Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що у восьмий день після Різдва Христового Церква святкує празник найменування Господа нашого Ісуса Христа, а також пам'ять святого Василія Великого та Новий рік (див повний текст проповіді). "Недаремно всі ці події відбуваються восьмого дня. Як відомо, сотворення світу згідно з Біблією сталося впродовж семи днів – шість днів Господь Бог творив вселену, а на сьомий – спочив. Тому семиденний тиждень пронизує земне життя людини. Восьмий же день показує нам абсолютно іншу дійсність, інший вимір існування людини, впроваджує нас у нову епоху Божої присутності і вічного життя", - зауважив проповідник.
Відтак владика Ярослав наголосив, що народження Христа Спасителя – це епохальна подія нашої планети, яка поділила історію людства надвоє: до Різдва Христа і після Різдва Христового. "Тому ми, переживаючи цикл Різдвяних свят, гідно прославляємо Бога, котрий своїм приходом на землю освятив історію людства, наповнив своїм світлом та добром кожен наш день", - сказав архиєрей. Молитва ж на початку нового року є подякою Богові за прожитий час і проханням у Господа про благословення на Новий рік для особистого, духовного і національного життя нашого народу. "З вірою та надією на Бога прикладаймо зусилля, щоб освятилося Боже ім'я у світі, запанувало Боже царство правди і добра між людьми, щоб постав мир і добробут у людському роді, а між народами і людьми запанувала добра воля", - сказав проповідник.
Однією з важливих подій наближених в часі до Різдва Христового є Господнє Обрізання і надання імені. Святе Євангеліє так нам про це говорить: «Як сповнились вісім днів, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали Його Ісус — ім'я, що надав був ангел, перше, ніж Він почався у лоні» (Лк. 2, 21). "Ісус Христос, як Бог і Законодавець, не був зобов'язаний виконувати релігійні приписи ізраїльського народу, та все таки Він їм добровільно підкорився і зберігав. За законом Мойсея, кожне хлоп’я восьмого дня після народження через обряд обрізання отримувало ім’я", - пояснив єпископ.
Далі проповідник наголосив, що ім’я Ісус – це ім’я, яким називали Христа в родині і друзі в Назареті. "Це ім’я вихваляли натовпи людей і закликали хворі, коли Ісус публічно проповідував. Воно вказує на Його ідентичність і місію – Спаситель. Це благословенне ім’я було написане на хресті як пояснення, за що його розіп’ято (пор. Йо.19,19)", - зауважив єпископ.
Надання імені є значущою подією. Християнин отримує ім'я в тайні хрещення. @Коли Бог надає нам ім'я, він творить нас. Коли Він нас кличе нашим іменем, Він удержує нас при існуванні, даючи нам своє благословення, що значить захист, опіку, порятунок, а перш за все, певність щасливої будучності, повноти життя в Ньому", - наголосив владика Ярослав. Єпископ додав, що Святе Письмо пригадує нам, що: «Ісус Христос – вчора, і сьогодні, той самий навіки (Євр.13,8). Тому ми, християни називаємо рік не просто роком нової ери, не просто роком після Христа, але роком Божим, роком Господнім, часом сприятливим днем спасіння (пор. 2 Кор. 6, 2).
Після завершення богослужіння владика Ярослав привітав вірних з храмовим святом і подякував о. Любомиру за душпастирське служіння.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
Автор світлин Степан ПАВЛІШАК
- Про святкування Ювілейного року
- У Дрогобичі відбулось засідання Пресвітерської ради [фото]
- Владика Ярослав: Одного дня Ісус Христос прийде знову і воскресить усіх померлих
- Проповідь на двадцяту неділю після Зіслання Святого Духа (2024)
- Самбірські молільники вирушили стежками Митрополита Андрея в Добромилі