Прощання із літом на «Синаї» [фото]

11 вересня 2015
Друк
Фото надіслане учасниками табору
Якщо сумно, - не зівай, Їдь із нами на «Синай» «Синай» - це християнський табір, який ось уже вкотре організовує Катехитична Комісія Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Цього року, за словами «синаїтів зі стажем», табір був особливим, зокрема тому, що Господь поблагословив гарною погодою і дуже чудово спрацювали аніматори. Керівником табору був Микола Витівський, випускник Дрогобицької духовної семінарії, студент католицького університету в Айхштеті. Аніматорами, крім братів семінаристів та молодіжних лідерів із єпархії, були цього року гості із Києва: випускник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, учасник шоу ”Х-фактор”, колишній аніматор “Артеку” Артур Пісковський та співачка, учасниця шоу “Голос країни”  Дарина Степанюк та їхній гарний песик Еллі.

Кожного дня ми мали можливість приймати Святі Таїнства Сповіді та Причастя, завдячуючи духовним отцям - Миколі Витівському та Іванові Гнатіву.

Особливістю цьогорічного табору були діти, батьки яких воювали у зоні  АТО і отримали поранення або, на жаль, загинули, та діти, чиї батьки зараз захищають наш спокій на Сході України. Для них цей табір був безкоштовним. З огляду на військовий час, табір був просякнутий духом патріотизму: щоденно виконували гімн України, молились за воїнів АТО, плели маскувальну сітку, яку разом із прапором та щирими дитячими «посланнями» відправили у м. Дзержинськ, де зараз охороняє наш спокій хресний батько однієї із найменших таборянок.

На час табору дітей розподілили на три гуртки: "Стрілківська хунта", "Посіпаки по-українськи" та "Борщ". Назви придумували самі учасники гуртка, проявляючи свій креатив та вкладаючи у назву певний зміст. Наприклад, «Борщ», не тільки з огляду на колір хустинки групи, а й зі символікою, що кожний учасник групи є інградієнтом, а кухарем – Господь Бог. Гурток став для кожної дитини сім'єю, а всі сім'ї об'єдналися в одну велику родину. Знаком єдності і дружби став останній виступ про життя в таборі, який підготували діти зі всіх трьох гуртків, що об'єдналися за власною ініціативою. Це був чудовий сюрприз аніматорам, сповнений цікавості і жартів.

Розклад кожного таборового дня був подібним, але в той же час кожен день був особливим. Діти готували виступи на різні тематики, брали участь у "козацьких забавах", молилися на щоденній Літургії, бігали під час квесту, дізнавалися щось нове на гутірках, співали у затишку ватри і веселилися на дискотеці.

Табір "Синай" став для кожного учасника особливим і незабутнім завершенням літа. Віримо в те, що кожна дитина, як і кожен аніматор, навчилися чогось нового під час табору, пізнали себе, знайшли нових друзів і поглибили свій зв'язок з Богом.

На сам кінець хочеться зацитувати окремі відгуки таборян-«синаїтів»: «…Ось і пролетіли сім днів табору. Кожен день на таборі - це наче нове життя, повне натхнення і радощів. Життя серед прекрасної природи, яка зачаровує своєю красою, життя у команді, яка не дасть нікому сумувати, життя з Богом, який дає шанс бути щасливим…»;

«…Ось уже вчетверте я побувала на цьому таборі, а враження так і не змінились – проведений в ньому час як і був для мене одним з найкращих, так і залишився. Кожного року до програми додається щось нове, цікаве та непередбачуване. Але є те, що залишається незмінним і відрізняє цей табір від багатьох інших – християнська основа…»;

«…Аніматори, як про них не згадати? Адже всі вони стали для нас як старші брати і сестри. Кожен з них вклав у цей табір часточку себе, за що всі ми їм дуже-дуже дякуємо, адже результат їхньої праці був помітний неозброєним оком! Неймовірно захоплюючі квест та козацькі забави, різноманітні конкурси та театральні виступи – у всьому цьому кожен з таборян мав можливість себе випробувати. Також, одного сонячного дня аніматори повели нас у гори, що було дуже і дуже круто!»;

«На мою думку, найкращими в цьому таборі були ватри. Саме вони найбільше створювали цю атмосферу близькості та комфорту. І що було дуже класно, так це те, що більшість наших улюблених аніматорів вміють дуже добре співати! Одним словом, цей табір можна назвати просто ідеальним та унікальним і враження від нього залишились лише найкращі!»;

«…Ніхто не забуде колір своїх хустинок, свій девіз, королівський танець і свою таборову сім'ю. Так само ніхто не забуде сльози під час прощання на вокзалі, як і надію на те, що всі ми знову зустрінемося наступного літа…».  

Із нетерпінням чекаємо від о. Миколи Витівського оголошення про час проведення табору у 2016 році. Спасибі усім!!!

Вдячні таборяни

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Катехитична комісія

Інші публікації за темою