SDE
Публікації за темою: Ігор (Возьняк)

Великоднє привітання Архиєпископа і Митрополита Львівського владики Ігоря (2017)

15 квітня 2017
Великоднє послання Архиєпископа і Митрополита Львівського Української Греко-Католицької Церкви   Всесвітлішим та Всечеснішим отцям, Високопреподобним і Преподобним отцям, ченцям та черницям, Дорогим та достойним мирянам Львівської Архиєпархії    «…Я - воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши - житиме!» (Ів 11,25).           Христос Воскрес! Ісуc Христос назвав себе «воскресінням і життям» у розмові з Мартою, сестрою Лазаря, якого він воскресив перед своїми страстями. Син Божий підняв його, покликав до життя, попри те, що пройшло уже чотири дні після смерті Лазаря. Коли Ісус Христос став біля гробу Лазаря й велів відкотити камінь, Марта засумнівалася у силі Спасителя та сказала, що уже чується запах мерця в повітрі. Неприємний запах був матеріальним, а не духовним. Однак немилий запах не став перешкодою, щоб привернути мертвому життя: «…Неможливе в людей, можливе є в Бога»  (Лк 18,27). Син Божий закликав Лазаря, щоб вийшов із гробу – мертвий ожив, покинув гріб, приближався до рідних, які очікували його назовні гробниці. Колись сила фарисеїв та садукеїв йшли хреститися до святого Івана Хрестителя, а він картав спосіб їхнього життя. Ті, натомість, захищалися Авраамом, іменуючи його своїм батьком. Пророк не дав їм можливості довго чекати на відповідь: «…Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама» (Мт 3,9). Для людей існує багато проблем, Господь усе бачить ясно й висвітлює у правді. Присутнім було трудно повірити у воскресіння мертвих й вічне життя, а Бог наказує мерцю: «…Лазарю, вийди сюди!» (Ів 11,43). І Лазар вийшов з гробу, обмотаний полотном. Народ тяжко приймає правду про вічне життя, а у Бога не існує темних місць: «…Бо він повелів, і створились» (Пс 148,5). Господь – всемогутній, вирішує усі питання швидко, правильно й для усіх очевидно, бо для нього усе ясне й чітке, нерозв’язаних ситуацій не буває!   Христа зрадили, видали в руки ворогам, знущалися й катували, вчинили несправедливий засуд, розіп’яли на хресті й поховали у гробі. Мертве тіло спочило. Однак воно не давало спокою первосвященикам й фарисеям, які аж на другий день прибули до Пилата, бо пам’ятали, що він говорив: «…Я по трьох днях воскресну». Крім воїнів, гробницю пильно стерегли наставлені первосвящениками та фарисеями. У світі такого не трапляється, щоб стерегли мерця. Тіло кладуть у гріб, засипають землею й усі розходяться. А тут сторожа з римських воїнів та представників синагоги, які, до усього цього, поставили на гробі свої печаті. З цього можна уявити цінність скарбу, який спочивав у гробі й про що не відали юдеї! Невідомо, як би розвивалася справа воскресіння, коли б не було сторожі? – Воскресіння Сина Божого ніхто не міг зупинити, бо людські сили та задуми марні. Пророк переконує: «Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!» (Іс 8,10). Усе вийшло на яв. Особи, що були ворожо наставлені проти Ісуса Христа, уважали, що сторожею та печатями перешкодять здійснитися Христовому Воскресінню. Але нічим не завадили, хоч застосували всю свою силу, хитрощі, гроші та становище. Прорахувалися! Важкий