Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ. Єпарх Самбірсько-Дрогобицький розпочав проповідь євангельськими словами: «Немає більшої любові, як та, коли людина віддає своє життя за своїх друзів» (Ів. 15, 13). На його думку, саме ця логіка жертовності є внутрішнім стрижнем українського героїзму в усі часи. «Божа сила, яка давала героям козацької доби, доби визвольних змагань, – та сама сила, що діє в наших захисниках сьогодні. Герої всіх поколінь черпали силу з тієї самої віри», – зауважив владика Ярослав.
Говорячи про полковника Мельника, архиєрей наголосив, що він діяв у час, коли «знамена держави були упущені» й «українську землю поневолювали різні імперії». Саме тоді Андрій Мельник, «вихований у Христовій Церкві, у християнській родині, мав сміливість засвітити в темряві нашої історії світильник надії».
Владика Ярослав процитував Івана Франка, зазначивши, що Андрій Мельник «все своє життя посвятив ідеї, за яку він боровся, страждав і жив». Повернення його останків до Києва єпископ назвав символічним: «Українська земля знову після майже шести десятиліть приймає свого сина».
Проповідник наголосив, що Божественна Літургія при перепохованні – це визнання віри Церкви у Воскресіння: через Євхаристію Христос залишається реально присутнім серед свого народу. «Наші герої продовжують сьогодні захищати цілісність і соборність нашої держави», – сказав єпарх Самбірсько-Дрогобицький, дякуючи Богові за героїв «козацької доби, доби визвольних змагань і сучасної доби».
Звертаючись до вірних, владика Ярослав Приріз закликав кожного «на своєму місці чинити Божі діла» і «творити все для того, щоб наблизити справедливий мир і перемогу».
Опісля владика Ярослав поспілкувався із місцевими ЗМІ і звернув увагу на історичну важливість повернення видатного борця на рідну землю. «Сьогодні ми є свідками й учасниками події, яка без перебільшення ввійде в новітню історію нашої держави як акт великої національної та духовної справедливості. Через понад шість десятиліть розлуки з рідною землею, прах великого сина України, Голови ОУН полковника Андрія Мельника та його вірної супутниці життя Софії повертається додому. Вони повертаються як господарі своєї землі, щоби знайти свій вічний спочинок у серці України, у Пантеоні слави героїв за волю України, за її цілісність і соборність, за ради якої віддали все своє життя», – підкреслив владика Ярослав.
Говорячи про значення Дня Героїв, єпископ пояснив, що справжній героїзм полягає у жертовності заради ближніх. «День героїв було засновано 23 травня 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН) у міжвоєнний період, коли українці шукали точку єднання – не лише етнічного чи культурного, а морального й духовного. І найкращим символом такого єднання стали герої. Наші герої – не лише військові чи повстанці, командири або політичні лідери. Це і обличчя українців нашої історії, які, почувши голос совісті, не злякалися відповісти. Це ті, хто не шукали вигоди для себе, а смиренно прийняли і мужньо несли свій хрест», – зазначив єпископ.
Крім цього, єпископ назвав перепоховання подією, яка виправляє помилки минулого. «Сьогодні, через понад півстоліття після його смерті в Люксембурзі у 1964 році, ми відновлюємо історичну несправедливість. Їхня подорож довжино в десятиліття завершена. Їхній прах нарешті торкається рідної, святої української землі. На Національному військовому меморіальному кладовищі, полковник Мельник лягає в землю поруч із тими, хто так само, як і він, віддав своє життя за Україну», – зауважив ієрарх.
На завершення владика Ярослав сказав: «Герої не вмирають – вони чекають воскресіння. Разом із Христом, Який воскрес і Якому присвячений цей собор, що стоїть над нами сьогодні як свідок і як обітниця».
Церемонія перепоховання завершилася на Пантеоні видатних українців Національного військового меморіального кладовища в Києві.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Владика Ярослав відвідав громаду с. Завадка з нагоди 20-ліття освячення місцевого храму [фото]
- Проповідь на Вознесіння Господа і Спаса нашого Ісуса Христа (2026)
- Владика Ярослав: У життєвому подвизі Дрогобицьких священномучеників ми можемо зауважити, наскільки важливим є мати «очі віри» [фото]
- Проповідь у неділю Сліпородженого (2026)
- У Народному домі відбулося вшанування пам’яті владики Юліана Вороновського [фото]