Після реєстрації всі учасниці з’їзду отримали буклет з програмою духовного зібрання, пам’ятку молитви на вервиці та іконки. Відтак, священик відслужив акафіст до Богородиці.
Варто зазначити, що місцем проведення з’їзду був величний стебницький храм Успення Пресвятої Богородиці, який збудований і освячений чотири роки тому. Величезна церковна будівля з колонами та балконними галереями на двох рівнях може вмістити близько двох тисяч прихожан.
Після акафісту всі долучились до молитви матерів, яку провадили координатори спільноти «Матері в молитві» СДЄ Галина Карпець та Надія Худзей.
Наступним пунктом програми з’їзду були реколекції, які провів отець Роман Федько — духівник спільноти в Самбірсько-Дрогобицькій єпархії. У цих духовних науках священик акцентував увагу на тому, що основним недоліком більшості християн є поверхневість, тобто лише формальне дотримання релігійних практик: проказування молитов, присутність на Літургіях, поїздки на прощі тощо. В той же час, таким християнам бракує більш глибокої, справжньої духовності, яка проявляється у тому, що навіть на образи і зло треба відповідати любов’ю і добром.
У розмові з Богом ми часто неуважні, а треба, щоб на молитві уста, розум і серце, тобто слова, думки і почуття були гармонійно зосереджені. Інколи ми, роблячи добро і отримуючи натомість зло, ображаємося на інших. А свідома чи підсвідома образа забирає радість і відчуття щастя, отруюючи нас зсередини. Через це люди бувають похмурі і тривожні. Але навіть письменник Сент-Екзюпері казав, що людина має зовнішньо випромінювати позитив, щоби інші хотіли за її прикладом шукати Бога. Тому навіть невдачі і труднощі треба долати з усмішкою. Адже, у смиренному прийнятті немочей криється наша сила. Не слід гордо відмовлятися від допомоги інших, позбавляючи їх зробити щось добре.
Лише у Біблії можемо знайти розраду і підтримку. Книга Псалмів — це дзеркало нашого життя, у ній, провівши паралель, можемо побачити наше минуле, сьогодення і навіть майбутнє. У книзі Йони бачимо, що Божий план щодо кожного здійсниться, незважаючи на те, як би хтось не намагався його змінити, заперечити чи виправити на свій лад. А книга Йова, незважаючи на всю трагічність, своїм щасливим кінцем дає усім радісну надію сподіватись на щасливу вічність після важких земних випробувань. Також слід застановлятись над Євангельськими істинами в Новому Завіті, роздумуючи над діяннями та посланнями апостолів. Адже, Слово Боже — це духовна пожива, яка веде людину до правдивої досконалості.
Священик наголосив, що завдяки Божій силі у нашому житті ми являємо світові любов, милосердя і доброту через щиру і правдиву щоденну працю. Бо наша власна любов є егоїстичною і недосконалою. Також треба наслідувати життя блаженної Матері Терези, долаючи розчарування, відчай та незадоволення чимось. Вона робила всім добро, не чекаючи подяки чи похвали. Один мудрець сказав: «Якщо вас хвалять, то це найбільша біда, яка може бути». Ісус заплатив дорогу ціну за те, що робив усім добро — відкупив хресною смертю всіх людей.
Завершуючи реколекції, духівник зазначив, що молитовне служіння спільноти «Матері в молитві» визначає всю її суть. Потрібно нести радість іншим, наслідуючи багатьох святих. Треба не лише вірити, але довіряти Богові до кінця у кожній справі.
Опівдні розпочалась Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив владика-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії Григорій Комар. Йому співслужили 15 священнослужителів: настоятель місцевого храму о. Володимир Лужецький, декан Сколівський о. Віктор Коцеміра, о. Петро Змінчак з Тернавки (Славський деканат), декан о. Петро Івасівка та о. Ярослав Шафран з Трускавця, о. Петро Юрдига (с.Станеля), о. Петро Сливка (с.Уличне), о. Євген Макогон (с.Колпець), о. Михайло Коліщак (декан Мокрянський), о. Павло Коляса (декан Добромильський), о. Григорій жук (декан Дублянський), о. Роман Федько з с.Рихтичі — духівник спільноти «Матері в молитві» СДЄ, о. Богдан Матковський з Херсона, о. Олег з Австралії та отець-диякон Богдан Криницький.