камінь, воїни, сторожа, печаті, бажання, щоб часом Христос не воскрес і не залишив гробу порожнім, не допомогло й не порадувало провід юдейської старшини та релігійних наставників. Дуже смішні твердження наводили особи, вороже наставлені до Христа, але проти Божої правди та Господнього Провидіння усякі хитрощі не проходять, бо правда Божа торжествує! Христос воскрес! Зчинився великий землетрус. Появився ангел, видом, неначе блискавиця, який відкотив камінь, а сторожа перелякалася, затремтіла й стала, наче змертвіла (пор. Мт 28,2-4).   Сторожа заметушилася, відважні воїни та прибічники первосвящеників налякалися й повтікали, щоб сповістити старших, що Христос воскрес і його немає в гробі. Ось вороги перші дізналися про воскресіння Ісуса Христа! Старшина, порадившись, дали гроші воякам й наказали, щоб ті твердили, що учні вкрали мертве тіло Спасителя, чого світ ніколи не чув. Виникає багато питань: чому і як в гробі були зняті пов’язки, які від замащення смирною ніби приклеювалися до тіла; а пов’язка, що була на голові, знята лежала окремо? Хто краде, свою справу виконує швидко. А тут, чомусь віддирали б від тіла паси полотна та викрадали б оголене тіло? Який зміст такої крадежі? Зрештою, за несумлінне виконання обов’язків, воїнів чекала смертна кара, чого вони були свідомі, бо їх вважали відважними та непереможними. Вони завжди очікували нагороди та зросту в кар’єрі, а не покарання. Провалилися диявольські та людські підступні плани.   «…Христос справді воскрес і з'явився Симонові» (Лк 24,34) та іншим своїм учням, найперше, Марії Магдалині та жінкам, які слідували за ним, бо дуже любили його. А самим учням й апостолу Томі, тяжко було в це повірити (пор. Ів 20,25). Сповнилися слова Ісуса Христа, який твердив: «…Син Чоловічий має багато страждати; старші, первосвященики та книжники його відкинуть і уб'ють, та він на третій день воскресне» (Лк 9,22). Дякуємо Господеві, що його Воскресіння неможливо заглушити в серцях віруючих людей! Поклін, слава й честь Ісусові Христові за те, що діло й правда про його воскресіння живе в наших душах! Воскреслий Спаситель відчинив для нас ворота неба, через які нам необхідно перейти!   Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви! Хай радість Воскресіння Христа увійде в кожну душу представників влади, наших воїнів, хворих, забутих, сиріт, віддалених від дому, немовлят, дітей, молоді, людей дорослого й поважного віку! Хай світло Христового воскресіння освітить душі тих, хто у в’язницях, лікарнях, в дорозі, хто вірить і не вірить, хто кається за промахи свого життя і, хто цього не чинить! Дякую священикам кожної церкви, усім хористам, дякам, паламарям, прислузі й усім тим, хто перестукає поріг цього собору! Хай Бог огорне усіх духовною радістю, дає щастя та добре здоров’я гідно верстати вік свого життя! Пресвята Богородице, виблагай нам ласку постійної пам’яті про Христове воскресіння та воскресіння наших душ до вічного щасливого життя!   Христос воскрес!  Воістину воскрес!   Благословення Господнє на Вас!           ІГОР Архиєпископ і Митрополит Львівський     Дано у Львові при Архикатедральному Соборі святого великомученика Юрія 14 квітня 2017 року Божого Детальніше...

