Про святкування Ювілейного року

Слава Ісусу Христу!

Преосвященний владико Григорію,
всечесні і преподобні отці,
дозвольте поділитися з вами певними думками з приводу проголошення Папою Франциском наступного ювілейного 2025 року Божого.

Про звичай відзначати Ювілейні Роки довідуємось з книг Старого Завіту. Кожні 50 років звук рогу скликав Божий народ відзначати святий рік. У книзі Левітів читаємо: «І вважатимете за святий п’ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю… П’ятдесятий рік буде для вас ювілейним роком»(Лев.25.8-23). Цей рік оповіщався протяжними трубними звуками баранячого рогу, який позначається у єврейській мові словом «йовель», що й дало назву цілому року.

Це був період відновлення, прощення і повернення до витоків. У цей рік особливий наголос було зроблено на особливій присутності Божої благодаті серед народу та відновлення справедливості. Важливо підкреслити, що йдеться не просто про моралізуючі заклики, нагадування чи поучення, але про закони і приписи, що містяться у Кодексі Святості (пор. Лев. 17, 26), які необхідно було зберігати як запоруку перебування Бога серед свого народу та життя народу на своїй землі.

Традицію святкувань Ювілейних років у Римо-Католицькій Церкві започаткував папа Римський Боніфацій VIIIу 1300 році (1294 – 1303). Започаткувати Ювілей, можливо його, спонукало те, що кількома роками раніше, у 1291 р., завершилася велика мрія хрестових походів зробити Святу Землю християнською. В певному сенсі Рим через християнський Ювілей став новим Єрусалимом, набув нової центральної ролі в духовній християнській сфері.

Тому число 100 мало для папи Боніфацій VIII дуже важливе символічне значення. Він наказав, щоб майбутні ювілеї відзначалися кожні сто років. Фактично це рішення не було дотримане, бо вже в 1350 році, слідуючи старозавітному ритму юдейських ювілеїв, був відзначений другий християнський ювілей, лише через 50 років. Папа Климент VI (1342-1352, проголосив ювілей 1350 року, щоб зрівняти інтервал з інтервалом біблійного ювілею. Пізніше папа Римський Урбан VI (1378-1389) скоротив цей інтервал до 33 років, тобто до тривалості земного життя Ісуса, а папа Павло II (1464-1471) – до 25 років, що залишилось у практиці Римо-Католицької Церкви до сьогодні. Деякі Понтифіки також проголошували «надзвичайні святі або ювілейні роки», тобто ті, які не співпадали зі звичайними періодами святкування ювілейного року.

З короткого історичного екскурсу бачимо, що святкування ювілейного року, хоч і базується на старозавітній біблійній основі, проте остаточно сформувалося і переосмислилася у Римо-Католицькій Церкві, починаючи приблизно з XIV ст. Тим не менше, проголошуючи 2025 рік Ювілейним, Папа Франциск запросив до участі у ньому не тільки вірних Римо-Католицької Церкви, але й Східні Католицькі Церкви. Він, зокрема, написав: «Особливо я хотів би запросити до цієї прощі вірних Східних Церков, найперше тих, які вже перебувають у повному сопричасті з Наступником Петра. Вони, які так багато страждали, часто аж до смерті, за свою вірність Христові та Церкві, повинні відчувати себе особливо бажаними в Римі, який є Матір’ю і для них, де зберігається так багато спогадів про їхню присутність. Католицька Церква, збагачена їхніми давніми літургіями, богослов’ям і духовністю Отців, ченців та богословів, хочу символічно виявити їм і їхнім православним братам та сестрам свою гостинність у той час, коли вони вже йдуть своєю власною Хресною дорогою, адже часто змушені покинути свою батьківщину, свої святі землі, звідки насильство та нестабільність виганяють їх до безпечніших країн...» (булла Spes non confundit («Надія не засоромить»), п. 5).

Тому Українська Греко-Католицька Церква як одна з 23 Східних Церков, яка перебуває в єдності з Римським Апостольським Престолом, відгукнулася на заклик папи Римського Франциска відсвяткувати 2025 рік як Ювілейний.

Оскільки відзначення Ювілейного року є традицією передусім Римо-Католицької Церкви, Східні Католицькі Церкви, відзначаючи його, роблять це відповідно до особливостей власної церковної традиції, адже мають право і обов’язок прославляти Господа Бога у своєму власному обряді, згідно з приписами літургійних книг власної Церкви свого права. Зберігати власний обряд означає бути вірним своїй традиції, тобто богословʼю, богослужінню, церковній дисципліні і власній духовній спадщині, тощо (див. LG, 23; UR, 14–17; OE; кан.28 ККСЦ).

Усвідомлюючи біблійно-богословське значення Ювілею, вірні УГКЦ покликані відзначити Ювілей 2025 року Божого, користуючись надбаннями власної тисячолітньої церковної спадщини, памʼятаючи, що це, передусім, – «сприятливий час» (пор. 2 Кор. 6, 2) для навернення і духовного зросту, який спонукає до усвідомлення, що саме Господь є володарем світу і людського життя.Тому для належного відзначення Ювілейного 2025 року вірними Української Греко-Католицької Церкви у дусі їх власної церковної спадщини Синод Єпископів створив відповідний Ювілейний Комітет (див. Постанови №12-14, Зарваниця, 2–12 липня 2024), який опрацював план заходів на загальноцерковному, єпархіальному та парафіяльному рівні в Україні і на поселеннях. Це допоможе нашим вірним глибше пережити Ювілейний 2025 рік Божий.

