Майбутній Митрополит народився 17 лютого 1892 року у галицькому селі Заздрість, у родині Івана Коберницького-Сліпого й Анастасії Дичковської. Йому дали хресне ім”я Йосиф. Вже під час навчання в гімназії він виявив нахил до аскетичного життя та постановив стати священиком, бо, за його словами, таке покликання дає найбільше нагород працювати для свого народу.
Повернувшись із студій у Римі, Йосиф Сліпий, як професор догматичного богослов”я, викладав догматику у Львівській духовній семінарії. У тридцять сім років був призначений ректором Львівської Богословської академії. Він знав не одну мову. Багато працював над написанням наукових праць. Бачачи його ревну і натхненну працю, Митрополит Андрей Шептицький готував о. Йосифа наслідником митрополичого престолу, яким він став 22 грудня 1939 року.
У заповіті Блаженніший Патріарх Йосиф писав: “... коли у 1939 розпочався новий “хресний ход” нашої Церкви і великий Святець та Геній-Мислитель, Слуга Божий Митрополит Андрей покликав мене до архипастирського служіння, іменуючи мене Екзархом Великої України в жовтні 1939 р., а в грудні цього ж самого року, враз із єпископською хіротонією, призначуючи мене своїм наслідником, сприйняв я ці покликання, як поклик таємного Голосу Божого, що словами Христа кликав – “Гряди по мні...” (Йо. 1, 44).
Відтоді і почався, як писав сам Патріарх, його тернистий шлях життя. З 10 на 11 квітня 1945 року Митрополита Йосифа разом з іншими владиками було ув”язнено і відправлено в тюрму неподалік Києва, але завжди йому допомагала Божа Десниця. В тому числі, коли давав свідчення під час допитів і в Крсноярському краї, і Єнісейську, і Полярії, і Мордовії... Він пройшов сибірську каторжну дорогу з катуваннями, знущанням і моренням голодом. Себе він називав “німим свідком Церкви”.
Все можливе робив для його звільнення тодішній Папа Римський Іван ХХІІІ, що й відбулося 26 січня 1963 року. Йосиф Сліпий просив дозволу зупинитися перед від”їздом до Риму у Львові, але це його прохання відхилили. До кінця своїх днів він прожив поза рідною землею, у Римі, де заснував Український Католицький Університет ім. свщмч. Климента Папи, вважаючи, що “Рідна наука окрилює народ до лету на вершини зрілого серед народів світу народу!”, а також він будує собор Святої Софії.
Так поетапно словесно ведучі заходу Ольга Жук та Ярина Піць, запаливши попередньо свічку, відтворили життєпис Великої людини, доповнений сценкою “Митрополит Йосиф Сліпий – в”язень Христовий”, у якій взяли участь Юрій Охіндушко, Павло Білас, Роман Войтович, Олег Дзюба, Микола Гонсьор, Володимир Липа, який зіграв роль Митрополита.
У виконанні юних учасниць заходу Ані Калинич та Яни Столяр прозвучала “Пісня про Україну”, Віти Монастирської – “Молитва за Україну”. Низку релігійних і патріотичних пісень виконали учасники хору храму Воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа УГКЦ с. Корналовичі.
Декламували вірші Іринка Славич, Анастасія Отока, Анастасія та Юлія Калинич, Валерія і Софія Струс, Максим Татарин, Ростислав Іваніцький, Іван Отока, Тетяна і Настя Янушевич, Марія Беца, Іринка Писар, Христина Гичко, Оленка Кульчицька, Яна Охіндушко, Андрій Столяр, Оксана і Дмитро Урбан.
Автор сценарію – вчитель основ християнської етики Корналовицької СЗШ І-ІІ ст. – ДНЗ Іванна Масинець.
Музичний супровід забезпечили педагог-організатор РДБ “Рідний дім” Степан Белей та музичний керівник Марія Столяр.
Уривки з фільму про життя Йосифа Сліпого присутні змогли побачити на екрані завдяки психологу “Рідного дому” Тарасові Янковичу.
Як у вступному, так і заключному слові отець-декан Григорій Жук зробив акцент на жертовному служінні Митрополита, життя якого було сповнене любові до Бога і свого народу. Він, проживши 92 роки, став справжнім Подвижником в царині духа.
За гарно підготовлений захід отець-декан Григорій склав подяку Іванні Масинець, усім учасникам та за теплий прийом у “Рідному домі” його директору Марії Янушевич.
На високій місії у ролі церкви Йосифа Сліпого наголосив депутат обласної ради Олег Домчак.
Після завершення заходу його учасники та гості разом з керівником дитячого будинку зробили спільне фото.
Дуже важливо, що так багато дітей у ньому було задіяно, бо із таких іскр-прикладів відданості Богу розгоряється вогнище любові до Всевишнього, закладається фундамент Його служінню.
Марія ПУКІЙ
ФОТОРЕПОРТАЖ
- У Корналовичах на Самбірщині відсвяткували 200-ліття храму Воскресіння Христового [фото]
- Владика Ярослав освятив після відновлення храм у с.Городище на Самбірщині [фото]
- У м. Новий Калинів на Самбірщині відбувся 5-й Фестиваль колядок і вертепів [фото]
- На Самбірщині відбулась Хресна дорога вулицями м. Новий Калинів [фото]
- У Східниці на Дрогобиччині відбулась презентація фільму "Виноградник, що його насадив Господь" [фото]