У Дрогобичі відбулась прем’єра трагедії «Дрогобицька Голгофа» [фото]

07 березня 2017
5 березня у Львівському академічному обласному музично-драматичному театрі в м. Дрогобич відбулась прем’єра трагедії «Дрогобицька Голгофа». У виставі було представлено події, пов’язані з мученицькою смертю Дрогобицьких Блаженних священомучеників Северіяна, Якима та Віталія. Автором сценарію трагедії є Тарас Метик, член Національної Спілки журналістів, а режисером-постановником - Олександр Король. Детальніше...

Різдвяне послання митрополита Ігоря (2017)

03 січня 2017
Різдвяне послання Архиєпископа і Митрополита Львівського Української Греко-Католицької Церкви Преосвященні владики, доброчесні отці, преподобні ченці та черниці, достойні брати і сестри, З великою радістю вітаю усіх вас у цей величний святковий день Різдва Христового! Цього свята з вдячністю чекаємо щороку, бо воно надихає нас пригадувати та заглиблюватися в історичну правду про прихід на землю Спасителя світу. Людський розум не може, не в силі збагнути цієї правди – залишається схилити голову та подивляти велику Божу доброту та любов Господню до людей! Важко збагнути, що вище - любов Бога до людей чи його упокорення в тілі людини? Правда в тому, що любов вища. Це вона спонукала Божого Сина прийняти на себе людське тіло і спасти увесь людський рід від гріховного засилля. Спаситель народився від Діви Марії, яка відкрила своє серце на благовість і зачала від Духа Святого. Життя Марії не було легким, але попри це, проходило у тісній єдності з Богом. Вона у ранній молодості дуже позитивно й правильно прийняла важливе рішення, непомірну відповідальність, щоб стати матір’ю Господа і Спасителя світу. Її життя проходило у тісній єдності з Богом. Марія спішила зі святим Йосифом до Вифлеєму, щоб сповнити закон про перепис населення, який видав кесар Август. За транспорт їм слугував осел, який ніс на собі певний тягар. Там, у Вифлеємі, їй прийшов час родити. Марія шукала зі святим Йосифом відповідного місця для народження Дитятка. Не знайшлося нікого, хто б проявив якесь милосердя чи найменшу любов до ближнього, щоб прийняти до своєї господи осіб у крайній необхідності. Свята Родина не нарікала на обставини і нікого не звинувачувала. Хоча Ісус не знайшов прийняття серед людей, але його прийняли ясла, з яких худоба споживала свій корм. Людство нічого не запропонувало, а тварини поділилися своїм місцем. Спаситель покірно прийняв понижені умови, в яких народився та з яких простягав свої руки до людей, бажаючи викликати у них любов, милосердя та співчуття. Світ намагається жити своєю уявою й не бачить необхідності та ролі Бога у своєму житті. Світ замкнувся у собі. Христос завжди намагається увійти в контакт з людиною. Присутній поміж людей, у виді хворих, немічних, в’язнів, поранених на війні, полонених, голодних, забутих, опущених, сиріт, бідних людей тощо. Правдиво віруюча людина не може почувати себе щасливою, коли бачить поруч ближнього у дійсній потребі, в небезпеці, коли комусь бракує хліба й до хліба не вистарчає скромної поживи… Шкода, що жорстоких людей не бракує, що існують прихильники Ірода, які видають себе за побожних, а готові вбивати дітей Бога та усіх інших, неугодних їм на їхньому шляху. Спаситель знімав маски з підступних й хитрих людей: «… Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо, що в людей високе - осоружне Богові» (Лк 16, 15). Господь бажає бачити людину простою, покірною, люблячою Бога через послугу ближнім. Але не усі відмовилися від Бога. В полі були пастушки, які стояли вночі біля своїх отар, стерегли їх перед нападом хижого звіра. Вони осяяні Божою славою побачили ангела, який сповістив їм про народження Спасителя у вигляді сповитого дитяти в яслах. Радість ставала більшою, бо з’явилося велике число небесного війська, яке прославляло Бога. Пастухи повірили і прийшовши побачили «Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах». Вони наповнилися радістю, а повертаючись прославляли Бога. Ось світ і люди, які поділяються на прихильників й противників Бога, на добрих і недобрих, на радісних і тих, хто позбавляє радості, хто співає: «слава на висотах Богу…» і тих, хто хулить Бога. Віднайдімо себе у цьому колориті, де ми перебуваємо? Пастухи раділи, розповідали про хлоп’ятко та незвичайну подію усім, кого зустрічали. Люди лише дивувалися тому, не написано, щоб хтось бажав піти й побачити святу Родину. Марія спостерігала усе навколо, мовчала й роздумувала у своєму серці. Пресвята Богомати, допоможи нам завжди перебувати в єдності з Богом та заглиблюватися в його любов! З глибини серця вітаю усіх зі святом Христового Різдва! Хай Господь благословить наш народ миром! Хай зникне війна та кровопролиття на нашій землі! Закликаю усіх, щоб у цьому, 2017 році, ще більше проявляти любов і милосердя до ближніх. Хай радість Різдва Христового наповнить кожне серце мешканців нашого краю! Христос раждається! Славімо його! Благословення Господнє на Вас! ІГОР Архиєпископ і Митрополит Львівський Детальніше...

