенсійного віку якій залишилось ЗО років, і вона буде відкладати собі у 100 разів менше, то за рахунок інвестиційного доходу (а фонд працює по нарахуванні складного відсотка), при виході на пенсію їхні заощадження можуть бути однаковими.

— Виходить, що на кінцевий результат не стільки впливає розмір внеску, скільки час. І навіть студент може стати учасником вашого фонду.

— Безперечно, кожен, хто має бажання, має всі можливості, щоб це зробити. Знаємо, що студенти, і молодь загалом, не може робити великих внесків, але на них працює час. Кожна гривня сьогодні може стати основним доходом у майбутньому.

— Це ж свого роду є можливість виявити свою життєву позицію, проявити раціональність мислення.

— Цілком з вами згідний. Молодь в наш час, як напевно і завжди, шукає різних способів для самореалізації, хоче бути корисною не лише для себе, а й для інших. Найголовніше, щоби спосіб, у який власне здійснюється вияв особистості, відповідав її моральним та етичним принципам. Ми акцентуємо увагу на зміні свідомості, на тому, що ми відповідальні за своє життя, від нас залежить наше майбутнє.

Молоді люди, маючи заощадження в НПФ «Покрова», можуть чесно собі сказати: «Я — НЕЗАЛЕЖНИЙ! Я ДБАЮ ПРО СВОЄ МАЙБУТНЄ СЬОГОДНІ!».

— Щиро дякуємо отцю Василю Копичину за цікаву і, безперечно, корисну для нашої молоді Інформацію. Сподіваємось, що ця стаття буде відповіддю на чимало запитань нашої молоді і стане вибором у вирішенні сьогоднішніх проблем.

Джерело: "З любов'ю у світ", № 1, січень 2009 // Вибір - за Вами, с. 8.

Теми: НПФ Покрова

Інші публікації за темою