А, можливо, є щось, що не потребує «піару», зайвих слів, бо його цінність не у зовнішніх обгортках. Наприклад любов, кохання, дошлюбна чистота, подружня вірність. Без сумніву – все це вічне і святе. Здавалося б, яка тут реклама, які гроші…
Іду вулицями Трускавця, і ось - ще задовго до відомого і розкрученого Дня закоханих, Дня святого Валентина, котре прийшло до нас із «прогресивно-рекламного Заходу», чимало розважальний центрів та клубів викинули у народ свої потужні засоби реклами: кольорові і напевно недешеві, тим більше зважаючи на їхню кількість, афіші, медійні оголошення із приблизно однаковим змістом про те, як можна провести цей день і що нібито отримати… Ось вам хоча б кілька із них: «Справжнє кохання тільки у нас і з нами», «один вечір з нами – кохання назавжди», «стриптиз шоу для закоханих без тями»... Не згадуємо вже чимало торгових пропозицій різного роду символів кохання: амурчиків, сердечок, тощо. До того ще один цікавий сюжет прогулянки по місті: неможливо було не зауважити, як хтось приклав багато зусиль, розклеївши ну буквально на кожному стовпі центральних вулиць оголошення якоїсь ворожки, яка за допомогою гадань на картах допомагає позбутися ледь не усіх проблем вже «нещасливого кохання».
Цікаво, може, це у них спільний бізнес, коли за допомогою «двигуна прогресу» вони взаємно постачають собі клієнтів.
Отже ми, як християни, мусимо добре розуміти усю небезпеку такої реклами любові та кохання. У чому вона полягає? Будь-який продукт харчування рекламодавець пропонує клієнту, зважаючи на його споживацькі потреби, його чуттєві бажання. Той же споживач заходить в супермаркет і вибирає собі відповідний товар за власним бажанням та вподобаннями. На жаль, дуже часто для нас, а особливо для молодих людей, оці поняття любові та кохання саме так і пропонуються: як товар, як щось, що можна придбати і спробувати, а при потребі замінити і знову спробувати. Чи не нагадує це тактику злого спокусника у раю, який гарно «піарить» для перших прародичів заборонений плід і відразу відкриває перед ними гарну перспективу – бути більшими як Бог, бути до Нього в опозиції. Слово «диявол», як ми знаємо, перекладається як «Той, хто розділяє». Чи це не його справа - розділити і кинути недовір’я між Богом та людиною, яку було створено з Його превеликої любові і для любові? І який наслідок – Адам, замість того, щоб зізнатися у власному упадку, дорікає Богові і скидає вину на Єву, кажучи, що це «жінка, яку ти дав мені..», а Єва також не побачила проблеми у собі, хоч визнала причину вже серйознішу – «це змій».
Ми бачимо, що така зміїна тактика триває впродовж віків: розділити родини, спільноти, народи, розділити людину саму в собі: розум від серця, тілесну сферу від духовної і т.д. І головне його завдання – не показувати відповідальності за свої вчинки та наслідки свого вибору. «Напевно не помрете…» - запевняє змій перших прародичів. Ось чому ми, християни, не можемо відділяти правдиву любов від джерела любові – Господа Бога. Від Нього черпаємо і вчимося правдивої любові та зрілого кохання, яке стосується не тільки тілесної сфери людини, але обіймає також і духовну. Ось чому ми не можемо слухати байки про «безпечний секс» до шлюбу, адже розуміємо усі наслідки цієї лукавої реклами – нетривкі подружжя, різні захворювання, дітовбивство, психічна неврівноваженість, духовна незрілість… А ті, що одружуються, розуміють, що шлюб - це великий дар Божий, це, як казали святі отці, «можливість відчути частину раю на землі», але це також і велика відповідальність, відповідальність за іншу особу, за її щастя.
Часто, коли проводимо науки для наречених, просимо їх зобразити свою майбутню сім’ю у символах. Молодята малюють різне: і серця, і голубів, і безхмарне небо та сонечко… Однак по-різному вони реагують, коли священик показує хрест, який, мабуть, є найкращим символом любові. На хресті Бог показав нам, що справжня любов не прагне тільки для себе насолоди, не бажає свого, не є егоїстичною. Вона є жертвенною.
Тому коли нас запитують про те, як Церква ставиться до Дня святого Валентина (так званого Дня закоханих), хотілося б запропонувати усім подивитися на хрест: вертикальна лінія нехай буде нам знаком, що правдиву любов черпаємо з неба, від Бога (у щирій молитві, у читанні Божого Слова, у житті Святою Євхаристією тощо), а горизонтальна лінія хреста вказує нам на те, що правдива любов не є егоїстичною, самою для себе, але обіймає весь світ, людей, які є довкола нас.
Ось чому для нас, християн, справжню любов не купиш за гроші, вона не може бути справжньою тільки на один день (наприклад, 14 лютого).
Спробуйте пройтися по своєму місту напередодні Дня святого Валентина, переглянути кілька рекламних роликів. Чи зустрінете там хоч якийсь рекламний щит чи інформаційне повідомлення, які б пропагували справді правдиву та чисту любов? Наприклад:
- Алкоголь, наркотики, позашлюбний секс - це все, що тобі необхідне для того, щоб стати найнещаснішим на цій землі;
- Безпечний секс є небезпечним. Твій шлюб = 90% насолоди. Позашлюбні відносини = 10%. Не міняй 90% на 10%;
- Найголовніше - не знайти "свою половинку", а стати для когось "своєю половинкою";
- Справжнє кохання вміє чекати;
- Любов та вірність у шлюбі - це не "бабусина порада", а основа для міцної та щасливої сім'ї.
І, нарешті, коли вже геть полонить нас ця «валентинівська» піар-кампанія, спробуймо прочитати І Послання апостола Павла до Коринтян, глава 13 – це найкращий рекламний ролик правдивої любові. Щиро цього усім бажаю.