Про гідність праці і гріх затримки чи невиплати заробітної плати

05 квітня 2016
Довершивши своє творіння створенням людського роду, Бог запрошує людину обробляти і доглядати Едемський сад. Це свідчення особливої гідності людини – бути співтворцем з Господом. Ісус Христос, навчаючи своїх апостолів і тих, хто великими громадами ходив за ним, часто використовує образ праці для пояснення свого вчення. Свій прихід у світ і завдання дванадцятьох своїх учнів Він порівнює з працею у винограднику (Мт. 20, 1-16; 21, 33-41), з працею сівача в полі (пор. Мт. 13, 3-23), зі збором врожаю. Зрештою, сам Спаситель працює теслею в майстерні свого земного опікуна Йосифа (пор. Мк. 6, 3) і свою місію називає працею: «Отець мій працює аж по сю пору, тож і я працюю» (Йн 5, 17). Праця не лише забезпечує людину та її родину найнеобхіднішими засобами для існування, а й дозволяє творчо розвиватися. Праця – основа національного багатства, цивілізаційного розвитку. Якщо ми глянемо на заможні країни, то помітимо, що там створені належні умови праці та забезпечена належна і достойна винагорода. Так як усе сотворене було призначене Творцем на спільне благо для усього людства, так і національне багатство, творене працею, повинно бути спільним благом для усього народу. Тут не йдеться про однаковий і рівний розподіл усього між усіма, а про справедливий розподіл доходів за здібностями і продуктивністю працівників. Людина через гідну винагороду своєї праці повинна мати справедливу частку в національному багатстві. Тому так гірко і прикро ставати свідком гріха, який повторюється з прадавніх часів – привласнення чужої праці, відчуження робітника від плодів його праці. Затримка чи невиплата заробітної плати – гріх, що волає про помсту до Господа. «Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил»(Як 5, 4).Бо позбавити заробітку означає поставити людину і цілу її родину на межу виживання – що прирівнюється до замаху на життя людини. «Горе тому, хто будує свій дім несправедливістю і свої світлиці беззаконством, хто силує ближнього дарма працювати й не дає йому заробітку» (Єр. 22, 13). Горе тóму, хто випробовує Божу терпеливість своїм гріхом і жадобою збагачення чужим коштом. До таких Бог промовляє на сторінках Святого Письма: «Не утискатимеш убогого й нужденного поденника, чи то він із твоїх братів-одноплемінників, чи з приходнів, які перебувають у твоїй землі, у твоїх містах. Того ж самого дня виплатиш його заробіток, ще перед заходом сонця; бо він убогий, і всією душею чекає виплати; тож не закликатиме проти тебе Господа, та й ти не матимеш гріха.» (Втор. 24, 14-15) Тож закликаємо усіх, від кого це залежить, керівників, власників підприємств, установ: виплачуйте вчасно заробітну платню своїм працівникам, дбайте, щоб ця платня та умови праці були гідними людини! Чиніть так і будете справедливими в очах Господніх! Рада Єпископів Львівської області: Владика ІГОР Возьняк, Архиєпископ і Митрополит Львівський Української Греко-Католицької Церкви Владика ЯРОСЛАВ Приріз, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький Української Греко-Католицької Церкви Владика ДИМИТРІЙ Рудюк, Митрополит Львівський і Сокальський Української Православної Церкви Київського Патріархату, керуючий Львівсько-Сокальською єпархією УПЦ КП Владика МАКАРІЙ Малетич, Митрополит Київськийі всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви, керуючий Львівською єпархією УАПЦ Владика МЕЧИСЛАВ Мокшицький, Архиєпископ, Львівський Римсько-Католицький Митрополит, Голова Конференції Римсько- Католицьких Єпископів України Владика ФІЛАРЕТ Кучеров, Єпископ Львівський і Галицький Української Православної Церкви, керуючий Львівською єпархією УПЦ Владика ЯКІВ Макарчук, Архиєпископ Дрогобицький і Самбірський Української Православної Церкви Київського Патріархату Владика МИХАЇЛ Колтун, Єпископ Сокальсько-Жовківський Української Греко-Католицької Церкви Владика ТАРАС Сеньків, Єпископ Стрийський Української Греко-Католицької Церкви Детальніше...