У своїй проповіді владика Григорій наголосив, що спільна молитва — це могутня сила, яка робить дива. Адже, Бог є джерелом щастя, радості та виняткових ласк. Євангеліє розповідає, що зустріч Матея з Ісусом була раптовою і несподіваною. Матей був збирачем податків, успішною і багатою людиною, але не мав миру і спокою в серці, йому бракувало присутності Бога в житті.
В тих часах люди вважали митарів чи не найбільшими грішниками. Але Ісус не нехтував товариством митарів і грішників, не боявся цим зіпсувати собі репутацію. Він ішов до них, щоб переконати їх змінити життя, бо не здорові потребують лікаря, а хворі.
Йти за Христом означало не бути впевненим у завтрашньому дні. Матей все залишив, взявши з собою лише перо, щоб писати. Євангелисти Матей та Іван були очевидцями життя Ісуса Христа, а Лука і Марко написали «Добру новину», спираючись на розповіді інших.
Проповідник підкреслив, що ми зараз живемо в складних часах і здається, що вже немає виходу. Але, пам’ятаймо, що молитва — це той щит, що може захистити від зла. Багато воїнів поклали свої життя на вівтар української свободи. Треба молитися за упокій їхніх душ. А живі вояки потребують від нас розуміння і співчуття, байдужість їх морально вбиває. Крім зовнішніх, у нас є також і внутрішні вороги. В Україні ведеться війна і проти сімей. Мається на увазі проблема алкоголізму та наркоманії. Ведеться послідовна цинічна політика на знищення нації. В нашій державі є кілька мільйонів наркоманів (70% з них є молоддю 18-25 років).
Ще однією проблемою є сирітство. З понад 100 тисяч сиріт лише у 8% з них померли батьки. Решта — сироти при живих батьках з соціально неблагополучних сімей. Є така загроза, що деякі чиновники хочуть заборонити викладання християнської етики в школах, замінити в підручниках визначення традиційної сім'ї на якісь розмиті поняття. Виною всьому є підступні, злочинні ідеології, представники яких намагаються створити і поширити в світі негативний імідж українців як ксенофобів і фашистів.
Найголовніше — втримати рівновагу духа і не стати жертвами популістів, які постійно чинять якісь провокації, зокрема, створюють конфлікти з етнічними меншинами. Завершуючи духовну науку, владика зазначив, що в мистецтві молитви можна зростати до безконечності. Якщо молитва промовляється з любов’ю за тих, за котрих ми молимось, то Бог обов’язково її вислухає та обдарує щедрими дарами.
Після Святої Літургії владика Григорій подякував всім священикам, які разом з ним співслужили. Зокрема, місцевому пароху отцю Володимиру Лужецькому — своєму колишньому наставнику, від якого отримував духовні настанови впродовж чотирьох років служіння в Стебнику. Також усім парафіяльним отцям, прихожанам, церковним прислужникам, волонтерам, хористам та всім, хто долучився до організації та проведення з’їзду. Висловив вдячність отцю Роману Федьку — духівнику єпархіальної спільноти «Матері в молитві», координатору Галині Карпець та колишньому координатору Надії Худзей. На їхню адресу, а також для всіх присутніх звучало багатоголосе «Многая літа!».
Завершив урочистості церковний Гімн «Боже великий, єдиний». Відтак, біля храму учасниці з’їзду зробили спільне фото зі священиками та владикою. Після цього волонтери всіх пригощали чаєм, кавою та печивом.
Мама дає нам земне життя і відкриває шлях до життя небесного. Своїми молитвами матері вимолюють нам щастя кожного дня. А учителем істинної молитви, за словами Блаженнішого Святослава, є Святий Дух, який допомагає всім відкрити справжню красу, а також вчить нас тому, що людина передусім має на меті у своєму житті бути образом і подобою Бога.
Марта ІЛЬНИЦЬКА
ФОТОРЕПОРТАЖ
- На території реабілітаційного центру "Назарет" відбулось освячення триповерхового шпиталю для внутрішньо переміщених осіб [фото]
- У День посту і молитви владика Ярослав і владика Григорій помолились з родинами загиблих воїнів [фото]
- Владика Григорій: Соборність – це є єдність, яка не виключає різноманіття
- У Самборі відбувся вечір пам'яті о. Степана Рисея [фото]
- Архиєреї Самбірсько-Дрогобицької єпархії привітали вірних з Різдвом Христовим