Оскільки УГКЦ як Помісна Церква належить до християнського Сходу, зберігає та плекає візантійську духовність, богослов’я, канонічний порядок та приписи літургійних книг власної Церкви, то Ювілейний оргкомітет, в дусі нашого київського благочестя, старався розробити власні символи та душпастирські ініціативи для відзначення Ювілейного 2025 року: Опрацьовано «Душпастирський календарний план заходів Ювілейного року УГКЦ»; Відкрито веб сторінку Ювілейного року в УГКЦ за посиланням -www.ugcc.ua/iubilaeum2025; українською мовою перекладено буллу папи Франциска «Spes non confundit» («Надія ж не засоромить»); має вийти послання Блаженнішого Святослава з нагоди Ювілейного року.

Центральною подією Ювілею 2025 року для вірних УГКЦ буде Архієрейська Божественна Літургія у Римі 28 червня 2025 року, яку очолить наш Патріарх Блаженніший Святослав, за участю Синоду Єпископів УГКЦ, духовенства, богопосвячених осіб та мирян з різних куточків світу. Крім паломництва до Риму, яке здавен вважається центром Ювілейного року, папська булла Spes non confundit заохочує вірних до паломництв до інших санктуаріїв. З огляду на це, а також враховуючи російську військову агресію супроти України, яка перешкоджає бажаючим вірним нашої Церкви взяти участь у святкуваннях в Римі, можна буде відвідати ювілейні відпустові святині в Україні, зокрема це катедральні і прокатедральні храми.

Ювілей розпочнеться на рівні всієї Церкви 24 грудня 2024 року богослужбовим обрядом відкриття Святих Дверей в базиліці Святого Петра у Ватикані, а завершиться зачиненням Святих Дверей у згаданій базиліці 6 січня 2026 року, на свято Богоявлення Господнього. Для відзначення Ювілейного року в УГКЦ (в Україні і на поселеннях) передбачені різноманітні заходи та ініціативи на Архиєпархіальному, Єпархіальному та Екзархальному рівнях. У неділю, 29 грудня 2024 року Божого, у катедральних (а також прокатедральних) храмах відбудеться урочисте відкриття Ювілейного року за спеціальним богослужбовим обрядом та Архиєрейською Божественною Літургією.

Також 2025 рік є особливий для усіх християн, бо у ньому сповнюється 1700 літній ювілей Першого Вселенського Собору, коли вперше всі християнські єпископи Неподіленої Церкви зібралися, аби захистити свою віру у Христа від намагань спотворити її мудруваннями «світу цього». Тоді був сформований «Символ віри» – еталон правильного богомислення, з яким християни століттями звіряють свою віру і свою поведінку, прямуючи через бурхливі хвилі випробувань і викликів «світу цього» у надійному човні Церкви Христа, «Сина Божого, Єдиносущного з Отцем» і «Співпоклоняємого зі Святим Духом»; Христа, Який сказав: «Я – двері. Хто ввійде через Мене – спасеться. Він увійде, вийде – і знайде пасовисько!» (Йо. 10, 9).

Отож, коли Церква розпочинає святкування Ювілейного 2025 року із заклику апостола Павла у посланні до Римлян: «Надія ж не засоромить» (5,5), то одночасно має сенс переглянути та поглибити розуміння чеснот віри та любови. Таким чином, цілий ювілейний рік мав би стати для нас паломництвом і пізнанням Живого Бога: часом поглиблення віри, плекання надії та практикуванням любови.

Отож,Церква закликає нас до дії, до конкретних вчинків милосердя, бо надія не терпить пасивності; вона кличе нас служити і підтримувати один одного. У найважчі моменти, коли навколо панує невпевненість і страх, ми маємо нагадувати один одному про те, що кожен з нас може стати носієм Божої любові для ближніх, свідком Його присутності.

У ювілейний рік нам важливо наростити молитовні ініціативи та харитативні зусилля для того, щоб допомогти одне одному та підтримати нашу націю у час виснаженої війни московії проти нашої країни. Підтримаймо наше воїнство, яке зі зброєю в руках протистоїть агресору. Не забуваймо про поранених, які пожертвували своїм здоровʼям заради нашої з вами безпеки. Молімося за полеглих, які віддали своє життя за ближніх. Допомагаймо родинам, які втратили своїх синів, родинам безвісті пропавших, внутрішньо переселеним особам та всім жертвам війни.

Нехай Пресвята Богородиця покриває нас своїм омофором і береже нашу країну та наш народ.Нехай за Її молитовним заступництво Господь, наблизить перемогу та справедливий довгоочікуваний мир на нашій землі,допоможе нам відбудувати наше суспільство на засадах справедливості та братерської любови.

+ Ярослав

19 листопада 2024 року Божого,
м. Дрогобич

Теми: Ярослав (Приріз)

Інші публікації за темою