Дрогобицькі семінаристи виступили на конференції у Львівській духовній семінарії

03 квітня 2016
25-27 березня у стінах Львівської духовної семінарії відбулась всеукраїнська студентська науково-практична конференція семінарій УГКЦ «Отець Ісидор Дольницький – духовний наставник семінаристів». В конференції взяли участь семінаристи Львівської, Київської, Тернопільської, Івано-Франківської, Дрогобицької семінарій, а також Василіянського інституту філософсько-богословських студій. Нашу семінарію на конференції представляло 7 братів. Детальніше...

Звернення єпископів Львівської області щодо пошани до воїнів АТО

13 лютого 2016
Дорогі в Христі брати і сестри, дорогі українці! Нині переживаємо часи болю й страждань, часи горя для багатьох громадян нашої держави, бо на нашій багатостраждальній землі триває неоголошена війна. Вона практично щодня забирає життя й здоров’я молодих хлопців і зрілих мужчин,  які стоять на сторожі миру і спокою, свободи нашого народу, цілісності й незалежності нашої держави. На Сході України, де тривають бойові дії, перебувають десятки тисяч українських воїнів, які покинули свій дім, родину і роботу.  Стримуючи зовнішнього агресора, вони часто втрачають здоров’я і радість життя, бо прощаються з вірними друзями, які гинуть на їхніх очах. Все це впливає на психічне здоров’я демобілізованих воїнів, які повертаються додому травмованими, якщо не тілесно,  то психічно. Жах війни і пережите там змінили внутрішній світ бійців і ми повинні на це зважати. Божественний Спаситель  навчає, що немає більшої любові, як та, коли хтось жертвує своїм життям заради ближнього (пор. Ів. 15.13), тому закликаємо всіх громадян мирної України з великою пошаною ставитись до українських воїнів, зважати на те, що пережили наші герої і допомагати їм загоювати рани серця й душі. Просимо роботодавців і всіх співробітників демобілізованих вояків, яких у Львівській області є 5 800 осіб, з пошаною і братньою любов’ю допомогти їм повернутись до звичного, мирного життя. Закликаємо духовенство, представників державної та місцевої влади й усіх небайдужих осіб відвідувати тих, хто повернувся із зони АТО та докласти всіх зусиль, щоб вони не відчували себе покинутими і забутими, а навпаки раділи тóму, що ми вдячні їм і робимо все для того, щоб вони могли гідно влаштувати своє життя в родинному колі та рідному місті чи селі. На сьогодні з Львівщини поїхали на Схід і не повернулися живими 207 наших братів, які залишили сиротами 116 дітей, тому дуже просимо всіх людей доброї волі своїми добрими ділами всіляко сприяти й допомагати сиротам і вдовам, бо сказав Господь: «усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25.40). Молімось до Всевишнього за Україну і просімо мирного неба над нашою землею. Шануймо і підтримуймо одне одного, підставляючи братнє плече, бо в єдності сила народу! Благословення Господнє на Вас!  Від імені Ради Єпископів Львівської області Владика ІГОР Возьняк,Архиєпископ і Митрополит ЛьвівськийУкраїнської Греко-Католицької Церкви Владика ЯРОСЛАВ Приріз, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький Української Греко-Католицької Церкви Владика ДИМИТРІЙ Рудюк,Митрополит Львівський і СокальськийУкраїнської Православної Церкви Київського Патріархату,керуючий Львівсько-Сокальською єпархією УПЦ КП Владика МАКАРІЙ Малетич,Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви,керуючий Львівською єпархією УАПЦ Владика МЕЧИСЛАВ Мокшицький,Архиєпископ, Львівський Римсько-Католицький Митрополит, голова Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України Владика ФІЛАРЕТ Кучеров,Єпископ Львівський і Галицький Української Православної Церкви,керуючий Львівською єпархією УПЦ Владика МИХАЇЛ Колтун, Єпископ Сокальсько-Жовківський Української Греко-Католицької Церкви Владика ТАРАС Сеньків, Єпископ Стрийський Української Греко-Католицької Церкви Владика ЯКІВ Макарчук, Архиєпископ Дрогобицький і Самбірський Української Православної Церкви Київського Патріархату Детальніше...

