А що вам відомо про Різдво? Чи всім було дозволено святкувати народження Христа?
Якщо трохи дослідити цю тему, можна побачити, що було багато різних думок і суперечок щодо дати народження Ісуса Христа, які пов’язували з поганськими торжествами, бо Св. Євангеліє про це нічого не згадує. З цим погоджується багато біблеїстів різних віросповідань. Хоча Римська Церква празнувала це свято 25 грудня, та інші Церкви на Заході все ще якийсь час відзначали його 6 січня разом з Богоявленням. Цей празник з Риму перейшов ще за життя св. Амвросія до Медіоляну, відтак десь перед 384 р. до Іспанії і північної Африки, а потім за єпископа Перпетуа з Тур до Галлії, сьогоднішньої Франції, та до інших держав Європи. Вирішальну роль у початку святкувань пов’язують з трьома великими Отцями Східної Церкви: св. Василієм Великим у Каппадокії між роком 371 і 374, св. Григорієм Богословом у Константинополі та св. Іваном Золотоустим в Антіохії 386 або 388-го року. Трохи пізніше цей празник увійшов у ряд празників двох інших осередків тодішнього християнського світу: в Олександрію і Єрусалим. Але ще довгий час деякі Церкви не визнавали його. Отож, вас не повинне дивувати те, що 1647 року в Англії парламент Кромвеля оголосив Різдво днем покути, а в 1652 році взагалі заборонив це свято. З 1644 по 1656 роки Парламент спеціально скликали 25 грудня (25 грудня за юліанським календарем, 6 січня – за григоріанським). Було багато випадків, коли священнослужителі, які проповідували про Різдво Христове, потрапляли за грати. Якщо в цей день церковні старости прикрашали свої церкви, на них накладали штраф. За законом, магазини на Різдво мусили працювати так само, як і в будні.
Але чому вдавалися до таких суворих заходів? Пуританські реформатори вважали, що церква не повинна впроваджувати ці традиції. Вони запопадливо проповідували й розповсюджували літературу, в якій засуджувалися різдвяні святкування.
Так само ставилися до цього свята і в Північній Америці. Між 1659 та 1681 роками Різдво було заборонено і в колонії Массачусетської затоки. Адже цю колонію утворили 1628 року англійські пуритани. Серед перших колоній у Новій Англії це поселення було найбільше та найуспішніше. Згідно з прийнятим тоді законом, не дозволялось будь-яке святкування Різдва. На того, хто не дотримувався цього закону, накладали штраф. Не лише пуритани в Новій Англії не хотіли святкувати Різдва, але й деякі групи в середніх колоніях. Пенсільванські квакери, так само як і пуритани, були твердо переконані, що не слід відзначати Різдво. Відомо, що «невдовзі після того, як американці здобули незалежність, Елізабет Дрінкер, яка належала до квакерів, поділила мешканців Філадельфії на три категорії: квакери, які «не вирізняли Різдва з-посеред інших днів; ті мешканці, що святкували його з релігійних переконань; а також ті, хто проводив це свято у гулянках та розпусних забавах».
Коли взяти до уваги факти, які вище згадувались, то можна побачити, що не всі могли святкувати народження Ісуса. Хоч в кодексах цісаря Теодосія з 438 року і цісаря Юстиніана з 535 року вміщено закон про загальне святкування празника Різдва Христового.