Три чудових Божих днини мали півсотні катехитів Самбірсько – Дрогобицької єпархії, перебуваючи на реколекціях у м. Дрогобич, в будинку «Самарянин». Мимоволі хочеться сказати, що там «Мудрість собі дім збудувала». Разом із провідником о. Миколою Витівським ми багато розважали над словом «Дім». Саме це слово було ключовим у багатьох євангельських подіях, над якими ми розважали. «Чутка пішла, що Він у домі… розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений…».
«І коли він увійшов у дім, сліпці приступили до нього…».
Саме із дому, в якому був Ісус, паралітик повернувся до «свого дому» своїми ногами, а двоє сліпців - зрячими.
Відповідно до єврейської традиції, усе міститься у своєму початку. Квінтесенція книги міститься в її першому розділі, першому вірші того розділу, першому слові й першій літері. Тому це не випадково, що Біблія розпочинається від літери бет - «дім».
Таким домом, у якому перебуває Ісус, є Біблія: «Незважаючи на те, як можуть різнитися між собою книги, з яких вона складається, Біблія - це одне ціле, через єдність Божого задуму, центром і серцем якого є Ісус Христос».
Оріген порівнює Біблію до великого будинку - палацу, де є багато кімнат, коридорів. Так у Біблії є багато книг, розділів, віршів. Вхід до однієї кімнати пролягає через коридор чи іншу кімнату: щоб збагнути один фрагмент Слова Божого, потрібно зазирнути в інший.
Тож три дні ми мали «чудову прогулянку» домом Божого Слова.
«Сиділи у стіп Ісуса», уважно слухаючи та розважаючи над «Євангелією дитинства Ісуса». Адже ці реколекції були духовним приготуванням до БОЖЕСТВЕННИХ ВІДВІДИН: «І Слово стало тілом і замешкало між нами…» (Йн. 1, 14)
«Щоб по-справжньому нести іншим цю Різдвяну радість, бути апостолом («післаним»), треба перше бути учнем і жодним чином не навпаки», - неодноразово наголошував отець – реколектант.
На початку Євангелія Лука представляє нам особу Івана Хрестителя. Для катехита, як рівно ж і для священика, місія Івана є дуже важливою і повчальною – вказати на Месію, привести своїх учнів до Нього, а не до себе.
Першими гостями Новонародженого Дитяти були пастушки – прості, не спотворені пихою людські серця. Потім прибули троє мудреців, яких привели глибока мудрість і вміння відчитувати знаки. Тільки велика простота й велика мудрість знайшли дорогу до стаєнки. Бо тільки вони дві – мудрість і простота – можуть схилитися низько.
Пройшовши шляхами пастушків і мудреців, духовно відновившись, ми повернулися до «свого дому», набравшись добра у «домі, в якому перебуває Ісус». Папа Франциск відмічає, що «добро завжди прагне поширюватися».
Дуже хочеться вірити, що результати цієї зустрічі будуть плодотворними і ми зуміємо перетворити наші «скарби» на «дари» за прикладом східних мудреців.
Після таких реколекцій дійсно виникає бажання «повертатися іншою дорогою», не Іродовою, та змінювати світ на кращий. А щоб його змінити, мати Тереза дає пораду: «Повертайся додому і люби свою родину». Родиною для катехита є всі, до кого ми післані, хто потребує благої вісті, чи просто доброго людського слова.
«Ось так, як роса поменшує спеку, так і слово добре - ще краще, ніж дарунок. Чи не бачиш, що слово - над добрий дарунок? Але й те, і те - в благодатного мужа». (Сир. 18, 16-17).
Тому хочемо дарувати слово подяки за такий дарунок для катехитів: нашому головному катехитові єпархії – Владиці Ярославу, Катехитичній комісії за добру організацію, зокрема о. Миколі за глибоку і безцінну науку, за простоту і мудрість.
Усі прямуймо до Вифлеєму, до «Дому хліба», де прийшов у світ «ХЛІБ ЖИТТЯ».
Учасники реколекцій
ФОТОРЕПОРТАЖ
- У Дрогобичі відсвяткували День катехита [фото]
- Владика Григорій здійснив чину постригу читця-співця випускників дяківського факультету Дрогобицького інституту Пресвятої Трійці
- Команда катехитів Самбірсько-Дрогобицької єпархії перемогла на Всеукраїнському конкурсі інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?» [фото]
- Вікторина «Що? Де? Коли?» пройшла на єпархіальному рівні [фото]
- Владика Ярослав привітав церковних співців із завершенням навчання в Дрогобицькому катехитичному інституті