Звернення єпископів Львівської області щодо боротьби з корупцією

13 лютого 2016
Дорогі в Христі брати і сестри! У цей, такий важкий для України час, коли щодня гинуть наші воїни-герої на Сході, коли тисячі українських сімей засинають і прокидаються зі страхом за своїх рідних, які перебувають в зоні АТО, нашу вимолену молитвами мільйонів віруючих людей і вистраждану тисячами жертв-героїв державу поборює ворог, не менш страшний, аніж зовнішній агресор. Це – корупція. Нею, мов іржею, наскрізь просякло все українське суспільство – від перших облич держави і до найпростіших українців, які часто не знають, як саме повинні правильно вчинити, аби забезпечити бодай найбільш необхідним свою сім’ю.  Більшість громадян України зустрічаються з проявами корупції на побутовому рівні – в поліклініці, лікарні, школі, університеті… До корупційних дій часто доводиться вдаватися для реалізації своїх навіть законних прав. За статистикою, майже половині українців відомо про випадки хабарництва для ухвалення незаконного рішення, а понад 60% наших співгромадян зізнаються про випадки, коли давали хабар для отримання того, що й так їм належиться.  І з кожним наступним разом такий «подарунок-подяка» дедалі більше сприймається у свідомості українця як щось нормальне й обов’язкове.  Як же розрізнити вдячність від хабара? Подякою є те, що можемо вчинити, не ховаючись, відкрито. У Святому Письмі читаємо: «Не викривляй закону, не дивися на особи і не бери дарунків, тому що дарунки засліплюють очі мудрих і перекручують справу правих; правди, правди шукай, щоб ти був живим» (Втор. 16:19-20). «Віддаляйся від неправди і не умертвляй невинного і правого, бо Я не виправдаю беззаконника. Дарів не приймай, бо дари роблять сліпими зрячих і спотворюють справу правих» (Вих. 23:7-8). Основою справедливості в розподілі соціальних благ між людьми є порядок, який разом забезпечують закон та влада. Саме законодавство й представники влади повинні служити інструментами, призначеними для впорядкування суспільного життя людей. Зловживання ж законом та повноваженнями, наданими окремим людям для управління тою чи іншою структурою, є корупцією, свавіллям, яке порушує порядок, заснований на Божих законах для суспільного життя людей. Тому корупція – це не лише порушення правопорядку, а й аморальний вчинок, гріх, за який доведеться відповідати на Суді Божому. Кожен, хто вважає себе християнином, повинен поставити собі за мету: за жодних обставин не брати хабарів самому й чинити все можливе, щоб не давати їх, вводячи у гріх інших. Не останньою причиною корупції є низький рівень життя в Україні.  Отож, закликаємо очільників  держави й нашої області зробити все можливе, щоб забезпечити підняття заробітної плати людям, які сумлінно працюють і хочуть жити чесним життям. Звертаємось до всіх, хто має доступ до бюджету, до державних і комунальних коштів та майна, до всіх службовців і депутатів, до всіх суддів, прокурорів, міліціонерів, лікарів, освітян і всіх українців! Почнімо жити чесно! Любімо ближнього як себе самого, бо тільки чесність, щирість, взаємна любов і пошана здатні будувати щось нове, міцне і прекрасне. Простягаймо руку помочі один одному і безкорисливо служімо кожному в дусі християнської любові, бо сказав Господь, що «по любові між вами буде видно, чи ви є Моїми учнями» (пор. Ів. 13.35). Біймось гріха, який веде до страждання й погибелі, а кожен на своєму місці чинімо добро і Бог миру буде з нами! Благословення Господнє на Вас! Від імені Ради Єпископів Львівської області Владика ІГОР Возьняк,Архиєпископ і Митрополит ЛьвівськийУкраїнської Греко-Католицької Церкви Владика ЯРОСЛАВ Приріз, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький Української Греко-Католицької Церкви Владика ДИМИТРІЙ Рудюк,Митрополит Львівський і СокальськийУкраїнської Православної Церкви Київського Патріархату,керуючий Львівсько-Сокальською єпархією УПЦ КП Владика МАКАРІЙ Малетич,Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви,керуючий Львівською єпархією УАПЦ Владика МЕЧИСЛАВ Мокшицький,Архиєпископ, Львівський Римсько-Католицький Митрополит, голова Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України Владика ФІЛАРЕТ Кучеров,Єпископ Львівський і Галицький Української Православної Церкви,керуючий Львівською єпархією УПЦ Владика МИХАЇЛ Колтун, Єпископ Сокальсько-Жовківський Української Греко-Католицької Церкви Владика ТАРАС Сеньків, Єпископ Стрийський Української Греко-Католицької Церкви Владика ЯКІВ Макарчук, Архиєпископ Дрогобицький і Самбірський Української Православної Церкви Київського Патріархату Детальніше...

