У зверненні до вірних під час Божественної Літургії владика Ярослав подякував вірним, які чисельно зібрались на молитву в новоосвяченому храмі. "Цей храм є свідченням глибокої віри багатьох людей, виявом щирої любові до Бога тих, хто постійно піклувався та піклується про красу та велич Господньої святині", - сказав єпископ.
Відтак проповідник прокоментував євангельську розповідь про дві найважливіші заповіді у Божому Законі: "Христос, говорить нам про любов вертикальну, тобто любов до Бога, і любов горизонтальну, тобто любов до ближнього". Владика Ярослав навів також цитати зі Святого Письма, які засвідчують, що сам Господь є Любов'ю.
"Християнство зродилося з любові Бога до людини і завершується любов’ю людини до Бога та до ближніх", - наголосив єпископ. Без любови не прийшов би до людини Бог, без любові не прийде також людина до Бога. Вона, за словами ап. Павла, є найважливішим плодом духовного життя. Саме тому Божі заповіді любові отримали від Христа назву "найбільших".
Наприкінці проповіді владика Ярослав закликав вірних дбати про дар любові: "Бо якою є наша любов до Бога на землі, такою буде і радість у вічності".
Після завершення богослужіння владика Ярослав висловив подяку о. Івану Гаваньо, а також церковній громаді, які у нелегкі економічні часи взялися за благородну справу будівництва Божого храму. "Нехай у цих стінах постійно лунає відгомін заклику Предтечі Господнього, небесного заступника храму, до навернення та оновлення у частому прийманні святих тайн Покаяння та Євхаристії. Щоб у ньому кожна душа знаходила наснагу для очищення та духовного поступу", - побажав архиєрей. Відтак було зачитано подячні грамоти архиєрея, якими було відзначено настоятеля храму, а також усіх, хто спричинився до побудови святині.
Як зазначив, о. Іван Гаваньо напередодні на парафії відбулись реколекції, які провадив о. Аліпій Федун, єромонах Унівської Свято-Успенської лаври. За словами священика, упродовж реколекцій велике число вірних приступило до святих тайн Сповіді і Євхаристії. Також впродовж цих днів на парафії перебували мощі св. Івана Хрестителя.
Варто зазначити, що іконописний розпис храму Собору св. Івана Хрестителя був здійснений в іконописних традиціях Київської русі 15-16 стт. Розпис храму здійснювали викладачі іконописного факультету Дрогобицького катехитичного інституту.
У коментарі прес-службі єпархії, о. Михайло Олійник, Голова Єпархіальної комісії у справах церковного мистецтва та архітектури зазначив наступне:
"У 2003 р. було розпочато будівництво. Впродовж десяти років зусиллями та коштом громади вдалося завершити будівництво храму і здійснити внутрішній стінопис завдяки добрій співпраці церковної громади, парафіяльного священика і Комісії в справах церковного мистецтва та архітектури. В цьому випадку маємо гарний зразок сучасного правильного підходу до справи. А саме:
- Добре спланована робота. Даний храм розписувався без поспіху, кількома етапами, якісно і професійно.
- Випрацювана програма розпису. Розпису передувала велика праця над укладенням богословської програми іконописного наповнення храму. Програма розпису має певну лінію і складена як богословське осмислення християнських догматів, певних богословських тем, як молитва, втілена в сакральні образи.
- Професійний підхід. Розпис є результатом співпраці громади, парафіяльного священика-богослова о. прот. Івана Гаваня, Комісії церковного мистецтва, іконописців-професіоналів (частина яких є членами Комісії). Іконописці – випускники Львівської Академії мистецтв – в даний час викладачі та студенти Факультету церковного мистецтва Дрогобицького Інституту Пресвятої Трійці: Тарас Кузів, Тетяна Скоромна, Наталія Сацик, Катерина Хома, Василь Карвацький, Ліда Якобчук.
- Продовження і розвиток церковної національної традиції. У більшості сучасних храмів спостерігаємо копіювання або сліпе наслідування зразків візантійської чи латинської традиції. У розписі храму Собору Івана Хрестителя бачимо переосмислення по-сучасному української традиції: взято до уваги традиції Київської Русі: Христос Пантократор в куполі, причастя апостолів; мистецтво 15 – 16 ст.: Пресвята Трійця, страсті Христові (праве крило); 16 – 17 ст.: композиція зі сценами Акафіста до Богородиці; сюжети з українськими паломницькими місцями на хорах.
Спасибі всім, хто був небайдужий, вклав своє серце і молитву в спорудження, оздоблення та розпис святині, яка зі звершенням чину освячення владикою Ярославом у співслужінні грона священиків стала замешканням Бога і домівкою церковного люду. Храм, створений як ікона небесного Царства, зможе відкривати вірних на молитву-розмову з Творцем, та провадитиме до спасіння."
о. Олег Чупа,
прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Владика Ярослав здійснив душпастирські відвідини парафії св. Миколая у м. Старий Самбір [фото]
- Про святкування Ювілейного року
- У Дрогобичі відбулось засідання Пресвітерської ради [фото]
- Владика Ярослав: Одного дня Ісус Христос прийде знову і воскресить усіх померлих
- Проповідь на двадцяту неділю після Зіслання Святого Духа (2024)