Піст – очищення душі

№3 (172), березень 2015 _ о. Олег КЕКОШ
Друк
Ілюстрація
Дорогі читачі! У часі Великого Посту християни уважніше дбають про своє спасіння. Навіть мало практикуючі християни в цей час більше уваги приділяють молитві, поклонам, роздумам над сенсом життя, покаянню і очищенню від гріха. А воєнна ситуація в Україні ще більше посилює прагнення людей до покаяння та Божого милосердя.

Великий Піст має важливе значення у житті людини і бере свій початок ще зі Старого Завіту. У Святому Письмі читаємо про піст таких праведників як Мойсей, Давид, Даниїл, Ілля, Юдита, Естера. Іван Хреститель із малих літ провадив строге покутне життя.

Господь наш Ісус Христос своїм прикладом навчає нас постити, бо й сам постив у пустелі сорок днів і ночей. Апостолів навчав про те, що злий дух перемагається тільки молитвою і постом. В апостольські часи ранньохристиянська Церква дотримувалася дуже строгого посту. Молитва, милостиня і піст – це ліки для душі та світильники для просвічення розуму і серця людини.

Св. Іван Золотоустий говорить: «Пости тому, що згрішив ти; пости, щоб ти не згрішив; пости, щоб ти отримав прощення; пости, щоб отриманого не втратив». Розп’ятий на Хресті Спаситель спонукає нас до жалю за гріхи та покаяння. Піст полягає не лише від стриманості від м’ясних страв чи гучних забав, але насамперед, від гріха, від поганих звичок і залежностей, від гніву і злоби до ближнього. Тож нехай постять наші очі, вуха, руки, язик, - стримуючись від гріха. Тоді Піст буде справді християнським, а після нього Пасха буде для нас великим святом оновленої душі і справжнім Воскресінням.