Звернення єпископів Львівської області щодо провадження тверезого способу життя

13 лютого 2016
Возлюблені у Христі отці, браття і сестри! Наше тривожне сьогодення вимагає від усіх нас наполегливої праці над собою, своїм духовним станом та більшої уваги до наших ближніх. Тому, відчуваючи нашу відповідальність перед Всевишнім та Батьківщиною, вважаємо за потрібне вкотре звернутися до всіх людей доброї волі зі словами пастирської настанови і звернути увагу на труднощі й біди, аби разом, маючи спільний намір – досягнення миру в Україні та власних душах, боротися зі спокусами диявола та досягати почуття присутності в нашому житті Милосердя Божого. Свята Мати Церква завжди дбає про духовне й фізичне здоров’я своїх дітей і справно застерігає нас про різні спокуси від лукавого словами апостола Петра: «Будьте тверезі, пильнуйте, бо противник ваш диявол ходить, як рикаючий лев, шукаючи, кого поглинути» (1 Пет. 5:8). Згідно з даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, вимираючою вважається нація, яка вживає понад 8 літрів чистого спирту на душу населення в рік. В Україні ця цифра сягає 15,6 л. Наша держава займає 5-е місце в Європі за кількістю алкозалежних: згідно з офіційними даними, їх у нас приблизно 700 тисяч, не офіційно ж – 7 мільйонів. На превеликий жаль, Україна займає теж перше в світі місце з підліткового алкоголізму, оскільки 40% українських підлітків, віком 13–18 років, регулярно вживають спиртні напої. Кожне четверте немовля всмоктує алкоголь з молоком матері, а 70% дітей вперше пробують його з дозволу батьків. Щороку від алкоголю вмирає 40 000 українців, а в цілому світі, за статистикою ВООЗ – біля 2,5 млн. осіб. Ці сумні цифри змушують нас звернутися до кожного українця із застереженням – наш народ вимирає і, як бачимо, однією з причин є проблема алкоголізму. Звертаємось до кожного батька, глави сім’ї – домашньої Церкви, і кожної матері, щоб взяли на себе відповідальність за тверезе виховання своїх дітей, виховуючи їх на засадах християнської моралі і показуючи дітям власний приклад тверезого способу життя. За свідченням військових капеланів різних конфесій, пияцтво сьогодні – і на лінії фронту, і на навчальних полігонах – заподіює не меншої шкоди, ніж сама війна! Тож хочеться сьогодні благати усіх – не примножуйте горе, відкидайте від себе цю страшну спокусу! Також звертаємося з проханням до священиків та мирян приділяти особливу увагу нашим оточуючим, серед яких наші демобілізовані воїни, покалічені цією страшною війною та залишені сам-на-сам зі своїм горем. Травми та спогади воєнних дій вони намагаються забути за допомогою спиртного і глибоко помиляються, бо це не вирішує проблеми, а лише її загострює. Наша увага до них – це обов’язок тих, хто сьогодні знаходиться під мирним небом та не чує пострілів! А наше милосердя до них – це чеснота, яка виховує в наших душах