Христос Воскрес!
«Нині все наповнилося світлом,
і небо, і земля, і глибини підземні.
Нехай же празнує вся вселенна Христове воскресіння,
- в якому ми утверджуємось!»
(Тропар 3 пісні Канону Пасхи)
Дорогі у Христі!
Празник Христового Воскресіння Церква називає світлим, адже Христова перемога над смертю внесла проміння світла у гріховну темряву, в якій перебуває Вселенна після гріхопадіння Адама. Нині все наповнилося радістю, бо святкуємо Христове Воскресіння, яким людський рід звільнився від рабського поневолення гріхом і смертю. Воістину все наповнилося світлом у ці дні Христової Пасхи, коли увесь світ святкує Його переможний перехід від смерті до життя. Тому й сьогоднішній день називаємо Світлим Понеділком, а всі дні аж до наступної, Томиної Неділі – Світлим тижнем.
У Старому Заповіті Христове Воскресіння має могутній прообраз – старозавітну Пасху. Вона була спомином «переходу» вибраного народу з Єгипту до «обіцяної землі», з неволі - до свободи, з рабства фараона - до волі Божих дітей. Впродовж багатьох століть вибраний Ізраїльський народ святкував Пасху - свято, що пригадувало подію, без якої не існувало б і самого народу. Слово «Пасха» означає «Перехід». Відзначаючи це свято, ізраїльтяни згадували свій перехід від рабства до свободи, з Єгипту до Вибраної землі. Бог врятував їх від єгипетського рабства та неминучої загибелі, перевівши люд під проводом Мойсея через Червоне море і пустелю. Це був не просто порятунок від єгипетських колісниць. На одному березі моря євреї були лише ватагою втікачів, рабів, призначених на смерть, на іншому ж вони стали єдиним народом, який Господь скріпив на пустелі та якому була дарована свобода до життя. Тож тим і явив Господь Бог, що він Заступник та Визволитель – бо рятує пригноблених та слабких з рук зухвалих та сильних.
Тим чудесним порятунком Бога і був створений народ, тож святкуючи Пасху, вибраний люд Божий не тільки згадував про минуле, але в ній віднаходив надію на майбутнє. І в моменти випробувань, і в часи піднесень, народ розумів, що Бог далі веде своїх людей, вірний своїй обітниці, переводить їх через море страждань та випробувань до свободи та життя у своєму Царстві. Саме ця віра зберегла їх серед різних історичних катастроф. Пропали імперії, зникли гнобителі, а Божий народ – вистояв.
І ось коли юдеї зібрались, щоб відсвяткувати Пасху, в той самий час в Єрусалимі перейшов через обмову, неславу, страждання та ганебну смерть Син Божий – Ісус Христос. Він помер задля нас і через нас. Здавалося б, все, немає надії, загинув праведний учитель, зло та несправедливість восторжествували; вже немає місця для істини та любові в цьому світі, де зло та гріх перемагають… На третій же день жінки, що прийшли намастити померлого, знайшли тільки пустий гріб. І зустріли Ангела Божого, що благовістив про Воскресіння Того, який своєю смертю смерть переміг і життя дарував. Згодом і сам Господь Ісус постав серед своїх учнів, коли зібралися разом у зачиненім домі, коли були в дорозі, коли ламали хліб, коли ловили рибу. Зустріч з Воскреслим Господом перетворила переляканих учнів у безстрашних проповідників, перевела їх від рабства страху до свободи в надії. Воскресіння Господнє явило їм та нам, що є справжнє життя, є істина, є любов та добро, перед якими смерть, зло, несправедливість та гріх безсилі.
Воскресіння Христове, свідками якого були апостоли, про яке свідчили численні мученики та переслідувані за правду, це – Христова перемога, яка навчає нас, що не треба боятись страждань та хреста, переслідувань за правду чи навіть смерті, бо це - наша дорога до воскресіння, це - наш перехід до життя справжнього, до свободи дітей Божих, це - наша Пасха. Бо Пасха – це не просто спогад про історичну подію Воскресіння Христового, це джерело нашої віри та надії, це – наше покликання своїм життям свідчити про перемогу Христову. Саме така віра у Воскресіння зростила Церкву, перемогла численних гонителів, пронесла істину скрізь віки та змінила світ. Тим-то і радісний цей день, бо нам, часто зневіреним, розчарованим, наляканим та знеохоченим, нагадує і свідчить про те, що Христос воскрес, і смертю смерть подолав та тим, що в гробах – життя дарував! Повірмо, що воістину Христос Воскрес – і звершиться наш перехід, наша Пасха: від смерті – до життя, від страху – до надії, від рабства – до свободи.
І для нас сьогодні голосною сурмою Ангел Господній звіщає благовість: «Хай воскресне Бог, і розбіжаться вороги його, і хай тікають від лиця Його ті, що ненавидять його». Ця ангельська звістка втілилась у наше патріотичне гасло: «Воскрес Христос – воскресне Україна!». І справді наше покоління переживає моменти, коли під час всенародної хресної дороги відбуваються глибинні зміни в свідомості мільйонів людей: ми сьогодні почали дуже ясно і сильно відчувати та усвідомлювати себе єдиною великою українською християнською родиною. Ми не знаємо як довго буде тривати наша Хресна дорога, але твердо знаємо, що Господь веде по ній наш народ не до смерті, а до життя. Господь воскрешає нову Україну!
Дорогі у Христі! У ці світлі дні просвітімось світлом Христового Воскресіння. Нехай воно розвіє усі наші сумніви і зневіру. Нехай проникне у найпотаємніші закутки нашої душі, проганяючи задавнілі пристрасті і гріхи. Нехай світло Христове просвітить наші уми і серця, щоб ми навчились по-справжньому пізнавати Бога. Сьогодні для нас усіх пробуджується новий спосіб християнського служіння своїй Батьківщині, допомагати українському війську, захистити нашу землю і нашу духовну і національну спадщину на ній.
Призиваючи заступництво Пречистої Діви Марії, яка прославлена у Самбірській чудотворній іконі і Яка зберігала у своєму серці кожну подію Богоявління, просімо Її, щоб вчинила нас здатними пам’ятати, що Господь присутній в нашому особистому житті та в житті світу. Нехай Вона вчинить нас здібними відчувати Господа Животворящого, живого та діяльного між нами. А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами!
+ Ярослав
13 квітня 2015 року Божого
- Різдвяне послання владики Ярослава (2024)
- Владика Ярослав: Кожне запрошення від Бога є актом любові та милосердя, що руйнує будь-які бар'єри
- Проповідь на двадцять п’яту неділю після Зіслання Святого Духа – неділя Праотців (2024)
- Проповідь на двадцять другу неділю після Зіслання Святого Духа
- У с. Медвежа на Дрогобиччині понад 1000 днів триває цілодобове молитовне стояння за перемогу і справедливий мир [фото]