праведне піклування про життя вічне і наближає нас до Бога. Закликаємо всі верстви населення з особливою турботою, любов’ю і пошаною ставитись до кожного, хто повернувся з фронту, не давати підстав для «втечі в чарку», а наповнити їхні серця довірою до Бога, який Єдиний може змінити все і зцілити кожного, а рівно ж і підтримати, допомогти й внести промінчик світла добрим, милосердним ділом для кожного українського воїна, який ризикував своїм життям заради кожного з нас! Благословення Господнє на Вас! Від імені Ради Єпископів Львівської області Владика ІГОР Возьняк,Архиєпископ і Митрополит ЛьвівськийУкраїнської Греко-Католицької Церкви Владика ЯРОСЛАВ Приріз, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький Української Греко-Католицької Церкви Владика ДИМИТРІЙ Рудюк,Митрополит Львівський і СокальськийУкраїнської Православної Церкви Київського Патріархату,керуючий Львівсько-Сокальською єпархією УПЦ КП Владика МАКАРІЙ Малетич,Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви,керуючий Львівською єпархією УАПЦ Владика МЕЧИСЛАВ Мокшицький,Архиєпископ, Львівський Римсько-Католицький Митрополит, голова Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України Владика ФІЛАРЕТ Кучеров,Єпископ Львівський і Галицький Української Православної Церкви,керуючий Львівською єпархією УПЦ Владика МИХАЇЛ Колтун, Єпископ Сокальсько-Жовківський Української Греко-Католицької Церкви Владика ТАРАС Сеньків, Єпископ Стрийський Української Греко-Католицької Церкви Владика ЯКІВ Макарчук, Архиєпископ Дрогобицький і Самбірський Української Православної Церкви Київського Патріархату Детальніше...

Митрополит Ігор освятив у Дрогобичі Хресну дорогу [фото]

28 вересня 2015
27 вересня, на празник Воздвиження чесного і животворящого Хреста, у м. Дрогобичі відбулося освячення Хресної дороги на парафії святих Северина, Віталія і Якима, мучеників Дрогобицьких. Чин освячення здійснив владика Ігор, митрополит Львівський, у співслужінні владики Ярослава, єпископа Самбірсько-Дрогобицького, і владики Василя, екзарха Харківського. За словами о. Івана Паньківа, декана Дрогобицького і адміністратора цієї парафії, спорудження Хресної дороги стало можливим завдяки пожертвам парафіян та праці львівських майстрів. Детальніше...

Митрополит Ігор відвідав парафію Успення Пресвятої Богородиці м. Стебник [фото]

19 серпня 2015
19 серпня Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, відвідав з душпастирським візитом парафію Успення Пресвятої Богородиці мм. Стебник Дрогобицького району. Митрополиту співслужив владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Із щирими привітаннями та відкритими серцями зустрічали Архиєрея парафіяльна спільнота із парохом о. Володимиром Лужецьким, сотрудниками храму та запрошеними на це свято священиками. Детальніше...
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 2
Архів
^ Догори